Долар по 50: як правильно читати новини про девальвацію

Мабуть, ви вже чули, що Національний банк минулого тижня ухвалив рішення відмовитися від фіксованого курсу долару на готівковому ринку. І вже бачили шалені цінники на табло обміну валют у вашому місті. Вони справді лякають. Але ще більше лякають прогнози численних експертів, що прогнозують долар по 50 грн або навіть більше.

Я не є казначейкою, і не зможу відповісти на питання, скільки коштуватиме долар за місяць чи півроку. Але трохи знаюся на законах, якими живе медійний ринок. І хочу зараз дати кілька порад: як слід читати апокаліптичні новини, кому треба вірити та чи варто зрештою бігти до обмінника кожного разу, коли ви знову побачили коcмічну цифру у заголовку новини.

Не вірте заголовкам

Перше правило тверезого читача новин – в жодному разі не робіть висновки лише по заголовку до статті. Журналісти та редактори  досить непогано знаються на психології читача, тому виносять у назву найтривожнішу, найсенсаційнішу інформацію. Ба більше, дуже часто гучні заголовки повністю або частково спростовуються у тексті самої новини. Або принаймні ретельно розтлумачуються та вже не виглядають так однозначно.

Особливо скептично слід ставитися до заголовків, які побудовані у форматі питання. "Коли долар коштуватиме 60 грн: експерт назвав умови", - ось класичний приклад назви статті, яка має одну єдину мету – заохотити читача клікнути та прочитати новину. Але насправді значна частина відвідувачів нікуди переходити не буде, а лише зробить висновок, що незабаром долар справді коштуватиме 60 гривень.

Ні, я в жодному разі не критикую редакторів, що використовують такі методи привернення уваги. Медіа – це теж бізнес. Який заробляє гроші саме на увазі читачів. Заголовок – це обгортка новини, вона має бути яскравою, щоб споживач захотів витратити на неї свій час. Але останній не має оцінювати весь продукт лише за обгорткою. Щоб зрозуміти, чи смачна цукерка, треба її з’їсти. Тож читайте увесь текст і не робіть висновків за заголовком.

Довіряйте перевіреним експертам

Найбільш хайпові теми привертають увагу усіх, хто хоче заробити бодай якісь піар-бали. Зараз, коли курс дійсно зростає, у питаннях девальвації почали розбиратися абсолютно усі. Але далеко не всі справді глибоко розуміють, про що кажуть. І в цьому питання читачу слід бути особливо обережним. Наприклад, чи треба сліпо довіряти прогнозу, скажімо, депутата? Можливо, але якщо це депутат розуміється на питаннях економіки, є членом профільного комітету тощо. Якщо ж він опікується якимись гуманітарними питаннями – навряд чи.

Скажу більше – навіть не кожен економіст чи банкір достатньо глибоко розбирається в питаннях курсоутворення, щоб робити надійні прогнози. Особливо зараз, коли аналіз неймовірно ускладнюється за рахунок тисяч нових невідомих. Тож серед інших краще довіряти офіційним повідомленням НБУ, казначеям банків, що постійно працюють з валютою та знаним експертам, які роблять висновки на базі розрахунків та моделей. Визначити їх в тексті статті досить просто: зазвичай вони спираються на конкретні економічні показники, використовують цифри та аналізують вплив різних факторів. Та навіть за таких умов краще спиратися на думку не одного експерта, а кількох.

Остерігайтесь гучних цифр

Людина так вже створена, що більше довіряє поганим новинам. Тож скоріше ви повірите в долар по 60, ніж в долар по 30. Навіть якщо першу цифру спрогнозує лише один експерт, а другу – одразу дев’ять.

Зрештою може так вийти, що саме той єдиний виявиться правий, а більшість помилятиметься. Але скоріш за все буде навпаки. Тож перш ніж вдаватися до конкретних дій та бігти до обмінника по долари за будь-яку ціну, очікуючи девальвації, краще спочатку прочитати думки й інших експертів. Та зробити висновки самостійно.

Ні, я жодним чином не намагаюся запевнити вас у безхмарному майбутньому гривні: я не є експортом і так само як і ви орієнтуюся на прогнози спеціалістів. Я лише хочу допомогти вберегтися від необачних рішень, які базуються на хибних висновках. Тож будьте пильними та не забувайте про критичне мислення. Особливо у ці тривожні часи невизначеності.