Залучили 1,6 млрд гривень для ЗСУ: ЗМІ проаналізували досягнення та невдачі у роботі АРМА

У статті зазначають, що впродовж останніх місяців АРМА ставало об’єктом гострої критики, а представники влади заявляли про намір ліквідувати орган. Роботу Нацагентства називали непрозорою та неефективною, його керівники регулярно ставали фігурантами кримінальних проваджень (двоє з трьох колишніх очільників АРМА є підозрюваними у справах про розтрату коштів). “Ділова столиця” проаналізувала найпоширеніші претензії до АРМА та дійшла висновку, що у деяких випадках критика є справедливою, в інших – надмірною. Так, від Нацагентства вимагають наповнення Державного бюджету, що не відноситься до його функцій.

“Головне завдання органу – зберегти арештований актив, який без організації управління буде втрачено. У Нацагентстві також наголошують, що оцінка вартості того чи іншого активу у ЗМІ часто не збігається з ринковою вартістю у конкретний час і за конкретних умов. Арештований судом актив автоматично стає токсичним для будь-якого потенційного інвестора. Управителю потрібно бути готовим до протидії з боку власника (а арешт активу – це тимчасовий захід і право власності не скасовує), у запуск і розвиток активу доведеться вкладати значні кошти, і все – без гарантії того, що завтра суд не скасує арешт і актив не доведеться повертати”, – зазначають у матеріалі.

Інша претензія до АРМА – закриття реєстру арештованих активів після початку повномасштабної агресії рф, що не дає змоги зацікавленому бізнесу своєчасно отримувати інформацію про активи, які можуть бути виставлені на продаж. Втім, як зазначають у статті, реєстр закрили за наполяганням Держспецзв’язку, Служби безпеки України та Департаменту кіберполіції НПУ, а не з ініціативи АРМА. Водночас Нацагентство критикують за проведення торгів на приватних майданчиках замість державного “Прозорро.Продажі”.

“Ділова столиця” наголошує, що попри проблеми, існують і позитивні кейси, коли призначення управителя для арештованих активів дозволяє зберегти підприємство та залучити кошти для Держбюджету. Зокрема, як приклад наводять передавання мережі автозаправок Glusco, пов’язаної з Віктором Медведчуком, в управління “Нафтогаз Ойл Трейдинг”.

“Отримавши актив у червні торік, управитель провів ребрендинг, змінивши назву мережі на U.Go. За рік відновили роботу 79 автозаправних станцій, у тому числі – у прифронтових і деокупованих районах”, – йдеться у статті.

Інший приклад – один із найбільших в Україні виробників прального порошку “Вінницяпобутхім” (ТМ “Ушастый нянь”), що належить російському АТ “Невская косметика”. Підприємство було арештоване і в грудні 2022 року передане в управління ТОВ “Крайтекс-Сервіс” – дистриб’ютору побутової хімії, косметики та засобів гігієни. Якщо управителю вдасться відновити роботу компанії – ринок побутової хімії поповнить вітчизняний товар, а бюджет отримає сотні мільйонів гривень.

Нагадаємо, 19 липня голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума заявила, що орган усунув всі технічні перешкоди для відкриття реєстру арештованих активів і звернувся до Кабміну щодо відновлення публічного доступу до реєстру. В АРМА наголосили, що хочуть підвищити рівень прозорості своєї роботи.