Підвищення податків: неочевидні причини та очевидні наслідки

Абсолютно очевидно, що споживча інфляція буде і далі прискорюватися.

Це передбачав і Національний банк - він планував на кінець року до 8% на рік. І все виглядає так, що, насправді, цифра буде ще більша. Тому що накопичилися фактори, які стримували зростання цін.

Але, що важливо на мій погляд. По-перше, чудово, що нарешті ми стали звертати увагу більше на промислову інфляцію, бо раніше на державному рівні переважно у якості ключового параметру для моніторингу був індекс спецпоживчих цін. Але промислові ціни не менш важливі, а іноді більш важливі, особливо для такої структури економіки, як в Україні.

Друге, хочу сказати, що Україна залишилася імпорто залежною. І якщо у споживчому кошику імпорт займає все ж таки меншу частку, то у виробництві це суттєва частина і, відповідно, це теж здорожчує компоненти для українських виробників. При цьому експорт зростає суттєво повільніше, ніж імпорт. Це теж формує негативні очікування.

Третє — природні фактори, які вплинули на меншу врожайність у цьому році, на відміну від врожайного минулого року. Але також хочу відмітити, що багато з аграріїв цього року не розвивалися і менше інвестували в умовний гектар. 

Ми також це відслідкували по багатьох регіонах і типах підприємств. Цього року аграрії використовували менше засобів захисту рослин, менше інвестицій в насіння і скорочення площ посів. Перш за все через замінування але також через економічні фактори.

Четверте - завантаження виробничих потужностей. До широкомасштабної агресії завантаження виробничих потужностей у нас була близько 75%. На кінець минулого року цей показник впав до 45% і тримався цей рік. В липні через проблеми з електрикою завантаженість тимчасово впала до 38%. Але є  негативні очікування на зиму - це падіння до 35%.

Менше завантаженість потужностей - вища собівартість. Так працює ефект масштабу. Відповідно всі негативні наслідки, в тому числі з цінами і розкручуванням інфляції промислової.

І пʼятий фактор - дефіцит робочої сили. До широкомасштабної агресії ми мали 92% заповнених вакансій в бізнесі, на нинішній момент 74%. А раз суттєво впала заповненість - відповідно інфляцію підштовхуе зростання цін на робочу силу. І цей процес буде лише посилюватися.

Коли мова йде про відновлення економіки, ми маємо розуміти, що на сьогоднішній день є ключовий пріоритет – це видатки на оборону країни, на захист державності як такої. Але нам треба усвідомити, що обороноздатності, як, власне, і державності, без працюючої економіки просто не буде. Це факт, який треба зрозуміти на всіх рівнях держави.

Гроші на оборону

Якщо ми приймаємо, що для оборони необхідно додаткові 500 мільярдів, то непопулярних рішень нам не уникнути. Інша річ – ухвалити їх таким чином, щоб вони були якнайменш руйнівними для економіки. Та модель, яка пропонується зараз (а саме підняття ставок податків), для вітчизняної економіки дуже болюча. І до неї є серйозні зауваження.

Зрозуміло, що на даному етапі, яка б модель не була ухвалена, вона передбачатиме збільшення податкового тиску. Також ясно, що збільшення податкового тиску жодним чином не може сприяти відновленню економіки. 

Більше того - скоріше за все, в такій моделі, яка зараз реалізується політичною владою, податковий тиск з роками буде ще більше посилюватися. Але зараз Україна майже повністю залежить від західних фінансових ресурсів, і з роками їхнє надходження буде зменшуватися. 

Advanter Group разом з іншими провідними аналітичними центрами України випустили нашу заяву щодо запропонованого КабМіном законопроекту про підняття податків. Там ми відмітили, що в цілому цей законопроект і вся ця ідея потребує дуже детальної фахової дискусії. Ми не підтримуємо переважну більшість пропозицій, які там були запропоновані. Натомість, маємо альтернативні пропозиції.

У нас є детальна аналітика, про яку повідомили Міністерство фінансів. Маємо надію, що найближчим часом буде розгорнута фахова дискусія. Отже, на цей рік запропоновані зміни з урахуванням всіх факторів, які ми можемо змоделювати,

дасть максимум 137 мільярдів збільшення податкових надходження.

На наступний рік близько 320 мільярдів замість тих багатьох сотень, які зараз рахує Міністерство фінансів. Бо потрібно враховувати ефект збільшення тінізації, зменшення інвестицій, пригальмування бізнес-активності, ускладнення ведення бізнес-діяльності.

І це стосується, перш за все такого, запропонованого податку, як податок з обороту.

Він протирічить і усталеній практиці, і європейським нормам, і здоровому глузду побудови бізнес-моделей, і висновкам економічної науки. Такий підхід приведе до ускладнення адміністрування з боку самої держави - а значить здорощення, а значить збільшення корупції і тому подібне.

Давайте не забувати про основну ідею, до якої ми маємо прямувати — а саме про економічне зростання, яке в першу чергу дозволяє отримати більше надходження до державного бюджету. «Менше ставки податків — більше база оподаткування» — така логіка підтверджена досвідом багатьох країн (зокрема, дуже показовий для нас досвід податкової реформи Болгарії в 2010-х роках). А не ті дії, які зараз вичавлюють умовну «корову»  бізнес, але не дають йому можливості на наступному етапі бути системним постачальником більшого обсягу фінансових ресурсів у вигляді податків для наповнення державного бюджету. 

Не можна вбивати бізнес заради того, щоб прямо зараз отримати ці 500 (насправді — 130) мільярдів.

Але альтернатива є. Навіть декілька. І це альтернативи, які дають збільшення можливих надходжень і зараз, і у довготривалій перспективі. Ми наполягаємо на тому, що, якщо розглядати збільшення податків, то це має стосуватися в першу чергу акцизів. В стратегічній перспективі потрібно переносити акцент в оподаткуванні на на нерухомість і землю, але за умов наведені ладу в реєстрах.

Як тимчасовий захід можна говорити про збільшення ПДВ, як найменш шкідливе для економіки. Але ми наполягаємо при цьому на зміні адміністрування ПДВ. В тому числі, на перезавантаженні самої податкової служби. 

Серед наших вимог також зменшення тиску на бізнес, відповідні зміни до кримінально-процесуального кодексу — декріміналізація економічних злочинів, впровадження презумпції невинуватості підприємця, передача економічного підслідства єдиному органу — БЕБ.

Найбільшим джерелом системного позитивного ефекту для економіки є радикальна реформа митної політики і митної служби. Митна реформи запропонована і вона вже рік лежить в парламенті без руху. 

Серед наших вимог і економічне бронювання, зрештою, яке дає по року від 165 до 200 мільярдів гривень додаткових надходжень державного бюджету. 

Коли сама держава пообіцяла, що не буде переглядати податки до кінця війни, а тепер вказує на необхідність збільшення видатків і при цьому пропонує такий руйнівний крок для бізнесу, як підняття податків, то ми маємо знати, а наскільки ефективно вона використовує наявні ресурси. В тому числі на оборонні потреби.

Якщо держава вже йде на подібні серйозні зміни, на порушення власних обіцянок, вона має бути більш відкритою з суспільством.