Віра в перемогу: як гранти від держави допомагають аграріям

До війни сільське господарство України виробляло 10 % ВВП, забезпечувало роботою 14 % робочої сили та давало 41 % загального експорту, але з початком повномаштабної війни перед аграрним сектором постало багато викликів та проблем.

Окуповані території, ризики посівної, логістичні проблеми, цілеспрямовані обстріли сільськогосподарської техніки, дефіцит робочих, крадіжка зернових, нерозірвані снаряди та заміновані поля — все це сповільнює роботу агробізнесу, проте зупинити його країні-агресору не вдалося.

Станом на квітень 2023 року агропромисловий комплекс України внаслідок повномасштабного вторгнення рф отримав прямих збитків на суму 8,7 мільярда доларів.

Крім того, через високі ризики під час війни, компанії зменшили обсяги фінансування аграріїв. Значно скоротилися пропозиції товарних кредитів, які були одним з основних джерел залучення ресурсів для українських агровиробників, особливо в сегменті невеликих господарств.

Через обмежений експорт та низькі ціни на сільгосппродукцію в Україні, фермери вичерпали власні ресурси, які можна було б спрямувати на придбання насіння чи засобів захисту рослин. Доступ до кредитів та матеріально-технічних ресурсів критичний для того, щоб господарства могли й далі працювати, вирощувати продукцію та забезпечувати зайнятість українців у воєнний час.

Згідно із дослідженням USAID AGRO "Сміливість бути фермером", більш ніж половина (50,8 %) респондентів засвідчила про значне скорочення обсягів виробництва. 13,3 % зазначили, що мають виробництва на територіях, що потребують розмінування або знаходяться в зоні активних бойових дій. Змінити або диверсифікувати діяльність вдалося лише 4,1 % респондентів.

Що мотивує аграріїв

Більше 70 % агровиробників зазначили в дослідженні  "Сміливість бути фермером", що продовжувати працювати їх мотивує відчуття відповідальності перед українцями, переконання, що кожен зараз повинен працювати, і робота аграрія сьогодні не складніша, ніж робота військового, лікаря, комунальника чи енергетика. 71 % респондентів зауважили, що працювати допомагає віра в перемогу. 

Як зазначається у дослідженні, відчутно, що після більше ніж півтора року війни, які фермери вистояли завдяки гнучкості, неймовірній вмотивованості, сміливості й відповідальності, психологічний та матеріальний ресурс агровиробників вичерпується. Вони потребують підтримки, щоб продовжувати працювати. Серед факторів, що мотивуватимуть агровиробників продовжувати працювати у майбутньому, респонденти схильні керуватися більш практичними роздумами. 

67,5% респондентів, наприклад, очікують розширення можливостей для залучення фінансування. 38,3% підкреслюють необхідність постійного інформування агровиробників про актуальні локальні, державні та міжнародні програми підтримки. 

Грантові державні програми 

Для підтримки агробізнесу урядом було здійснено низку заходів: мінімізація бюрократичних процедур для агробізнесу, дозвіл використання сільськогосподарської техніки без реєстрації, спрощення імпорту посівних матеріалів, введення нульової ставки акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7 % на пальне.

Яскравим прикладом є також запуск грантових програм для започаткування бізнесу та розвитку підприємництва.

Проєкт складається із 6 різних програм: гранти на будь-який мікробізнес; гранти на розширення чи створення підприємств у сфері переробки; гранти на посадку садів; гранти на будівництво нових теплиць; гранти для стартапів у IT; гранти на навчання у сфері інформаційних технологій.

Як Ексім підтримує агровиробників

Наприкінці 2022 року державний Укрексімбанк розпочав прийом заявок. Аграрні господарства вже отримали понад 24 млн гривень грантової допомоги.

За програмою аграрії мають можливість отримати через Банк грант до 10 мільйонів гривень (у розмірі до 70 % вартості проєкту).

Укрексімбанк розглядає для грантового фінансування проєкти висадки та облаштування садів, ягідників, виноградників площею від 1 до 25 гектарів та будівництва модульних теплиць площею до 2,4 гектарів.

Грантові кошти можуть використовуватися для фінансування висадки насаджень або будівництва комплексів, закупівлю посівного матеріалу, добрив, технічного обладнання тощо. Вимоги до заявників включають володіння правом власності на землю або правом користування нею на строк не менше семи років. Строк реалізації грантового проєкту складає 12 місяців із дати отримання грантового фінансування.

"В грудні Банк долучився до ініціатив Мінагрополітики та Мінекономіки та став другим банком-учасником бюджетної програми з надання грантів малим та середнім виробникам плодово-ягідної та овочевої продукції. Метою цієї програми є стимулювання розвитку аграрного сектору для забезпечення продовольчої безпеки держави, зростання вітчизняного експорту та насичення нашого ринку якісними продуктами. Завдяки грантовій підтримці малі та середні агровиробники значно покращують свої можливості інвестувати в нові насадження та будівництво. Відтак — розширити штат працівників, виростити більше продукції, отримувати прибуток і сплачувати податки", — коментує член Правління Укрексімбанку Михайло Медко.

Успішні кейси аграріїв, які не лише продовжують працювати в умовах війни, а й розвивають свої агровиробництва, надихають і мотивують інших колег-агровиробників користуватися можливостями залучення фінансування. ТОВ "Львівський сад", наприклад, одержавши фінансування від Укрексімбанку обсягом 4,252 млн грн продовжує радувати якісними екологічними яблуками найулюбленіших сортів і локальні маркети, і покупців у країнах Європейського Союзу, Азії та Близького Сходу.

Усі фото: ua.depositphotos.com