Бізнес в Україні стає "на воєнні рейки": 5 головних речей, що потрібно знати

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Активні бойові дії з протистояння російському агресору суттєво вплинули та продовжують впливати на порядок ведення діяльності підприємств усіх категорій по всій території України. За попередніми розрахунками уряду, на кінець березня 2022 року скорочення української економіки оцінюється у 35% і вище за місяць, а загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів сягають трильйона доларів. 

Також, згідно проведеного впродовж 21-23 березня Advanter Group опитування, 260 підприємств малого та середнього бізнесу засвідчили, що 74% з них повністю або частково припинили свою роботу.

Режим функціонування економіки України в умовах воєнного стану вимагає від держави нестандартних рішень, які повинні створити надсприятливі умови для ведення бізнесу. У зв’язку з цим влада надзвичайно оперативно внесла комплексні зміни до чинного законодавства, а також впровадила ряд програм та ініціатив для підтримки підприємців в умовах війни. Це має допомогти зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку країни.

Тож пропоную розглянути п’ять ключових засобів збереження діяльності бізнесу у воєнний час, що на даний момент уже запроваджені українською владою. 

Податкові пільги

Радикальних змін зазнало податкове законодавство. Так, 17 березня набрав чинності Закон №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану". Цим Законом встановлені наступні привілеї, що будуть діяти в період дії воєнного стану:

• підприємства з оборотом до 10 млрд грн зможуть сплачувати єдиний податок за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів;
• єдиний податок з обороту зменшено до 2% (дотепер – 3% доходу у разі сплати ПДВ або 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку);
• упродовж 12 місяців з 1 березня 2022 року ФОП можуть не сплачувати ЄСВ за себе, а ЄСВ за мобілізованих осіб сплачуватиметься з бюджету;
• підприємства, що знаходяться у місцях, де відбуваються бої, звільняються від сплати екологічного та земельного податків на період воєнного часу та рік після нього;
• штрафи та пеня по ЄСВ не застосовуються, а перевірки не проводяться;
• не сплачується ПДВ за товари, що були знищені в результаті бойових дій, або передані на потреби оборони; 
• скасовуються штрафи за відсутністю РРО або фіскального чека. Виняток – підакцизні товари;
• платники податків мають право подати податкову та іншу звітність протягом 90 календарних днів після скасування правового режиму воєнного стану.

Важливо додати, що у відповідності до Постанови Кабінету міністрів №303 від 13 березня цього року, на час дії воєнного стану припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового контролю. У той же час виключенням є здійснення позапланових заходів держнагляду щодо запобігання неконтрольованого зростання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість.

Ведення бізнесу на підставі декларацій про господарську діяльність

Постановою Кабінету міністрів №314 від 18 березня цього року запроваджено декларативний принцип набуття права на провадження господарської діяльності. Тобто підприємець може починати роботу без необхідності отримання документів дозвільного характеру, ліцензій тощо.  

Єдине, що перед початком діяльності підприємцю необхідно подати декларацію встановленої форми до Міністерства економіки, а суб’єктам господарювання, які провадять охоронну діяльність, – до Міністерства внутрішніх справ.

Втім слід зауважити, що уряд визначив види господарської діяльності, на які не поширюється ця спрощена процедура ведення діяльності. Це стосується, зокрема, діяльності, пов’язаної з радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобутком корисних копалин, виробництвом лікарських засобів, зовнішньоекономічною діяльністю, організацією та проведенням азартних ігор, оцінкою відповідності щодо технічних регламентів тощо.

Після закінчення ж воєнного стану компанії повинні не пізніше одного місяця звернутися до органу ліцензування та отримати дозвіл на загальних умовах, передбачених законодавством.

Тимчасове переміщення підприємств з регіонів, постраждалих під час війни 

Однією зі стратегічно-важливих державних програм, започаткованих урядом під час дії воєнного стану,  є релокація підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій. 

Зокрема, Кабінет міністрів спільно з Міністерством економіки здійснюють реалізацію програми з релокації українських підприємств на основі Постанови уряду №305 від 17 березня та Розпорядження КМУ №246-р від 25 березня цього року. 

Загалом, у відповідності до правил програми, заявку на релокацію може подати будь-яке підприємство, яке зробить це на веб-порталі Міністерства економіки. Проте пріоритет мають стратегічні підприємства та компанії, які виробляють товари першої необхідності. 

Тривалість розгляду заявки варіюється від одного до трьох днів для підприємств, що мають першочергове значення для оборонного комплексу, життєдіяльності населення та підтримки економіки у воєнний час. Заявки інших, не пріоритетних, підприємств можуть розглядатися до п’яти днів. 

Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації компаній.

Важливо зауважити, що наразі здійснюється переміщення підприємств в одну з дев’яти областей, а саме: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернівецьку, Вінницьку, Волинську та Рівненську. Фахівці в областях контактують з підприємством, спільно шукають варіанти для розміщення виробничих потужностей, вирішують питання оренди, підключення мереж, розселення персоналу і членів родин.

Переміщення підприємств здійснюється самостійно, силами "Укрзалізниці" або "Укрпошти". 

У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація, на жаль, не проводиться. 

Станом на 29 березня в Західну Україну в рамках програми релокації було перевезено вже 98 підприємств, а ще 375 учасників програми перебували в стадії переїзду. Загалом на цю дату Міністерство економіки отримало 1164 заявки від підприємців, з яких 1058 вже були опрацьовані.

Разом з тим, згідно проведеного 21-23 березня Advanter Group опитування, 59% із 260 опитаних підприємств засвідчили, що розглядають варіант релокації. Причому близько 10% опитаних провели або ж проводять переміщення підприємства повністю або його більшої частини за кордон. На жаль, такі показники вказують на 10% втрат ВВП через релокацію бізнесу з України. 

Кредитування бізнесу на вигідних умовах

Відповідно до рішення уряду від 18 березня 2022 року була розширена програма "Доступні кредити 5-7-9%". Це означає, що будь-який бізнес протягом дії воєнного стану та місяць після його завершення зможе отримати кредит під 0%. Після цього кредитна ставка становитиме 5%. Також збільшено максимальну суму кредиту до 60 млн грн.

Строк кредитування за програмою "5-7-9%" залежить від цільового призначення коштів. Наприклад, за словами першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, на реалізацію інвестиційного проєкту та на рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на п’ять років. Для фінансування оборотного капіталу – на три роки. 

Також уряд розширив перелік інструментів, які дозволять банкам надавати кредити в рамках програми "5-7-9%" у разі нестачі забезпечення. Експортно-кредитне агентство зможе страхувати кредити підприємців-експортерів, що значно спростить їм доступ до дешевого фінансування. 

Крім того, зняті обмеження щодо участі в програмі. За словами Юлії Свириденко, відтепер кредит зможе отримати будь-яка українська компанія, де кінцевими бенефіціарами з часткою понад 50% є українці. Водночас не зможуть взяти кредит підприємства, учасником або кінцевим бенефіціаром яких є громадяни держави-агресора або ж особи, які належали до терористичних організацій. 

Крім того, обмеження розміру допустимої державної допомоги, який може отримати підприємець, не буде застосовуватись у період дії воєнного стану. 

Спрощення трудових відносин 

24 березня набрав чинності Закон № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким визначаються особливості трудових відносини в умовах воєнного стану. Він визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану.

Важливо, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України.

Так, у відповідності до норм Закону, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника; перевести працівника на іншу роботу, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, з оплатою праці за виконану роботу не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою; збільшити робочий час з 40 до 60 годин на тиждень та зменшити обов'язковий вихідний день до одного. Також роботодавець може не дотримуватись раніше прописаних у контракті термінів оплати праці, якщо зможе довести, що причиною цього стала війна. А у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати взагалі може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємством здійснювати основну діяльність.

Крім того, згідно Закону, передбачена можливість призупинення дії трудового договору, що не тягне за собою припинення трудових відносин. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію. 

Також Законом спрощено систему звільнення та скорочення працівників у зоні проведення активних бойових дій. Зокрема, такі працівники мають право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження. В свою чергу роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх його виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна.

Як бачимо, бізнесу України через активні воєнні дії наразі непросто налагодити своє повноцінне функціонування. Проте, вже після запровадження державою податкових пільг, скасування реєстрацій, а також запуску актуальних програм з кредитування та релокації бізнесу  позитивні тенденції щодо відновлення діяльності підприємств стають все більше помітними. Так, ці зміни не є надто стрімкими, проте це лише початок відновлення економіки України.