Як повідомляє Dilo, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час зустрічі з журналістами.

Наразі шість основних зернових та олійних культур - пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак і соняшник, займають близько 20 млн га.

За оцінкою Мінагрополітики, зменшення площі відбуватиметься під зерновими культурами. 

Однією з культур, посіви якої можуть суттєво зменшитися, є пшениця. Очікуване скорочення на 15-17%, про яке свідчили результати опитування аграріїв, відповідає поточним тенденціям, зазначив міністр. 

Якщо цього року загальна площа посівів озимої та ярої пшениці становила близько 5,1 млн га, озимої було 5 млн га, то посівні площі прогнозуються на рівні 4-4,2 млн га. Це означатиме зменшення орієнтовно на 17%, вважає Висоцький. 

Водночас площі під ячменем, за прогнозом, залишаться практично незмінними - на рівні близько 1,5 млн га. Істотного збільшення посівів цієї культури не очікується. 

Кукурудза може втратити найбільше площ 

Найбільш відчутне скорочення серед основних культур може припасти на кукурудзу. За оцінками Висоцького, площі під нею потенційно можуть зменшитися вдвічі. 

Натомість аграрії, ймовірно, переорієнтуються на олійні культури, насамперед сою та соняшник. 

Така зміна структури посівів відбуватиметься на тлі загального скорочення площ під зерновими.

Площі під ріпаком залишаться стабільними 

Посіви ріпаку цього року практично відповідають показникам попереднього року й становлять близько 1,3 млн га, зазначив міністр. 

Також не виключено, що аграрії додатково посіють близько 200 тис. га ярого ріпаку. Однак очікувати суттєвого збільшення загальних площ під цією культурою наразі немає підстав.

Таким чином, основною тенденцією наступної посівної кампанії може стати перерозподіл площ від зернових до олійних культур, причому найбільші зміни прогнозуються для кукурудзи та пшениці.

Причина скорочення посівних площ в Україні 

Аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка заявляв раніше, що вартість добрив для кукурудзи та соняшника у 2026 році зросла на 27% та для пшениці на 29%. Вартість пального зросла приблизно на 45% на кожному літрі залежно від культури, витрат на гектарі та моделі виробництва.

Особливо постраждав імпорт фосфорних та комплексних добрив (TSP, NPS, NPKS), що йдуть морем, тоді як вітчизняний карбамід, селітра і КАС логістичну премію відчувають значно менше.

Дмитро Линник, експерт у галузі транспорту та логістики із багаторічним досвідом роботи на керівних посадах у логістичних та аграрних компаніях, звернув увагу на ще один критичний маркер - паливний.

"Зростає ціна на автомобільні перевезення, але тут не лише фактор підвищеного попиту, який підживлює збиральна кампанія, а й ціни на дизель, які б'ють всі рекорди і вже досягли 100 грн/л на стеллі", - сказав Линник. 

Усе це змушує агрохолдинги радикально переглядати структуру клину під весняну посівну. 

Найбільш вразливими є зернові культури з відносно низькою ціною реалізації та високою логістичною складовою. Передусім це ячмінь і частково пшениця. 

Економіку кукурудзи сильно підкошують високі витрати на енергоносії для сушіння та зберігання, тому вона також під загрозою скорочення.

 Водночас частина цих площ може перейти під соняшник і сою. 

 Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявляв, що у 2027 році урожай зернових та олійних культур може становити не 80 млн тонн, а 40 млн тонн через незасіяні площі.