Складний рік для фермерів: які заходи можуть вживати аграрії для адаптації у новому посівному сезоні

Протягом останніх років українські фермери зіткнулися з різними викликами, такими як: втрата доступу до частини земельних угідь у Криму та на Донбасі, відсутність доступу до запчастин та техніки, обмеження доступу до російських ринків збуту тощо.

Проте, українські фермери демонструють високу гнучкість та здатність адаптуватись до нових умов. Деякі заходи, які вони вживають для адаптації, включають:

1. Зміна схеми посіву: багато фермерів перейшли на більш стійкі та економічно ефективні культури, такі як кукурудза, соя, ріпак, гірчиця і т.д. Вони також експериментують з новими видами культур, такими як канаркове насіння, амарант, чіа та ін.
2. Збільшення використання органічних добрив та біопрепаратів: багато фермерів переходять на більш екологічно чисті методи обробітку землі, використовуючи органічні добрива та біопрепарати замість хімічних добрив та пестицидів.
   
3. Поліпшення ефективності використання техніки та ресурсів: багато фермерів використовують нові технології та обладнання для підвищення ефективності використання палива, води, добрив та інших ресурсів.
   
4. Розвиток мережі співробітництва та обміну досвідом: багато фермерів об'єднуються в кооперативи або асоціації для обміну досвідом та отримання доступу до нових ринків.
   

Загалом українська сільськогосподарська галузь продовжує працювати та розвиватися попри складні умови військового конфлікту. Однак, деякі виклики, такі як втрата доступу до землі - переступити не вдасться.

Крім того, хочемо звернути увагу, що криза на світовому ринку добрив все ще може негативно вплинути на виробництво сільськогосподарської продукції в усьому світі, включаючи Україну. Незважаючи на те, що російська сільськогосподарська продукція не підпадає під санкції, а Китай продовжує зберігати лідерство на цій арені – обмеження на експорт добрив можуть позначитися дефіцитом на світовому ринку. Отже, фокус аграріїв України буде спрямований не лише на військовий стан окремих регіонів, активність бойових дій, а й на наявність добрив та їх вартість.

У світлі цієї ситуації українським фахівцям слід продовжувати роботу з розвитку вітчизняного виробництва добрив, щоб скоротити залежність від імпорту та зменшити ризики, пов'язані з кризою на світовому ринку добрив.

Стосовно думки про те, що аграрії України скорочуватимуть площі під посів кукурудзи та пшениці, оскільки ці культури збиткові через проблеми з логістикою зазначимо, що кінцеве рішення щодо посівних площ залежатиме від багатьох факторів, включаючи логістичні проблеми, потенційну рентабельність різних культур та наявність альтернативних ринків збуту.

Ситуація з логістикою та експортом сільськогосподарської продукції з України може вплинути на стратегії посіву культур українських аграріїв. В умовах перебоїв у портах та обмежень на вантажоперевезення та страхування експорту, культури, які традиційно експортувалися, можуть стати менш привабливими для посіву.

Проте зниження посівних площ кукурудзи та пшениці може бути непрактичним для українських аграріїв, оскільки ці культури є основними джерелами доходу для багатьох сільськогосподарських підприємств. Крім того, ці культури є важливими для забезпечення продовольчої безпеки України.

Можливим виходом із цієї ситуації може стати пошук альтернативних ринків збуту, включаючи внутрішній ринок та інші країни, а також розвиток місцевих підприємств для збільшення доданої вартості сільськогосподарської продукції. Крім того, українські аграрії можуть переорієнтуватися на більш рентабельні культури або використання більш ефективних та економічно вигідних методів вирощування вже існуючих культур.