Terra incognita: як виробники бронезахисту можуть допомогти аграріям

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України на цей момент у країні заміновано 470 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Наразі працюють майже 350 груп розмінування із залученням українських та іноземних спеціалістів, вже знешкоджено близько 320 тисяч вибухонебезпечних предметів. Першим регіоном, де розпочалося гуманітарне розмінування сільгоспземель, стала Миколаївська область.

"Прямо зараз по всій країні відбувається посівна. Друга посівна під час великої війни. Аграрії в усіх регіонах посіяли більше 500 тисяч гектарів. Найбільше на Тернопільщині, Вінниччині та Хмельниччині. Загалом сподіваємося засіяти цьогоріч понад 13 мільйонів гектарів. Тому всі роботи щодо розмінування й допомоги нашим аграріям — це пріоритет", — зазначив на початку квітня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Фермерство

“На сьогоднішній день в Україні розмінування проводять більше 2600 саперів з державних і приватних структур. З такою потужністю нам знадобиться більше 20 років, щоб очистити лише землі сільськогосподарського призначення”, — зазначає міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Минулого року у інтерв'ю Delo.ua заступник ДСНС Роман Примуш зазначив: “Є такий міжнародний підхід, коли прирівнюють один день війни до одного місяця розмінування. Наші піротехніки знаходять по 2 тисячі вибухонебезпечних предметів на день, а це дуже багато. Якщо маємо чотири місяці війни, умовно небезпечних територій приблизно 300 тисяч кв. км плюс наші темпи, то для розмінування потрібно приблизно 5-6 років. Але ми не знаємо, що відбувається, наприклад, у Херсоні, тому не зможемо працювати зі звичною швидкістю. До того ж сьогодні ми не надто активно працюємо в акваторіях, а це дуже складна робота, яка може тривати до 10 років.”

Через брак фахівців держава фізично не може забезпечити оперативне розмінування всіх територій у аграрних областях України, щоб організувати посівну. Тому аграрні підприємства намагаються вирішувати проблему власними силами: звертаються до приватних компаній з розмінування, намагаються самостійно отримати ліцензії, інвестують в розробки дронів-розміновувачів і загалом шукають шляхів для продовження функціонування. 

Станом на початок 2023 року збитки від замінування й забруднення посівних площ вже склали понад 20 мільярдів доларів (розмінування 1 гектара в середньому коштує 20 тис. грн — Delo.ua). Тому однією з головних задач аграрного сектора стало створення умов максимальної можливої безпеки для діяльності своїх підприємств і людей з урахуванням безпекових вимог Мінагрополітики і ДСНС. Бо від цього залежить як і без того понівечена економіка країни, так і забезпечення продовольчим ресурсом України та світу.

Як підвищити безпеку робітників?

Попри всі заходи, яких вживають агропідприємства, трапляються випадки наїзду тракторів на міни. Тому безпека трактористів потребує додаткової уваги. Працівники у полях як мінімум можуть бути забезпеченими базовими елементами протиуламкового бронезахисту. Такий комплект може складатися з модульного бронежилета з великою площею захисту і шолома з надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ).

“Сьогодні, в умовах війни, аграрії не зупиняються, продовжуючи виконувати свою важливу для України й світу місію: сіють, вирощують, виробляють. Тому питання з боку аграрних підприємств стосовно підвищення безпеки працівників у полях стоїть досить гостро. На запит аграріїв щодо забезпечення додаткового захисту для їхніх працівників й у співпраці з ними ми підготували й готові запропонувати рішення: комплект протиуламкового бронежилета з захистом шиї, шоломом і бронековдрою”, — говорить Денис Міліневський, директор компанії “Українська Броня”. 

Четвертий клас захисту для водія трактора чи комбайна не потрібен, він працює не під обстрілами зі стрілецької зброї. Для убезпечення від уламків достатньо бронезахисту другого класу за ДСТУ. І головна вимога до нього: він має бути легким, адже людина, одягнена в таку броню, важко працює у полі цілий день. 

Найкраще для цих цілей за своїми характеристиками підійде бронезахист з надвисокомолекулярного поліетилену. Цей дуже легкий і водночас надзвичайно міцний матеріал винайшли ще у 50-х роках минулого століття й ще 50 років тому почали застосовувати застосовувати для цілей бронезахисту. 

Максимальний рівень захисту м’якої броні й жорстких плит з НВМПЕ — другий і третій за ДСТУ. А отже обидва рівні захисту відповідно до вимог стандарту втримують пістолетні кулі та уламки. 

М’яку броню з надвисокомолекулярного поліетилену використовують для створення максимальної площі захисту власника. Для задач захисту від уламків ідеально підходить легкий бронежилет прихованого носіння UCV (від компанії “Українська броня”), що має більшу площу балістичного захисту. 

Шолом для роботи у полі також повинен виконувати основну функцію: захищати від уламків. Тож тут можна обрати найпростіший варіант: модель PASGT з чотириточковою підвісною системою. Важить він лише 1,5 кг (бо також зроблений з надвисокомолекулярного поліетилену) й водночас забезпечує захист більшої площі голови порівняно зі своїми військовими “братами” FAST або MICH, а також має нижчу ціну.

Броні багато не буває

Нещасні випадки з трактористами найчастіше пов’язані з підривами на мінах, отже вибухова хвиля з уламками розповсюджуються знизу догори, а це значить, що крім тіла і голови працівнику необхідно гарантувати захист і знизу. 

За словами голови поліції Київщини Андрія Нєбитова, після деокупації області внаслідок детонування ворожих боєприпасів було пошкоджено 25 одиниць техніки. «З моменту деокупації Київської області у поліції зареєстровано 25 випадків підриву громадян на мінах. 11 тракторів і 14 комбайнів постраждали внаслідок детонування ворожих боєприпасів», — сказав Нєбитов.

Після повномасштабного вторгнення в компанію “Українська Броня” надійшов запит від військових: для окопних боїв і евакуації потрібен додатковий захист. У відповідь конструктори розробили протиуламкову бронековдру, що забезпечує захист за 1-м або 2-м рівнем за ДСТУ. А в експериментах, що військові за власною ініціативою провели “у полях” ця ковдра витримала влучання уламків снаряда, скинутого на неї з дрона. Таку броню також використовують для додаткового захисту водії евакуаційних неброньованих автомобілів: ковдру розміщують між водієм і корпусом неброньованої машини, кладуть під або на ноги, а також накривають поранених при екстреному транспортуванні.

Така ковдра легко допоможе й у захисті аграріїв. Завдяки достатній гнучкості матеріалу нею можна одночасно прикрити і сидіння, і підлогу під ногами. Бронековдру виготовлено також із НВМПЕ і вона забезпечує захист від куль і уламків відповідно до свого рівня захисту за ДСТУ: 1-го або 2-го. 

Звісно, будь-яка броня не зможе гарантувати 100% убезпечення за умов вибуху, але може значно зменшити його наслідки. А кожне збережене життя українця — це найголовніша цінність, тож його захист має бути пріоритетом.