Примарні гарантії для фермерів. Навіщо НБУ врегулював діяльність неіснуючого Фонду гарантування агрокредитів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Але лише кілька днів тому Нацбанк врегулював його діяльність як небанківської фінустанови. Для цього НБУ затвердив 19 серпня постанову № 184, яка набрала чинності 24 серпня. 

Як заявляв раніше міністр агрополітики Роман Лещенко, Фонд передусім спрямований на підтримку невеликих виробників, які є основою продовольчої безпеки і виробляють понад 50% усієї сільгосппродукції. Запуск Фонду буде сприяти зниженню відсоткових ставок за кредитами та збільшенню строків кредитування. 

Фонд, згідно з задумом, надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільгосппродукції, що обробляють не більше 500 га землі. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50% непогашеної суми основного боргу перед кредитором. Це має суттєво знизити для банків ризики кредитування дрібних аграріїв.

Запуск Фонду відбудеться невідомо коли

Як підкреслив у бесіді з Delo.ua виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, Фонд, на його думку, у 2022 році не запрацює точно. Найвірогідніше, аграрна фінустанова розпочне роботу аж після завершення війни.

Для чого тоді Нацбанк випустив під Фонд окрему постанову, якщо він все одно не функціонує? НБУ був зобов’язаний це зробити, оскільки його до цього змушує закон. Національний банк встановив для Фонду вимоги до обов’язкових нормативів, що обмежують ризики його діяльності за операціями з фінансовими активами. Регулятор так само надав рекомендації щодо визначення непокритого кредитного ризику для регулювання діяльності Фонду та визначив вимоги до рішення про виплату дивідендів.

Втім, прийняття закону та підзаконних актів недостатньо для того, щоб Фонд розпочав свою роботу. "Фізично Фонд не працює. Найголовніше, незрозуміло, звідки на нього в Кабміні братимуть гроші. Він задумувався без відповідної статті у держбюджеті. Цей Фонд має наповнюватись із бюджету. А у зв’язку з війною бюджет і так жорстко порізали. Щомісяця у нас дефіцит складає $5 млрд. Про який Фонд може йтися?" – задає риторичне питання Олег Пендзін.

Також експерт окремо звертає увагу, що Нацбанк і так "надрукував" вже нічим не забезпечені 240 млрд грн, щоб можна було хоч чимось покривати нагальні соціальні виплати. "При всій повазі до агровиробників – вони сьогодні не є найбіднішою галуззю економіки. Виділяти додаткові кошти на подібні Фонди сьогодні було б просто безглуздо", – додає експерт.

Фермерів напризволяще не кинули

Радник міністра аграрної політики Михайло Соколов також підтвердив в коментарі Delo.ua, що Фонд не працює, але це не значить, що держава не допомагає аграріям. Основних напрямків підтримки два. Перший – пільгове кредитування за програмою "5-7-9". Понад половини підприємств, які отримують кредити за цією державною програмою, належать до сфери сільського господарства.

Ця програма, яка діє з 1 лютого 2021 року, дозволяє підприємцям отримати від 100 тис грн до 50 млн грн на строк до п’яти років. Відсотки сягають від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва. Агробізнесу банки, як правило, пропонують спеціальний графік погашення кредиту. Цьогоріч аграрії залучили за програмою майже 51,4 млрд грн кредитів.

Другий напрямок – пільгова програма кредитування аграріїв на портфельній основі під 0% річних, яку уряд запустив у березні 2022 року. Згідно з її умовами, держава гарантувала повернення 80% кредиту банкам, які кредитували сільгоспвиробників. Створювалася ця програма якраз під посівну кампанію.

"Додатково до "5-7-9" фермери отримали ще й понад 30 млрд грн кредитів під державну гарантію. Їм ще й продовжили строк програми. Це теж форма державної підтримки. Важливо не тільки те, скільки коштує кредит, а й те, чи його взагалі можна взяти. Сьогодні аграрії з відомих причин "просіли", тому вони виглядають для банків не так привабливо. Звідси – потреба у держгарантії", – акцентує Соколов.

Не тільки кредити, а ще й гранти

Фермери з посівною кампанією впорались, але з продажем врожаю іноземцям було важче з відомих причин (блокування портів, порушення логістичних ланцюжків та ін.) Втім, експорт надзвичайно важливий для сільгоспвиробників, оскільки за його рахунок вони фінансують поточну діяльність та майбутню посівну.

Але експорт сільгосппродукції все ж таки поступово відновлюється. Але якщо у серпні фермери продадуть 4 млн тонн, це стане досягненням. Хоча у мирні часи нормальними вважалися 6-7 млн тонн. І серпень стане першим місяцем з максимальним результатом по експорту, оскільки раніше українські порти було заблоковано російськими загарбниками.

"Сьогодні для фермерів отримати кредит – одне з першочергових питань. І державна допомога у цьому сенсі дійсно велика, хоч і ресурси вкрай обмежені. Велика кількість аграріїв не тільки прокредитувалася навесні під державні портфельні гарантії, а й чекали, чи цю програму продовжать. Ось цього місяця строк її дії й збільшили на півроку", – говорить Михайло Соколов.

Також не варто забувати, що Кабмін підтримує аграріїв в рамках економічної стратегії, яку він анонсував ще в червні. Зокрема, це гранти на будівництво теплиць з метою створення додаткових робочих місць, на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства, гранти для переробних підприємств. Завдяки цим програмам можна отримати фінансування до 8 млн грн.

"Держбюджет у жахливій ситуації. І те, що аграрії отримують таку допомогу, є для них найбільшим, що могло бути. Запровадження пільгового кредитування для фермерів, на мою думку, у сьогоднішніх умовах – це дійсно велике досягнення", – резюмує Соколов.