Як вибратись із пастки держави-агресора: поради українцям, які опинились на тимчасово окупованій території України

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

  Нещодавно Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України опублікувало перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 травня 2022. За різними підрахунками нині росією окуповано близько 22% території нашої держави. Беззаперечно, усі українські міста та села будуть обов’язково звільнені від російських загарбників, проте наразі значна кількість наших співвітчизників перебувають у скрутних обставинах: деякі українці знаходяться у фактично заблокованих російською армією населених пунктах та не мають можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, інші — піддаються примусовій депортації у віддалені регіони росії або зазнають фізичного та/або психологічного тиску у зв’язку із з чим вимушено беруть російські паспорти. 

Які першочергові дії слід вжити, якщо я або хтось з моїх близьких опинився на території, окупованій армією рф?

Якщо Ви опинились у ситуації, коли Вам не вдалося виїхати з населеного пункту, в якому Ви проживаєте до/під час окупації, то перш за все необхідно пам’ятати про загальні правила, що можуть врятувати Вам життя. Передусім доцільно дотримуватись заходів із кібербезпеки, зокрема:

• Відвідування сайтів в режимі інкогніто (завдяки цьому режиму не ведеться запис історії переглядів, не зберігаються пошукові запити та нові паролі і відповідно отримання Вашої особистої інформації у незаконний спосіб стане доволі проблематичною справою).
• Завантаження копій усіх важливих для Вас документів (наприклад, документу, що посвідчує особу та ідентифікаційного коду) на хмарні носії (для цього можна створити  нові окремі акаунти та використовувати незвичні для себе логіни та паролі).
• Захист Вашого смартфону та соцмереж від окупантів (до прикладу, регулярно "чистити" історію телефонних викликів, месенджерів, а також варто деактивувати акаунти у соцмережах, аби вороги не змогли дізнатись Вашу громадянську позицію). Крім цього, варто видалити з Вашого телефону усі фото та відео, які можуть привернути увагу (наприклад, фото/відео блокпостів). Для підстраховки непогано було б мати інший мобільний телефон, який слід сховати у надійному місці.

Крім цього, надзвичайно важливо зберегти наявні у Вас українські документи у паперовому вигляді (або хоча б копії Ваших документів чи документи в електронному вигляді). Для цього необхідно заховати у надійному місці українські сім-карти (вони знадобляться для отримання доступу до електронних документів у застосунку "Дія"). Виїхавши на безпечні території, Ви зможете відновити зв'язок, встановити українську сім-карту та отримати доступ до електронних документів, що зможуть підтвердити Вашу особу. У зв’язку з тим, що через війну низка реєстрів може працювати з перебоями (що може призвести до блокування доступу до електронних документів особи) Мінцифри, на період дії воєнного стану, створило єДокумент, який можна використовувати у випадку, коли необхідно підтвердити особу і інших документів для цього немає. Такий документ можна показувати представникам поліції та бійцям територіальної оборони на блокпостах.

Як бути, якщо окупанти відібрали мій внутрішній паспорт громадянина України та видали паспорт рф (паспорт невизнаних республік "ДНР"/"ЛНР")? Чи втрачу я громадянство України?

25 травня 2022 року з’явилась інформація про те, що президент росії підписав указ про спрощений порядок надання громадянства жителям Запорізької та Херсонської областей. Такі кроки вищого політичного керівництва держави-терориста є ніщо іншим як підтвердженням того, що мета росії у війні проти України – захоплення українських територій для їхньої подальшої окупації та інтеграції у російське правове, політичне та економічне поле. Примусова паспортизація є грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, норм та принципів міжнародного гуманітарного права, а також зобов’язань росії як держави-окупанта передусім за Гаазькою конвенцією про закони і звичаї війни на суходолі (зокрема, ст.45 забороняє примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику) та є злочином, що передбачений  ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). 

Потрібно розуміти, що примусова паспортизація вчиняється окупантами задля примусової депортації наших громадян/примусової служби у збройних силах супротивної держави. Наразі саме це відбувається на окупованих територіях Донецької і Луганської областей: збройні формування змушують цивільних чоловіків вступати до складу організованих збройних груп (військове крило) так званих "ДНР" і "ЛНР", що перебувають під контролем РФ. Через це найкращий варіант відмовитись брати російський паспорт та шукати шляхи виїзду на підконтрольні Україні території. В тому випадку, якщо Вас змусили взяти російський паспорт (паспорт терористичних організацій "ДНР"/"ЛНР"), то потрібно звернути увагу на положення ч.6 ст.5 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зокрема примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Таким чином, в будь-якому випадку Ви залишитесь громадянином України.

Чи буду я притягатись до відповідальності, якщо буду вимушений взяти російський паспорт?

Деякі юристи висловлюють думку про те, що отримання російського паспорту громадянином на тимчасово окупованій території слід розцінювати як державну зраду (ст.111 КК України) або як пособництво державі-агресору (ст.111-2 КК України). Проте, тут слід зробити декілька коментарів. 

Щодо державної зради, то аргументом деяких правників є те, що такі дії громадянина є по суті переходом на бік ворога в умовах воєнного стану (що є однією із форм об’єктивної сторони цього злочину або ж простими словами зовнішнім проявом злочину). Проте, не слід забувати, що перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). При цьому, для того, аби констатувати наявність складу цього злочину важливо встановити наявність прямого умислу та мети – заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. У випадку, коли окупанти створюють усі умови, за яких неотримання російського паспорту створює небезпеку для життя та здоров’я людини, теза про вчинення нашими співвітчизниками державної зради звучить утопічно, оскільки відсутня як об’єктивна сторона цього злочину (фізичний та інтелектуальний перехід), так і суб’єктивна сторона (вчинення дій з метою заподіяти шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і т.д.). 

Щодо ст.111-2 КК України (пособництво державі-агресору), то основний аргумент правників наступний: отримання російського паспорту на окупованих територіях – це ніщо інше як реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, що є однією із форм зовнішнього прояву цього злочину. Проте, слід звернути увагу, що такі дії вважаються злочином, якщо вони вчиняються з метою заподіяння шкоди Україні, проте у осіб, які піддані примусовій паспортизації така мета відсутня. До того ж, перебування особи у громадянстві (підданстві) іншої держави є ознакою правового статусу особи, а не проявом її поведінки. Тому такий факт сам по собі не може бути об’єктом криміналізації. Адже, відповідно до положень статті 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Тобто відповідальність встановлюється за діяння, а ніяк не за статус.

Як повернутись додому, якщо громадянина примусово депортували в росію? Чи можна звернутись в посольство будь-якої третьої країни, аби попросити притулку або допомоги в репатріації?

Масові депортації громадян України на територію рф (під виглядом нібито евакуації) є грубим порушенням норм міжнародного права зокрема ст.49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (положення статті забороняють, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні). Однак, якщо все ж таки Вас примусово депортували на територію держави-агресора необхідно:

• Звернутись до Національного інформаційного бюро, яке в тому числі збирає інформацію про осіб, які незаконно затримані окупантами.
• Намагатись потрапити на прикордонні території рф, що межують з третіми країнами, а потім виїхати до цих країн (ідеальним для Вас варіантом було б дістатися країни ЄС). Якщо Ви жили в Україні і втекли від війни, Ви маєте можливість перетнути кордон ЄС. Для отримання допомоги на репатріацію слід звернутися до посольства/консульства України в країні ЄС, де Ви перебуваєте в даний час. Перелік таких посольств та консульств, які допомагають українцям повернутись на Батьківщину, міститься у відкритому доступі. Вам потрібно зв’язатися з Вашим посольством/консульством у разі виникнення проблем і вони можуть запропонувати допомогу у Вашій репатріації.
• У разі, якщо Вас "роз’єднали" із членами Вашої сім’ї, то в такому випадку  слід за допомогою інших людей, правозахисних (опозиційних) організації намагатись встановити місцезнаходження Ваших рідних.
• Крім цього, доцільно мати при собі контакти українских, а також міжнародних правозахисних організацій. До прикладу, можна звернутись до Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Ця організація активно співпрацює з урядами, організаціями громадянського суспільства, органами юстиції, міжнародними організаціями та іншими організаціями по всьому світу для вирішення проблеми людей, які зникли безвісти внаслідок збройних конфліктів, порушень прав людини, нелегальної міграції тощо. Тим більше, що наразі МВС України налагоджують співпрацю щодо оперативного інформацією.

Підсумовуючи, слід сказати, що по можливості громадянам потрібно намагатись залишати окуповані території та не брати російські паспорти. У разі, якщо це сталось та громадянина України було депортовано до рф, слід виїжджати до третіх країн, звертатись до посольств/консульств України, аби отримати допомогу у поверненні на Батьківщину.