Чому Україна може стати локомотивом світового ринку криптовалют

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Потрібно сказати, що на цей момент чекали не лише на українському ринку криптовалют. За долею нового документа стежила вся світова криптоспільнота, а про етапи прийняття закону повідомляли провідні світові інформаційні агенції. Чому?

Криптовалюту має кожен восьмий українець

Тому що Україна стає фактично локомотивом світового ринку криптовалют. Адже саме в нашій країні фіксується найбільший обсяг транзакцій із криптоактивами у світі — $150 млн щодня. Зазначу, що цей показник вищий за обсяги транзакцій у фіатній валюті (тобто традиційних грошових коштах). Україна посіла 1 місце у глобальному країновому рейтингу — за даними аналітиків, криптовалюту мають 5,6 млн українців, або майже 13% населення. Крім того, ми увійшли до десятки країн із найбільшим заробітком на біткоїні у 2020 році. Де-де, але у криптогалузі Україна точно не “лузер” — у нас є чому повчитися навіть таким потужним світовим гравцям, як США та Китай.

На першому етапі такий бурхливий розвиток української крипти був пов'язаний із повною відсутністю будь-якого законодавчого регулювання цифрових фінансових активів. Однак зараз, коли їхні обсяги досягли рекордних показників, правове “гуляйполе” почало відчутно гальмувати подальше зростання криптовалютного сектору. Тому законодавці та експертна спільнота розпочали підготовку законопроєкту №3637 “Про віртуальні активи”, покликаного легалізувати та відрегулювати обіг криптовалют.

Початок формування законодавчого поля

Нагадаю, що 8 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила цей документ у другому читанні. Проте 5 жовтня Президент України Володимир Зеленський наклав на нього вето та повернув документ до Ради разом зі своїми пропозиціями. Зокрема, Президент виступив проти створення на ринку віртуальних активів окремого регулятора. Натомість запропоновано покласти відповідні функції на вже наявного регулятора фінансових ринків. Мотив такого рішення є досить переконливим: на думку Президента, чинна Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України зможе оперативніше та точніше виявити різні зловживання з боку учасників нового ринку віртуальних активів (наприклад, спроби побудови фінансових пірамід). Крім того, створення нового регулюючого органу неминуче призведе до необхідності фінансувати його діяльність. А збільшення видатків держбюджету у складний період пандемії COVID-19 — неприпустима розкіш для країни.

З аргументами Володимира Зеленського народні депутати погодилися, і 17 лютого 2022 року криптоспільнота отримала довгоочікуваний Закон України “Про віртуальні активи”. Серед важливих новацій документа можна назвати саме визначення віртуальних активів (як захищених, так і незахищених), а також запровадження поняття “фінансових віртуальних активів”. Законом визначено, хто може бути провайдером послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів (мається на увазі зберігання або адміністрування віртуальних активів/їхніх ключів, їхній обмін, передача та надання посередницьких послуг). Встановлено цілу низку вимог до провайдерів — починаючи від юрисдикції та закінчуючи розміром статутного фонду. Врегульована можливість публічного розміщення віртуальних активів, визначені штрафи за порушення положень документа.

Що далі?

Вже зараз зрозуміло, що Закон “Про віртуальні активи” багато у чому є рамковим. Він вимагає подальшої суттєвої деталізації. Наприклад, документ не може набути чинності без ухвалення відповідних змін до Податкового кодексу. Поки що ми маємо своєрідну декларацію про наміри, сигнал світовій спільноті — в Україні легалізована криптовалюта.

У чому його важливість? Річ у тому, що ще у 2014 році Національний банк України зробив офіційну заяву щодо правового режиму обігу біткоїна в нашій країні. Регулятор оголосив, що використання цифрових валют пов'язане з підвищеними ризиками через анонімність та децентралізованість операцій. Тому біткоїн є привабливим інструментом відмивання коштів та навіть фінансування тероризму. Це “грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю та не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства”, наголосив Нацбанк у своїй заяві. Коли читаєш ці рядки, чітко розумієш складність шляху, яким 8 років йшов український ринок криптовалют, та перепони, що довелося подолати розробникам закону (серед них була й команда White Rock Management).

Але гра була варта свічок. Адже насправді країн, в яких влада повністю лояльна до криптовалют, не так і багато. Українці швидше за інших зрозуміли, як будувати бізнес на крипті. А досягненням наших законодавців можна назвати те, що вони підхопили криптовалютний тренд на злеті. Звичайно, правила обігу цифрових валют скрізь різні. Наприклад, у Німеччині біткоїн визнають як розрахункову грошову одиницю. У Японії ви можете законно оплатити криптовалютою товар чи послугу. У Китаї, найбільшому світовому центрі майнінгу, операції з біткоїном дозволені лише для фізосіб. У Швейцарії на крипту поширюються ті ж самі правила й обмеження, що і на звичайні іноземні валюти. До речі, ця країна є однією з найсприятливіших юрисдикцій для стартапів у галузі цифрових валют.

Тут я хочу нагадати, що раніше Мінцифри заявило про плани вивести Україну в лідери глобального криптовалютного ринку. Прийняття Закону “Про віртуальні активи” є важливим етапом формування транспарентної системи торгівлі криптовалютою в Україні. Створення високотехнологічного, інноваційного ринку криптовалют, який грає за зрозумілими правилами, неминуче привабить до нашої країни криптоінвесторів з усього світу. Це реальний шанс для перезапуску економіки України, упустити який ми не маємо права.