По дорозі: українська транспортно-логістична галузь проходить шлях від ступору на початку війни до інтеграції у євромережі

Чужа колія

Від перших днів повномасштабної війни транспортні потоки з південного напрямку переорієнтували на західний. І левову частку традиційних морських перевезень бізнес був змушений переспрямувати на залізницю та автотранспорт. Згодом вдалося відкрити морський зерновий коридор з Одеси та суттєво активізувати українські порти Дунайського регіону. Завдяки цьому у залізниці та автотранспорту з’явився шанс скоригувати власну антикризову стратегію та допомогти експортерам потрапити на свої ринки. Проте криза у транспортній галузі та логістиці триває, невирішених проблем чимало. Терміново потрібні шляхи хоча б часткового рішення.

Одна з головних проблем галузі — неспроможність доставити західним адресатам величезний потік експортних вантажів, потенційний обсяг яких суходолом стрімко зріс у порівнянні з довоєнними роками. Частково обмеження зумовлені недостатньою потужністю вітчизняного наземного транспорту та його низьким технічним станом.

Проте найгострішою виявилася проблема нездатності інфраструктури європейських країн приймати велику кількість ешелонів та фур з України із сільськогосподарською і промисловою сировиною. Пропускна спроможність транспортної системи ЄС на кордонах з Україною та у портах Європи вкрай низька. Залізничні колії несумісні з українськими, і це суттєво уповільнює рух вантажів, оскільки потрібно переставляти вагони з українських колій завширшки 1520 мм на вузькі євроколії 1435 мм. До того ж продуктивність техніки з оброблення вантажів теж занизька для неочікуваної хвилі українського експорту.

Перші місяці війни показали, що європейська транспортна система не здатні були забезпечити вивезти навіть третину від необхідного, констатує гендиректор «Левада Карго» Володимир Деменко.

Чимало проблем також у вітчизняній транспортній інфраструктурі. Сотні мостів, десятки тисяч кілометрів доріг, численні порти, вокзали, депо, станції та транспортні електрооб’єкти зазнають значних руйнувань у районах активних бойових дій та внаслідок ракетно-дронових атак у тилу. 55% компаній, опитаних ЄБА, визнають значні збитки, спричинені війною.

Прикордонна з Європою інфраструктура України перевантажена. Виявилося, що бракує потужностей для зберігання зернових та олійних вантажів, а також контейнерних терміналів. В усій країні гострий дефіцит вантажних вагонів, зерновозів, контейнерів. Стався логістичний шок. Галузь поступово оговтується, вживають тимчасових стабілізаційних заходів. У 2023 році має розпочатися планомірне відновлення транспортної інфраструктури та виведення галузі із кризи.

Шанс у хабі

Пріоритетом українського уряду для стабілізації ринку перевезень і логістики, окрім зміцнення енергетичної незалежності країни та розширення дії зернової угоди на інші види вантажів, має бути будівництво та модернізація колій у напрямку кордону з Євросоюзом та портів Дунаю. Бізнесу варто інвестувати, зокрема, у розвиток транспортних хабів, автомобільних шляхопроводів та залізничних євроколій. Про це говорять більшість респондентів, опитаних ЄБА. На їхню думку, зусилля з розвитку транспортної інфраструктури у західних регіонах України та у країнах ЄС розширять можливості логістичної мережі.

Ключовими логістичними проєктами мають стати розширення вузькоколійної залізниці, розбудова мережі сухих портів, спрощення митних процедур та розширення можливостей пунктів пропуску на кордоні з Євросоюзом, вважають у «Новій пошті».

Щоб сприяти нормальному функціонуванню інфраструктури та пришвидшити оброблення вантажів з України можна вже зараз модернізувати залізничні колії, продовжувати вузькоколійну залізницю з терміналами до західних станцій України, розгортати на всіх переходах з кордоном України до Європи пункти переобладнання рухомого складу з широкої колії на вузьку та спрощувати митні процедури під час перетину кордону з ЄС. На цьому наголошує менеджерка комітету з логістики ЄБА Дар’я Січкар.

«Ми підтримуємо перехід на вузькоколійні залізничні шляхи. Це дуже важливий крок для інтеграції транспорту й логістики з ЄС. Важливо також побудувати в усіх регіонах сухі порти, що слугуватимуть центрами зберігання та відвантаження врожаю з полів або контейнерів із вантажами. Потрібно продовжувати розширення та розбудову дорожньої інфраструктури, яка має значні обмеження для транспортних засобів за довжиною та вагою», — розставляє пріоритети Олексій Тараненко, директор з розвитку «Нової пошти».

«Нова пошта» свій сервіс планує удосконалити за рахунок власних авіаперевезень. У 2021 році підрозділ компанії для міжнародних перевезень «Нова пошта Глобал» заснував авіакомпанію Supernova Airlines. 6 січня 2023 року компанія отримала сертифікат експлуатанта від Державіаслужби України. Supernova вже придбала два літаки АН-26 на умовах лізингу. Вони дозволять компанії доставляти вантажі по Європі.

У компанії є транснаціональні плани. Для доставлення посилок із Китаю та США компанія шукає літаки Boeing. Саме ці літаки зможуть літати на великі відстані. До 2024 року авіафлот компанії має скласти 4 літаків.

Весною цього року буде перший політ авіапідрозділу компанії до найближчого до кордонів України аеропорту. Звідти вантажі перевозитимуться наземним транспортом. З відкриттям українського неба компанія планує доставляти та відправляти вантажі з українських аеропортів у Борисполі та Львові.

«Під час війни через переорієнтацію транспортних потоків найактуальнішим питанням стало збільшення пропускної спроможності саме експортно-імпортних перевезень із країнами ЄС. Цей сегмент та контейнеризація вантажопотоків є найбільш інвестиційно привабливими, — наголошує СЕО компанії «Лемтранс» Володимир Мезенцев.

Перспективними для подальшого розвитку, за оцінками експертів, є залізничні переходи на кордоні між Україною та Польщею. Однією з найбільш привабливих є ділянка європейської колії від Ковеля до польського Хелму. Фахівці кажуть, що чималі кошти вже інвестовані у розвиток української частини ділянки від Ковеля до Дорогуська, зокрема, у будівництво тут терміналів.

Необхідно будувати нові перевальні комплекси та транскордонні термінали на заході України, розвивати річковий транспорт та інші складові логістичного комплексу для експорту української сільськогосподарської продукції, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук.

За словами голови правління «Укрзалізниці» Олександра Камишина, українська залізниця розпочала інтеграцію з європейською. Уже побудували кілька сухопутних переходів на західних кордонах, є наміри профінансувати термінали на українській території поблизу кордонів та розвиток нового парку на європейській колії, а також сприяти тренду щодо контейнеризації в Україні. Мегазавдання залізниці — вбудуватися в європейські коридори мережі TEN-T.

Євросоюз оцінює можливість поширення залізничної мережі європейського стандарту в Україні. Єврокомісія разом та Європейський інвестиційний банк готують відповідне техніко-економічне обґрунтування. Водночас Єврокомісія у грудні 2022 року оголосила про надання $1 млрд для розвитку «шляхів солідарності» між ЄС, Україною та Молдовою.

До найважливіших завдань на найближчу перспективу варто зарахувати також продовження дії «транспортного безвізу» для автомобільних перевезень, термін якого завершується у червні 2023 року, і запровадження «електронної черги» на всіх пунктах пропуску на кордонах з країнами-партнерами, наголошує співвласник групи логістичних компаній Zammler Group Віктор Шевченко.

Привабливість транспортно-логістичної галузі може суттєво зрости з 2023 року на тлі грудневих заяв української влади про наміри відкрити інфраструктуру для приватних інвестицій. Перший морський порт — Усть-Дунайськ — Фонд державного майна вже виставив на приватизацію. У січні відбувся приватизаційний онлайн-аукціон, на якому стартова ціна порту зросла втричі. Експерти обережно висловлюють певний оптимізм щодо приватизації у воєнний час і переконані у високому попиті на транспортну інфраструктуру після перемоги.

У післявоєнний час пріоритетною стане приватизація транспортно-логістичної  інфраструктури, вважають у «Новій пошті». У компанії кажуть, що будуть брати безпосередню участь у програмі приватизації, оскільки впевнені у пришвидшення економічного розвитку завдяки приватизації, зацікавлені у розширенні варіацій доставки (не тільки автотранспортним, а й залізничним шляхом) і вірять, що у майбутньому залізниця стане суттєвим конкурентом автотранспортній логістиці.

Окремо потрібно згадати про тих гравців транспортного ринку, послуги яких стали трохи не єдиним варіантом для місцевого бізнесу. На ринку з’являються і ті, хто більше відомий українцям, як онлайн сервіси виклику авто. Одним з таких перевізників став онлайн-сервіс виклику авто Uklon.

Сервіс діє у трьох десятках великих міст України та пропонує автоматизацію логістики для доставлення В2В-замовлень. Uklon працює з ритейлом, ресторанами, аптеками та іншими регіональними бізнесами.

З початком великої війни компанія запустила сервіс «Волонтер». Компанія власним коштом доставляє гуманітарну допомогу переселенцям, медикаменти військовим та цивільним, амуніцію захисникам та навіть їжу тваринам. Окремим напрямом стала транспортна допомога працівникам підприємств критично важливої інфраструктури та волонтерам у найбільших містах.

Так, ці гравці не везуть вантажі літаками та фурами, але вони активні у логістиці для бізнесу, наприклад, у доставці В2В-замовлень для ритейлу, кафе, ресторанів, аптек та інших сегментів бізнесу. Їхні переваги — гнучкість та цифровізація, які гарантують оперативність.

Група «Нова пошта» надає клієнтам — як бізнесу, так і приватним особам — повний спектр логістичних та пов’язаних із ними послуг. Мережа компанії налічує понад 20 тис. відділень та поштоматів по всій країні. За першу половину 2022 року, незважаючи на повномасштабну війну, компанія доставила більш ніж 113 млн посилок та вантажів. «Нова пошта» розвиває сучасну сортувальну інфраструктуру, автоматизуючи та роботизуючи свої термінали.

Авіакомпанія Supernova Airlines, яка входить до групи «Нова пошта», вже отримала сертифікат експлуатанта, що надає можливість здійснювати власні вантажні авіарейси. Перший рейс із вантажами клієнтів запланували на весну 2023 року. Натепер авіакомпанія активно розбудовує власний флот, маючи вже два Ан-26 у лізингу. Поки українське небо через війну закрите для польотів, авіаційні перевезення будуть здійснювати із найближчих до України європейських аеропортів.

«Нова пошта» активно розбудовує свою мережу за кордоном. Лише за минулі три місяці 2022 року компанія відкрила 18 відділень у Польщі, у березні відкривається відділення у Литві. Від початку війни «Нова пошта» власним коштом доставила понад 20 тис. тонн гуманітарної допомоги, наразі компанія доставляє вантажі 640 благодійних фондів та волонтерських організацій. «Нова пошта» входить до групи найбільших платників податків в Україні.

«Лемтранс», один із найбільших операторів залізничного рухомого складу України, входить до складу фінансово-промислової групи SCM. Оперує парком напіввагонів чисельністю понад 15 тис. одиниць. Обсяг залізничних перевезень за 2022 рік становив 18,8 млн тонн. У структурі перевезень переважає вугілля та будівельні матеріали.

Обсяг капітальних інвестицій за підсумками 2022 року становить 306 млн грн. Компанія продовжує надавати пріоритет великим інвестиційним проєктам, які створюють умови для сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Одним із ключових для інвестування залишається напрям контейнерних перевезень. Торік компанія завершила будівництво та відкрила із партнером термінал у Мостиськах. Суттєву увагу компанія приділяє забезпеченню енергонезалежності вагоноремонтного депо та стабільності роботи бізнесу.

За 12 місяців 2022 року «Лемтранс» перерахував до бюджетів усіх рівнів 1,3 млрд грн. За час війни на підтримку ЗСУ, ТрО та гуманітарну допомогу населенню компанія надала понад 22 млн грн. Компанія також передає на підтримку ЗСУ та ТоО автотранспорт, бронежилети, виробляє протитанкові «їжаки» для оборони українських міст та пічки-буржуйки.

Uklon — український онлайн-сервіс виклику авто. Від 2020 року компанія запустила новий продукт — доставку, що дозволяє замовляти авто для перевезення містом важливих пакунків, документів тощо. Послуга доступна як для пасажирів, так і для корпоративних клієнтів у 27 містах України. Автоматизацію логістики бізнесу з доставки В2В-замовлень Uklon пропонує для ритейлу, кафе, ресторанів, аптек та інших сегментів бізнесу.

Від 2014 року Uklon допомагає українській армії через фонд «Повернись живим», а від 2022-го щомісяця підтримує БФ Сергія Притули.

Під час широкомасштабної війни в Україні Uklon запустив власний волонтерський проєкт «Волонтер», що обʼєднує тих, кому потрібна допомога, з тими, хто може її надати. Сьогодні цей проєкт працює з громадськими організаціями та партнерами на договірних відносинах через фонд Uklon Care та здійснює доставлення гуманітарної допомоги у прифронтових містах України. Усі замовлення для волонтерських потреб покривають коштом Uklon. Компанія вже інвестувала більш ніж 16 млн грн, де 2 млн грн — це донати користувачів, здійснила понад 42 тис. волонтерських поїздок та залучила майже 140 благодійних організацій. У середині минулого року Uklon запустив міжнародну франшизу для експансії на нові ринки.