Декларація Блетчлі зі штучного інтелекту – як Україні скористатися глобальними трендами

Угода починається з двох ключових визнань. По-перше, в ній приділяється особлива увага балансу між глобальними можливостями і викликами, які створює штучний інтелект. По-друге, визнається, що штучний інтелект вже не є концепцією майбутнього, адже він вже застосовується в різних аспектах повсякденного життя. Ця реальність підкреслює термінову потребу у людиноорієнтованому проектуванні, розробці та використанні штучного інтелекту.

Розглядається подвійна природа штучного інтелекту – з одного боку, він має потенціал і пропонує трансформаційні можливості, а з іншого – створює значні ризики щодо прав людини, справедливості, прозорості, безпеки, підзвітності, етики та упередженості. Особлива увага приділяється ризикам для безпеки, які несуть високоефективні моделі штучного інтелекту. У документі пояснюється, як використання моделей штучного інтелекту може призвести до непередбачуваних наслідків, особливо в таких чутливих сферах, як кібербезпека та біотехнології.

Наразі, саміт у Великій Британії зосередив увагу на ризиках "кордону" ШІ, які включають високопродуктивні моделі загального призначення. Ризики включають навмисне використання із злочинним наміром та проблеми контролю.

Підписання цього документу по факту є спробою у об'єднанні країн з різним баченням  регулювання штучного інтелекту з лідерства Британії. Окрім країн ЄС, які працюють над Актом ШІ, залучення країн як США та Китай, які мають різні підходи, задає рамку для міжнародної співпраці. Для Британії, яка вийшла з ЄС, важливо тримати пульс на світовому лідерстві та питання технологій надає можливість заявити про себе. Однак, міжнародні декларації, зазвичай виступають у ролі рамок чи рекомендацій, акцентуючи на спільних цінностях та цілях, але не накладаючи юридичних зобов'язань. Вони можуть служити основою для подальшої міжнародної співпраці та, потенційно, сприяти розробці більш формалізованих юридичних угод чи нормативних актів.

Що пропонує декларація?

Чотири ключові напрямки:

Перший. Міжнародна співпраця. Декларація передусім наголосила на необхідності міжнародної співпраці для вирішення міжнародних ризиків, які ставить ШІ. Вона закликала країни визнати важливість прогресивного та пропорційного підходу до управління та регулювання, який максимізує переваги на ризиках. Особливу увагу присвячено розробці стандартів оцінки ризиків ШІ, що відповідають національним правовим рамкам, подібно до підходу Європейського Союзу (ЄС).

Другий. Потенціал ШІ. Документ акцентує на значущості ШІ у різноманітних сферах суспільного життя, де рішення систем ШІ може дискримінувати права людини: охорона здоров'я та освіта, житлова політика, зайнятість, транспорт, освіту, здоров'я, доступність та правосуддя. 

Третій. Ідентифікація ризиків. Декларація окреслила значні ризики, які ставить ШІ, включаючи у відношенні до прав людини, прозорості та зрозумілості, справедливості, підзвітності, регулювання, безпеки, людського нагляду над ШІ, етики, зменшення упередженості, приватності та захисту даних. Особливо постає питання щодо навмисного зловживання у кібербезпеці та біотехнології.

Четвертий. Зменшення ризиків. Декларація вказала, що ризики можуть бути пом'якшені через системи безпекового тестування (sandboxes), оцінок та інших відповідних заходів. Цей підхід заохочує надавати прозорість та підзвітність, відповідну контексту, щодо їхніх планів зменшення ризиків.

Зустріч у Британії та сама угода ставлять перед собою досить амбітну мету - збалансувати швидкий технологічний прогрес із необхідністю забезпечення безпеки, етичності та відповідальності. Ці заклики перетинаються з баченням регулювання ШІ в ЄС та США. Але наразі поза гучних заяв ми не бачимо як його досягти. Так, міжнародне співробітництво може допомогти розсередити кошти на дослідження для усунення ризиків безпеки, пов’язаних з ШІ. У цьому контексті, Південна Корея та Франція візьмуть на себе проведення майбутніх самітів, спрямованих на розгляд цих питань. Для України важливо приймати участь у таких заходах саме для наукової співпраці у напрацювання нових методологій та практик з оцінки ризику ШІ, зі створення нових стандартів, які можна потім запропонувати бізнесу. Коли є практичні рішення з безпеки та етики, тоді розробники можуть швидше будувати нові систем на базі ШІ, продукти та сервіси. Це є важливо для нашої цифрової економіки. 

Нова декларація, регулювання ЄС та США - чи є нові сенси? 

Занурюючись у контекст Декларації Блетчлі, не можна ігнорувати зіставлення її принципів з уже існуючими підходами до регулювання ШІ у Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки.

Акт з ШІ у ЄС – це єдиний на сьогодні всеосяжний підхід до регулювання ШІ, що відображає досить сильну позицію щодо етичності та безпеки. Що означає "всеосяжність" (comprehensive)? Це те, що ЄС пропонує єдину парасольку – прописану категорію ризиків, де знаходиться система на базі ШІ чи продукт та що потрібно робити, щоб вийти на ринок. Також ця парасолька пропонує більш чітке визначення цифрових прав людини у новому та бентежному світі ШІ. ЄС вважає, що машина має служити людині, а не навпаки. Їхній підхід зосереджений на захисті основних прав і свобод, встановлюючи чіткі рамки для відповідального використання ШІ. Це створює модель, яку Україна буде  використовувати як фундамент для свого власного регулювання.

Підхід США відображається у Розпорядженні про ШІ від Білого Дому, який відрізняється менш регулятивним, але більш інноваційно-орієнтованим підходом. США зосереджуються на тому, як ШІ може підсилити американську економіку, безпеку та якість життя. Вони віддають перевагу сприянню розвитку ШІ через підтримку інновацій та технологічного лідерства. Це підхід, який Україна буде вмонтовувати для заохочення власних технологічних інновацій.

Як Україна може використати це?

Критика гібридних підходів інколи влучна, але не стратегічна у обговоренні що Україна може та хоче, коли йдеться про вступ до ЄС та захист національних інтересів. За роки війни ще з 2014 року ми поступово навчились будувати свою суб'єктність на міжнародному рівні. Долучення у обговорення ШІ, коли ця технологія важлива для нас у політиці та економіці, є наш шанс просунути свої позиції. Ставши у майбутньому 28-ю країною ЄС ми отримаємо повний карт-бланш. Наразі ми в процесі стратегічного нівелювання, коли наш ринок технологічних інновацій та продуктів тільки розвивається, ми не можемо наосліп застосовувати всі запропоновані рамки. Але бути частиною демократичного світу означає захищати права людини, що включає і цифрові права (digital rights).

Тож нас чекає, з одного боку, впровадження етичних та безпекових стандартів ЄС, які вимагатимуться при нашому вступі у ЄС.  З іншого – нам необхідне заохочення інновацій та технологічного розвитку, як у США та Британії. Такий баланс дозволить Україні не просто адаптуватися до світових трендів, а й активно впливати на них, забезпечуючи безпеку, етику та інноваційний розвиток в одному пакеті. 

Легко сказати, але важко зробити. В той самий час, коли бізнес та науковці розуміють як оцінювати ризики технології на базі ШІ та які стандарти, кращі практики з безпеки вже існують, ця задача полегшується, коли з’являється передбачуваність регулювання при виході на ринок. Компаніям легше йти на ризики та інновації, коли вони розуміють правила гри. 

Та треба пам’ятати, що Декларація Блетчлі – це насамперед можливість налагодження міжнародної співпраці. Україна може адаптувати ці принципи, враховуючи власні особливості, і водночас інтегруватися в глобальну екосистему ШІ через міжнародну співпрацю та наукові дослідження.