Як відбудувати українські міста сучасними

Продумана відбудова населених пунктів, зруйнованих внаслідок російської агресії, повинна враховувати сучасний досвід, напрацювання галузі будівництва та відповідати суспільному запиту. Як відновити та посилити потенціал українських міст?

Курс на сталий розвиток у містах

На сьогодні в Україні внаслідок війни та окупації різного ступеню руйнувань зазнали житлові будинки й об'єкти інфраструктури у населених пунктах Чернігівської, Харківської, Херсонської областей. Найбільше знищених (повністю чи майже) міст — на Донбасі.

Врахування концепції сталого розвитку у відбудові та її грамотна реалізація вирішить назрілі проблеми, а також позитивно відіб'ється на житті людей, економіці й навколишньому середовищі. Саме за таким принципом сьогодні передбачається реалізація експериментального проєкту ініційованого урядом. Зокрема, на противагу точковим рішенням, буде проведено комплексну перебудову декількох сіл, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення.

Загалом концепція sustainability не є новою для України. Рух у цьому напрямі почався у 2015 році. На сьогодні в Україні діє стратегія сталого розвитку (на період до 2030-го) та визначені національні цілі, зокрема, забезпечення українців доступним житлом, комплексне планування та розвиток територій з використанням стратегій, зменшення рівня забруднення тощо.

У будівництві принципи сталого розвитку виражаються в оптимізації споживання ресурсів, а також зменшенні кількості відходів після демонтажу об'єктів. Адже, як відомо, будівельна сфера використовує значні обсяги палива, електроенергії, води, а також сировини. Для прикладу, на сектор щороку припадає близько 50% світового виробництва сталі. 

Таким чином, з'являється все більше сталих (або «зелених») об'єктів, зведених з використанням смарт-технологій, які покликані оптимізувати ресурси. Імплементуються нові методи проєктування, які дають змогу розбирати й повторно використовувати конструктивні елементи будівлі наприкінці її життєвого циклу. А стратегії цілого ряду міст, спрямовані на розвиток компактного і, разом з тим, багатофункціонального простору, який враховує потреби та запити його жителів — доступність житла, наявність зелених зон, переважання громадському транспорту тощо. Європейські міста вже стали на шлях сталого економічного розвитку та відіграють активну роль у цьому процесі.

Підготовка до вступу України в Європейський Союз передбачає гармонізацію українського права із правом ЄС, де одне з основних місць відведено концепції сталого розвитку. Питання відбудови лише набирає масштабності. З огляду на ряд проблем, які існували в містах, це своєрідна можливість до стратегічного вирішення проблем. 

Відбудова та планування українських міст: які аспекти потребують уваги

Перш за все, важливо стратегічно спланувати шлях розвитку, що враховує аналіз завданих руйнувань, локальний контекст і пріоритети того чи іншого населеного пункту. Таким чином, розвиток як кварталів, так і цілого міста зможе відбуватися збалансовано, зважаючи на суспільний запит, економічні й екологічні виклики.

Так, в організації міського простору варто враховувати комплексний підхід. Замість будівництва гетто — проєкт, що включає в себе базову соціальну інфраструктуру та рекреаційні зони. Саме такий людиноцентричний підхід до міського планування відповідає принципам сталого розвитку. 

У напрямку сталого розвитку важливою є імплементація енергоощадних рішень. Крім того, проблеми з енергетикою повною мірою проявляться після деокупації всіх територій країни.

Останніми роками на українському ринку, особливо у великих містах, поступово з'являлися проєкти комерційної та житлової нерухомості, відзначені міжнародними «зеленими» сертифікатами. Продумані планування простору, максимізація природного освітлення у приміщеннях, сучасні інженерні комунікації, крім зменшення обсягів парникових викидів, також підвищують ліквідність об'єкта. 

Інший аспект — раціональне управління відходами та ресурсами. З огляду на високу заповненість звалищ і сміттєвих полігонів, ще до повномасштабного вторгнення ситуацію з накопиченням відходів визнавали як складну. Руйнування нерухомості під час обстрілів та ракетних атак супроводжується великою кількістю твердих відходів, які переважно не сортуються та не переробляються. Це робить налагодження процесу утилізації залишків, зокрема будівельних конструкцій, особливо актуальним.

Як рішення, що дасть змогу зменшити кількість відходів, у ряді штатів США близько 10 років як у практику увійшло проєктування нових будівель таким чином, щоб нові будівлі можна було легко розібрати після закінчення строків експлуатації, а матеріали переробити чи використати повторно. 

Будівельні залишки також можна мінімізувати шляхом застосування модульного підходу під час збирання конструктивних компонентів будівлі, зменшивши кількість матеріалів, які потребують транспортування на будмайданчик. До слова, в Україні реалізуються подібні житлові проєкти, елементи якого виробляються на заводі, а монтаж відбувається безпосередньо на місці.

Що вже зроблено та як перейти до будівництва сталих міст в Україні

Грамотний процес відбудови, що важливо, без корупції, може змінити організацію українських міст, які поєднають у собі стандарти сталого розвитку.

Як показує досвід, в основі розвитку сучасних міст переважає багатофункціональність, екологічність і стійкість. Так, Роттердам — місто в Нідерландах, яке зазнало значних руйнувань під час Другої світової війни, сьогодні відповідає умовам комфортного проживання та ведення бізнесу, з великим відсотком «зеленої» нерухомості та орієнтацією на економіку замкненого циклу. До слова, така економіка полягає в тому, що ресурси в місті використовуються максимально ефективно, а всі дії спрямовані на повторне використання відходів. 

Згадані характеристики означають, що організація території правильна й успішно працює, а локальна стратегія корелює з глобальними орієнтирами.

Реалізація принципів сталого розвитку в Україні тільки набирала обертів. За останні роки було встановлено базові вимоги щодо класів енергоефективності будівель, введені національні норми зі зменшення парникових викидів; у 2022-му передбачався запуск масштабної програми з термомодернізації житлового фонду.

Відзначались також позитивні зміни на рівні міст. Так, сім українських міст стали учасниками ініціативи ЄБРР «Зелені міста», яка спрямована на їхній сталий розвиток. Програма продовжує діяти і сьогодні, попри війну, та надає містам можливість отримати додаткове фінансування для вирішення локальних проблем та реалізувати проєкти, які підсилять їх стійкість до глобальних викликів. 

Наразі точково реалізуються декілька проєктів з відбудови житлових будинків, зруйнованих внаслідок обстрілів. Усі вони передбачають, як мінімум, покращення енергетичних параметрів.

В ідеалі ж кожне з міст у своєму розвитку має слідувати вибраній стратегії — документу, в якому окреслюється його основна візія, передбачаються найоптимальніші варіанти використання ресурсів та територій. 

Своєю чергою, в Україні, в одних населених пунктах є свої стратегії, але їх не враховано в генеральних планах, в інших — відсутні генеральні плани. Тож почати слід з наведення ладу в містобудівній документації, а також — з розробки та приведення галузевих стандартів до сучасних вимог.

Це зробить впровадження сучасних технологій гнучкішим, що сприятиме швидшій трансформації життєвого простору та загальному посиленню потенціалу українських міст.