Завдання "із зірочкою" для українського судочинства на шляху до ЄС

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Основними критерієм відповідності є ухвалення та впровадження законодавства про процедуру добору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Необхідним також буде завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Розбалансована та малоефективна діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судової системи та інших публічних інституцій, призвела до необхідності якнайшвидших рішучих кроків у напрямку мінімізації корупції та суттєвого підвищення темпів соціально-економічного зростання країни.

За твердженням переважної більшості іноземних інвесторів в Україні, найбільшими перешкодами для іноземних інвестицій в Україну є поширена корупція та недовіра до судової системи. Тож вимоги Єврокомісії щодо забезпечення гарантій демократії, верховенства права, прав людини та захист нацменшин є звичайно справедливими. Адже одним із основних аспектів у будь-якій правовій країни є можливість захистити порушені права компетентним судом. Це забезпечує інвестиційну привабливість держави та можливість цивілізовано з найменшими ризиками вести бізнес.

Судова реформа, що затягнулась на роки має згубний вплив на розвиток країни, оскільки в цілому країна втрачає привабливість для потенційних інвесторів, які не виявляють бажання інвестувати в умовах нестабільного ринку та низького рівня захищеності в правовому полі. Конкурсні процедури на посади суддів тривають роки і не знайшли свого логічного завершення повним наповненням штату співробітників.

На сьогодні бізнес, як і фізособи фактично не захищені належним чином. До факторів негативного впливу довіри до судової гілки влади можна віднести: мінливу судову практику; надмірну завантаженість суддів, яка впливає на якість судочинства, а також тривалість розгляду справ та значне перевищення строків виготовлення рішень.

Тому залишається тільки сподіватись, що нескінченне реформування судової системи нарешті завершиться та українські суди зможуть гарантувати право кожної особи на належний захист в розумні строки, що беззаперечно позитивно вплине на розвиток держави в цілому.

Відтак є і необхідність забезпечення прозорої процедури призначення суддів Конституційного Суду України з метою недопущення на посади політично залежних осіб, які б могли мати прихильність до будь-яких політичних вподобань, лобіюючи певні інтереси або піддаватись впливу під час виконання покладених на них обов’язків.

Для цього слід змінити процедуру призначення суддів, змінивши її докорінно, дотримуючись регламенту попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок. Основна мета – створити штат, покликання якого є виключно захист Конституції України та прав людини. Делегувати кандидатів і формувати склад будуть міжнародні організації та збори суддів у відставці з першого складу КС.

В свою чергу кваліфікаційна комісія буде формувати список кандидатів (за поданням Президента, парламенту та з’їзду суддів) на основі конкурсної комісії  та доповнюватиме щороку. Відбирати суддів КСУ буде Єдина кваліфікаційна комісія, яка прийматиме рішення 2/3 голосів своїх членів.  

Безумовно, юридична спільнота очікує також якнайшвидшого відновлення нормальної роботи ВККС України, так як формування складу комісії надасть можливість  стабілізувати роботу судової системи та зняти надмірне навантаження на суддів. Очікується також відновлення процедури розгляду ВРП скарг. 

14 липня 2021 року Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про Вищу раду правосуддя», яким було утворено новий незалежний орган – Етичну раду, що має оцінювати на доброчесність усіх кандидатів до ВРП, а також має провести одноразове оцінювання усіх діючих членів ВРП на відповідність їх критеріям професійної етики та доброчесності.

Незважаючи на воєнний стан та нестабільну ситуацію в країні, внаслідок агресії рф, Етична рада вже провела співбесіди із діючими членами ВРП, а також продовжила проведення співбесід із кандидатами для доукомплектування ВРП до повноважного складу. Далі Етична рада може рекомендувати суб’єктам призначення - Президенту, Верховній Раді та з'їздам суддів, адвокатів, науковців, прокурорів - призначити до ВРП 10 чи більше кандидатів із числа 33.

Призначення саме 10 кандидатів на посади членів ВРП зробить орган повноважним та розблокує процедури звільнення, відсторонення суддів та розгляду дисциплінарних скарг. Для цього слід внести зміни до закону, де на час воєнного стану дозволити суб’єктам призначення призначити на посади ВРП всіх кандидатів, яких рекомендувала Етична рада, на всі наявні вакантні посади.

Такий порядок, на мою думку, повністю відповідатиме Конституції України та меті судової реформи: до складу ВРП потраплять лише доброчесні кандидати, рекомендовані Етичною радою, що забезпечить ефективність розпочатої Президентом Зеленським судової реформи, важливої для успішної європейської інтеграції України. 

Крім того, Україна має терміново підготувати закон про нацменшини. Оскільки, як застерігається у висновку Венеціанської комісії, закон про державну мову створює підстави для дискримінації національних меншин. У рекомендаціях українській владі радять скасувати положення закону про мову, які "передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС».

Крім цього, пропонують "розглянути можливість скасування механізму санкцій" за порушення норм мовного закону  або "принаймні обмежити його лише до порушень у громадській сфері та щодо крайніх випадків", переглянути ЗУ «Про державну мову» та вилучити норму, у якій йдеться про відповідальність, встановлену за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах. Таким чином виникає необхідність переглянути закон про державну мову та підготувати закон про нацменшини, залучивши до консультацій всі зацікавлені сторони, в тому числі представників національних меншин та корінних народів. 

Гарантування національним меншинам України права на вільний розвиток, використання і захист їх мов відповідатиме змістові міжнародних договорів України та забезпечить виконання рекомендацій Венеціанської комісії.

Низка цих заходів буде стратегічним кроком уперед у напрямі мінімізації корупції, підвищення темпу соціально-економічного зростання країни та забезпечить успішний євроінтеграційний процес. 

Фото: ua.depositphotos.com