НБУ курс:

USD

41,29

+0,07

EUR

44,97

+0,12

Готівковий курс:

USD

41,58

41,55

EUR

45,25

45,12

Правосуддя в умовах воєнного стану: як має працювати судова система

Місяць визвольної війни та протидії російській агресії. Це та реальність, до якої неможливо було бути готовим завчасно. Це торкнулось і судової системи. Виявилось, що закріплені в законодавстві принципи функціонування судів в умовах воєнного стану на практиці не працюють та мають бути переглянуті.

Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. При цьому процесуальні кодекси не закріплюють жодних спеціальних правил розгляду справ в умовах воєнного стану.

Це означає, що відповідно до законодавчого регулювання суди в умовах воєнного стану мають функціонувати в штатному режимі та розглядати справи за загальними правилами.

Однак на практиці це неможливо, оскільки між продовженням роботи судів та забезпеченням безпеки життя і здоров’я учасників процесу, суддів і працівників судів вибір очевидний.

А тому, з одного боку, на офіційному веб-сайті "Судова влада України" ми бачимо повідомлення: "Судова система працює в штатному режимі, не піддавайтеся паніці, отримуйте інформацію лише з офіційних джерел".  А насправді ситуація інша.

Функціонування судів

На сьогодні роботу всіх судів можна умовно поділити на три групи:

  1. Суди, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя взагалі. На сьогодні це окремі райони 9 областей: Донецької, Луганської, Житомирської, Київської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської. Карту таких судів постійно оновлює та публікує Верховний Суд. Ці суди офіційно не працюють. Справи, які розглядались в них, передані для розгляду іншим судам, які перебувають в більш безпечному регіоні. 
  2. Суди, які здійснюють розгляд лише невідкладних справ. Це справи, які пов’язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, розгляд справ про адміністративні правопорушення та кримінальні справи, де передбачена можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші справи в таких судах в основному не  слухаються. За моїми спостереженнями, таких судів на сьогодні більшість. Найбільш показовим прикладом є суди, які знаходяться у місті Києві.  
  3. Суди, які продовжують слухання справ. Це в основному суди в західних регіонах України, де безпекова ситуація  дозволяє розглядати судові справи. 

Доступ учасників до інформації про судові справи

Доступ до основних державних реєстрів в умовах дії режиму воєнного стану тимчасово призупинений. Не стало виключенням призупинення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів "Стан розгляду справ" та "Список справ, призначених до розгляду".

А тому з онлайн-ресурсів дізнатися інформацію про свою справу наразі неможливо. 

На офіційному веб-сайті "Судова влада України" рекомендується дізнавайтесь про дату та час судових засідань в оперативному порядку за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв’язку.

Однак знову-таки на практиці в багатьох судах телефони не відповідають, оскільки працівники суду очікувано не робочому місці у приміщенні суду: працюють у дистанційному режимі або змушені були евакуюватись до більш безпечних регіонів. 

Деякі суди створили спеціальні канали комунікації. Наприклад, Верховний Суд запустив телеграм-канали, за якими можна дізнатися інформацію по справі. Телеграм-канали дійсно працюють.

Однак такі ініціативи є поодинокими. В більшості випадків ані учасники справи, ані адвокати на сьогодні не мають дієвих каналів отримання актуальної інформації про свої справи.

Проведення судових засідань

В більшості регіонів суди знімають за власною ініціативою з розгляду всі справи, які не є невідкладними. Нові слухання відбудуться, скоріш за все, уже після припинення або скасування воєнного стану.

Деякі суди в західних регіонах України продовжують розгляд справ. При цьому, за повідомленням Верховного Суду, справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. 

Тому у разі заявлення клопотання про відкладення розгляду справи або неявки когось з учасників процесу суди, скоріш за все, відкладатимуть розгляд справ.

Що стосується розгляду справ онлайн, то для учасників судового процесу достатньо можливостей брати участь у розгляді справ поза межами приміщень судів. Свою вагому роль в даному аспекті відіграли карантинні обмеження в зв’язку з коронавірусом COVID-19. Була прийнята необхідна нормативна база та створено програмне забезпечення,  що дозволяє учасникам справи брати участь у судових засіданнях навіть зі своїх ноутбуків чи стаціонарних комп’ютерів.

Однак така можливість є лише для учасників судового процесу. Аналогічної можливості судді не мають і знімають з розгляду справи ще до початку їх слухання. А тому  можливість сторін брати участь у слуханнях онлайн, за моїми спостереженнями, значною мірою не вплинуло на розгляд справ в умовах воєнного стану.

Описані особливості роботи судів в умовах воєнного стану не закріплені нормативно. Вони склались як необхідна реакція на поточну ситуацію.

За такої ситуації при відсутності нормативно закріплених особливостей здійснення судового процесу в умовах воєнного стану всі ризики несуть учасники процесу.

Пояснюю. Незважаючи на те, що більшість судових справ не слухається, всі строки на подання документів, доказів, оскарження рішень продовжують спливати за загальними правилами. При цьому, зважаючи на здійснення активних бойових дій, закриття офісів, евакуацію населення, навіть обмеження в роботі пошти, вчиняти все вчасно в багатьох випадках на сьогодні неможливо.

Учасники судового процесу на сьогодні не мають законодавчих гарантій, що справа без них не буде слухатись, а в майбутньому після скасування воєнного стану вони зможуть здійснити необхідні процесуальні дії без негативних наслідків. 

А тому закріплення особливостей судового процесу в умовах в воєнного стану є необхідністю. Асоціація правників України в свою чергу вже звернулась до прем'єр-міністра України та міністра юстиції України із своїми пропозиціями щодо удосконалення законодавства та закріплення гарантій для учасників процесу. Очікуємо на вирішення даного питання.