Чому аудит допомоги від USAID – це шанс для розвитку української благодійності та чим цей розвиток буде схожий на вступ України в Євросоюз
USAID переглядає програми допомоги – це добре, чи погано? Істина, як завжди, лежить посередині. З одного боку, у мене теж викликали подив нескінченні форуми в найдорожчих конференц-залах столиці. Та разом з тим допомогу від USAID отримували тисячі людей, для яких ця допомога критично важлива.
Якщо казати про благодійний фонд "Мирне Nebo Харкова", то наразі маємо декілька призупинених проєктів. Зокрема це проєктна грошова допомога, яка надається в разі завданої шкоди внаслідок воєнних дій. Її вже отримали 157 людей, а могли отримати 5000. Ще один проєкт – Livelihood, який сприяє розвитку сільського господарства на деокупованих та прифронтових територіях. Ми надаємо теплиці мешканцям сіл, чиї господарства були пошкоджені війною. За кошти від USAID також ремонтувалося пошкоджене житло в Херсонській області.
Дуже корисний проєкт – психосоціальні хаби. Вони містять освітні та розважальні програми, індивідуальні та групові психологічні консультації, спортивні заходи, тренінги та майстер-класи. Такі активності є критично важливими як для дорослих, що пережили жахи війни та майже втратили віру в майбутнє, так і для дітей, які досі не мають змоги ходити до школи.
На щастя, згадані проєкти USAID займають лише 5-7% в структурі нашого фонду. Решта напрямків – від гарячих обідів до групи швидкого реагування, від гуманітарного розмінування до евакуації мешканців прифронтових громад – фінансуються іншими донорами. Зокрема, ми співпрацюємо з UNICEF, Всесвітньою продовольчою програмою ООН, міжнародним об’єднанням Oxfam, Міжнародним комітетом порятунку (IRC), чеськими благодійними організаціями Diakonia та People in Need, французькою Acted, благодійною організацією Medico International та багатьма іншими.
Але є фонди, де американська допомога складає 50-90%. І вони стикнулися з суттєвими проблемами.
Але я б хотів нагадати, для чого влада США призупинила фінансування проєктів USAID. А це – аудит. І якщо зупинка викликає занепокоєння, то аудит дає надію.
На жаль, до українських бенефіціарів реально доходили лише 20-30% коштів, спрямованих USAID Україні. Решта залишалася численним посередникам – передусім американським і європейським.
Річ у тому, що USAID має жорсткі критерії для отримувачів допомоги. Зокрема, перевага надається організаціям, яким понад десять років. Деякі європейські та американські благодійні фонди працюють вже 80 і навіть 120 років. Багато українських – сформувалися після 24 лютого 2022 року. Серед них і "Мирне Nebo Харкова".
В перші місяці повномасштабної війни іноземні донори робили послаблення для українських отримувачів. Коли стало зрозуміло, що бойові дії затягнулися, умови надання коштів поступово наближалися до загальносвітових.
Зараз у світовій благодійності є тренд на локалізацію допомоги. Тобто великі донори готові передавати кошти структурам тієї країни, якій ця допомога призначена. І я дуже сподіваюся, що аудит USAID буде спрямований саме на мінімізацію кількості посередників.
Але це не значить, що національні організації отримають якісь пільги щодо критеріїв. Впевнено можу сказати, що зараз переважна більшість фондів, які надають реальну допомогу в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській областях, не зможуть навіть наблизитися до американських грошей.
Який же вихід? Розвиватися! Підтягувати себе до міжнародних критеріїв.
Наш фонд починався з роздачі гарячих обідів в Харкові в ресторані Nebo. В перші дні війни все робилося на адреналіні, з коліс, на колінці. Та часи змінилися. Великі донори готові працювати з прозорими та зрозумілими інституціями. Тож мусимо стати такими.
Для цього наш фонд вже проходить міжнародний аудит. Це довга і недешева процедура, але без неї ми втратимо набагато більше можливостей допомогти українцям в біді.
Такий процес можна порівняти зі вступом України до Євросоюзу. Коли українську нормативну базу поступово, крок за кроком, роблять відповідною європейській. Це – важка робота. Але разом з тим – шанс, який не можна втрачати.