Мнения 30 декабря 2020 в 10:00

Згадати все: яким видався 2020 рік для малого бізнесу в Україні?

У цьому році бізнес очікував позитивних реформ, держава готувала запуск амбіційних ініціатив з розвитку малого підприємництва, але пандемія внесла свої корективи

Фото: Joe Santa Maria / Unsplash Фото: Joe Santa Maria / Unsplash
Фото: Joe Santa Maria / Unsplash

Цьому року однозначно судилося стати знаковим для українських малих підприємців. На початку 2020 року бізнес очікував позитивних реформ, держава готувала запуск амбіційних ініціатив з розвитку малого підприємництва, але пандемія внесла свої корективи в плани та пріоритети бізнесу.

Щоб прослідкувати динаміку цих змін, пропоную оглянутися назад та порівняти дані з досліджень малого бізнесу у різні періоди поточного року. Тож, з яким настроєм малий бізнес увійшов у 2020 рік та що перемінилося в умовах його роботи? Чим запам’ятався рік та як його результати вплинуть на найближче майбутнє малого бізнесу?

Бізнес на фальстарті

Якщо дивитися в ретроспективі, то напередодні 2020 року сектор малих підприємств був сповнений оптимізму розвиватися та нарощувати свій потенціал рушійної сили економіки. Так, у лютому цього року Індекс настроїв малого бізнесу від Європейської Бізнес Асоціації продемонстрував зростання оптимізму серед представників МСБ. Це дослідження проводиться третій рік поспіль і саме на початку 2020 року показник уперше вийшов з негативної площини, піднявшись до 3 балів з 5-ти можливих.

У порівнянні з 2019 роком, суттєво зросла кількість задоволених поточним станом справ у бізнесі — 42% проти 31,6%. Збільшилося також тих, хто очікував на покращення умов упродовж розпочатого року, а саме 58,7%. Тому майже половина підприємців, а саме 40,8%, планували розширити свою справу та збільшувати кількість найманих працівників. Водночас 44,6% мали намір збільшувати рівень заробітної плати своїм робітникам.

Від карантину до карантину

Після перших трьох тижнів жорсткого локдауну ситуація різко змінилася. Вже на початку квітня більше не йшлося про розширення бізнесу, а натомість про його виживання. Так, близько 80% підприємств повідомили про втрату до 75% від своїх доходів. Опинившись в таких критичних умовах, кожен п’ятий представник МСБ мав тоді думку закрити власну справу. Незважаючи на складнощі, підприємці намагалися захистити своїх працівників.

Загалом, 48% респондентів квітневого експрес-опитування Unlimit Ukraine заявили, що будуть утримуватися від скорочення свого персоналу, а 26% планували зберегти заробітну плату працівників без змін. Водночас 31% підприємств заявили, що у випадку відсутності послаблень їм доведеться зменшити кількість працівників та 41% — скоротити зарплати.

Вже наприкінці весни, коли почали говорити про можливе пом'якшення карантину, негативні настрої серед малих підприємців дещо зменшились. Травневе експрес-опитування продемонструвало, що число компаній, які змогли зберегти склад працівників та заробітну плату у незмінному вигляді, перевищило те, що було заявлено у квітні — 59% та 48% відповідно. Тих, хто був змушений скоротити розмір оплати праці виявилося у два рази менше у порівнянні з даними квітневого опитування — 29%.

Втім, виправдалися прогнози щодо компаній, яких торкнулися скорочення — 33%. Були також підприємства, які планували найняти нових працівників — 6%. Тож на той момент більш ніж половина підприємців були готові відновити свою офлайн діяльність у травні-червні. Водночас 60% підприємців заявили про частковий або повний перехід в дистанційний режим, що може дати їм гнучкості у разі погіршення ситуації.

Однак вересневе опитування Unlimit Ukraine показало, що діджиталізація не є панацеєю для вирішення економічних проблем, викликаних пандемією. Так, 42% опитаних відповіли, що їхній бізнес не готовий до відновлення жорсткого локдауну. Тому не дивно, що карантин вихідного дня у листопаді боляче вдарив саме по тих сферах бізнесу, які через свою специфіку не змогли перевести свою діяльність в онлайн площину.

Кредитна історія: 5-7-9

В умовах непередбачуваних обмежень, малі підприємці втрачали можливість отримувати стабільний прибуток. Щоб врятувати свою справу, деякі зверталися до держави за фінансовою допомогою, зокрема, через програму "Доступні кредити 5-7-9%".

Варто згадати, що за задумом програма мала стати для підприємців джерелом дешевих кредитних коштів, які б простимулювали відкриття нових компаній та створення додаткових робочих місць для економіки. Але за час існування програми змінилася її початкова мета, тож замість фінансування проєктів підприємців-початківців, кошти використовуються для підтримки діючого бізнесу під час пандемії.

Окрім інвестиційної складової, актуальним для підприємців стала можливість взяти кредит на рефінансування попередньо виданих кредитів та покриття своїх постійних витрат. Серед виданих кредитів переважають невеликі суми. Так, 50% представників малого бізнесу вдалося отримати до 500 тисяч кредиту, 20% — від 500 тисяч до 1 млн грн, 17% — від 1 млн до 3 млн і ще 13% отримали кредит на суму, що перевищує 3 млн грн.

Це правда, що реалізація програми була недосконалою і станом на серпень 2020 року відсоток відмов в участі у програмі склало 27%, а це майже кожен четвертий підприємець. Однак тішить те, що протягом року програма доповнювалась новими компонентами, було розширено список банків та спрощено умови для учасників. Тож, робота уряду над програмою не зупиняється і про це свідчать цифри Держбюжету наступного року. Зокрема, Фонду розвитку підприємництва на компенсацію відсоткових ставок буде виділено 2 млрд грн, а на державні портфельні гарантії — 10 млрд грн. Будемо сподіватись, що отриманий у 2020 році досвід дозволить банкам та державі надалі адаптувати кредитну програму під потреби малого бізнесу в Україні.

Нові податкові правила

Окрім нестачі доступного фінансування, у докризову епоху малий бізнес в Україні також переймався проблемами обтяжливого податкового навантаження. Згідно з опитуванням, якби була можливість на користь свого бізнесу змінити один фактор, що впливає на економіку країни, більшість з підприємців змінили б податкове законодавство. У першу чергу, вони б хотіли бачити зміни щодо спрощення податкових процедур та зниження рівня податків.

Ці сподівання частково виправдались у зв’язку з впровадженням карантинних обмежень для боротьби з пандемією. В якості заходів державної підтримки бізнесу, було введено часткове пом'якшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, несплату податків, невиконання домовленостей компанії із партнерами та фінустановами-кредиторами. Був запроваджений мораторій на проведення податкових перевірок, відтермінування сплати податку на доходи фізичних осіб, скасування для деяких категорій підприємців сплати ЄСВ на час дії карантину.

Яким би не був 2020 рік, можна беззаперечно стверджувати, що він задав напрямок на прискорену реалізацію ініціатив, на які так довго чекав малий бізнес. Криза, що на початку сприймалася учасниками ринку як непередбачуваний шок, стала тригером для прийняття важливих рішень у сфері цифровізації, податкового регулювання та пільгового кредитування. Виявилося, що зміни у законодавстві можна впровадити всього за декілька днів, а не чекати на них роками. Тож, на мою думку цей рік стане точкою неповернення, від якої у майбутньому будемо відраховувати початок становлення цивілізованих умов для ведення малого бізнесу в Україні. Але для цього необхідно, щоб ми наступного року зосередилися не тільки на кількості втілених заходів підтримки підприємців, а і на їх якості та довгостроковості.

Загрузка...
Новое видео
Почему восприятие мира линейным и дуальным мешает зарабатывать больше и при чем тут умение мечтать — Юра Лазебников / BWS 2020
Загрузка...