Залишити гроші державі. Навіщо Україні закон про повернення валютної виручки

Законопроект №8166 викликав бурхливу реакцію. Так завжди буває, коли Верховна Рада пропонує нововведення для агросектору. Цим документом законодавці хочуть встановити новий механізм експорту, при якому валютна виручка гарантовано повертатиметься в країну. Пояснюємо, чому потрібен такий закон і які маніпулятивні твердження лунають зараз.

Зернова схема живе

Недоброчесні зернотрейдери і раніше зловживали валютними операціями. Із початком повномасштабної війни ця схема стала дуже затребуваною: багато заможних українців прагнуть зберегти капітал, заховавши його на банківських рахунках десь у мирній Європі. Зерновий ринок для цього підходить якнайкраще.

Схема існує з 2014 року, коли Нацбанк дозволив продавати валюту по курсу нижче за ринковий. Згодом це правило скасували, але схема існує досі, коштуючи бюджету в середньому $500 млн на рік.

Зараз масштаби цієї оборудки стали геть загрозливими. Загальні обсяги неповернення валютної виручки в Україну складають приблизно $5 млрд. З них $4 млрд припадають на соняшник і зерно. Це дані Нацбанку, які нещодавна озвучив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник. За його оцінкою, схемою промишляє чи не половина ринку соняшника. Легально працюють великі гравці, які експортують готову продукцію — олію і шрот. Дрібні ж скуповують і вивозять сировину. При чому в рекордних обсягах.

За даними асоціації «Укроліяпром», у березні-серпні 2021/22 маркетингового року експорт насіння соняшнику з України перевищив 1,6 млн тонн. Це в 10 разів більше, ніж у 2020/21 МР. Якщо нічого не робити, до кінця року експорт цієї группи може перевалити за 2,5 млн тонн. За оцінкою асоціації, підстав для такого стрімкого нарощування експорту немає, і цє є загрозою для вітчизняних виробників продукції з доданою вартістю. Через брак сировини потужності понад 130 українських олійних заводів не буде чим завантажувати. А це тисячі робочих місць і сотні мільйонів податків.

«Коли у нас купили 1,6 млн тонн соняшнику, а це приблизно 700-800 тис. тонн олії, то Європа сказала, що їй наша олія не потрібна. А навіщо? Вона вже її сама зробила з нашого соняшника… Чому болгарські заводи повинні працювати і відправляти 140 тис. тонн шроту в Китай, виробленого з українського соняшника? Але це ж наш ринок», — заявив гендиректор «Укроліяпром» Степан Капшук в інтерв’ю UkrAgroConsult.

Що пропонують законодавці?

Законопроект №8166 зобов’язує всіх експортерів перед відправкою партії зерна або соняшника покласти гроші на депозит у будь-якому комерційному банку, який буде гарантією повернення валютної виручки.

Нові експортні правила хочуть запровадити для пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту. 

Мінімальний обсяг депозиту — 15% митної вартості партії. Після того, як товар продали, а валюта повернулася в Україну, депоновані кошти в повному обсязі повертатимуться експортеру. Якщо він повернув тільки частину валютної виручки — назад отримає пропорційну частку депозиту.

Законодавці передбачили виняток для великих експортерів з хорошою репутацією. Якщо сукупна сума всіх попередніх експортних депозитів перевищує $35 млн (але не перевищує 15% митної вартості), поповнювати депозит не треба.

Так, запропонований законопроект може створити певні бюрократичні складнощі для експортерів, але він не містить фінансових ризиків а ні для аграріїв, а ні для експортерів. Принаймні для тих, хто дійсно займається експортом, а не конвертацією кеша.

Для держави він створює необхідну зараз подушку безпеки, адже допоможе усунути (або хоча б мінімізувати) шахрайські схеми, зупинити виток капіталу та стабілізувати курс гривні.

Хто і чому критикує законопроект?

Майже одразу після публікації проекту на сайті Верховної Ради, кампанію проти нього запустив Український клуб аграрного бізнесу. Генеральний директор ІМК та колишній голова УКАБу Алекс Ліссітса вважає, що 8166 «має всі шанси зробити те, що не вдалось великій війні з росією, — призвести до колапсу експорту у сільськогосподарському секторі». Втім його аргументи суперечливі. Ліссітса очолює агрохолдинг ІМК, який поміж іншого скуповує олійні і зернові у фермерів. Не можна виключати того, що частина цих угод оплачується готівкою.

Тож за різкою критикою може ховатися цілком корисливий інтерес, вважає керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній. «Враховуючи сферу інтересів пана Ліссітси, можна сказати, що він переслідує особистим інтересам, а ніяк не інтересам держави і його претензії притягнуті «за вуха». Його аргументи більш ніж сумнівні і притягнуті до власної користі», — написав експерт.

УКАБ зазначає, що відкриття депозитів вимагатиме в аграріїв суттєвих фінансових і людських ресурсів. Втім він не пропонує змінити цей пункт, наприклад, переглянувши суму депозиту або норму про кожну експортну операцію. Замість цього очільник агрохолдингу ІМК закликає Міністерство АПК заблокувати проект. На це звернув увагу Тарас Загородній: «Неозброєним оком видно, що керівник агрохолдингу намагається у будь-який спосіб заблокувати спробу держави зупинити виток грошей з країни».

Хибним аргументом також є те, що НБУ зможе «заморожувати» депозитні 15% і розпоряджатися ними на власний розсуд. Такої норми в проекті немає — кошти в повному обсязі повернуться експортерові одразу після того, як він виконає свої законні зобов’язання і поверне виручку в країну.

«Іще один важливий момент, який критикують зацікавлені у виведенні коштів бізнесмени. Необов’язкове відкриття депозиту для тих, хто вже поклав на рахунок $35 млн, — це не дискримінація, а намагання відсікти від експорту соняшника і зерна експортерів-одноденок, які зазвичай займаються конвертацією грошей», — пише Загородній. 

Зараз проект №8166 розглядає податковий комітет. У бізнеса і громадськості є час вносити конструктивні пропозиції. Тим паче що автори проекту готові до компромісів. «Ми можемо дискутувати 10 чи 15%, але не готові говорити готові чи ні не повертати. Краще середнякам і великим експортерам просто повертати валютну виручку до України», — сказав голова податкового комітету Вадим Гетманцев в коментарі виданню Agropolit.