Час пільгових кредитів потроху спливає. Чому банки посилюють вимоги до позичальників і відмовляють у позиках

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Протягом широкомасштабної війни було укладено 24 тис договорів майже на 100 млрд грн, з яких близько 27 млрд грн (28%) пішло аграріям, а 57 млрд грн (58%) – на антивоєнні цілі. На тлі цих даних видно, що більше половини коштів було видано якраз протягом війни (лише третина періоду роботи програми). І це при всіх складнощах і гальмуванні кредитування бізнесу, спричинених бойовими діями. 

Державні банки продовжують тримати монополію на кредитування

Для збільшення обсягів позик навіть в таких складних економічних умовах є три причини. Перша – кредитуванням займаються передусім великі держбанки (Ощадбанк, Приватбанк, які і створюють статистичне зростання). Друга – неодноразове розширення Кабміном цієї програми, завдяки чому вона покриває все більше коло позичальників. Третя – доля виданих протягом війни кредитів (понад 4,3 млрд грн) проходить як рефінансування вже отриманих позик.

Як звертає увагу у коментарі delo.ua фінансовий аналітик Андрій Львов, зараз саме уряд через держбанки взяв опіку над бізнесом на себе: підприємці живуть коштом держпрограм, а держава, що компенсує банкам ставки, отримує фінансування від міжнародних партнерів.

Експерт звертає увагу, що для цього позичальнику потрібно мати щонайменше експортну виручку. По-друге, відбиває у банків бажання кредитувати підприємців підсилення контролю з боку НБУ, яким би необхідним воно не було.

"Державне" кредитування буде щонайменше до кінця війни. Навіть через високу ліквідність банки не перейдуть на класичні кредити. Тому що з одного НБУ каже банкам, щоб ті кредитували бізнес. Але разом з тим думає про відновлення нормативних вимог і перераховує їм резерви, хоча обсяг непрацюючих кредитів зростає", – додає Андрій Львов.

Нацбанк мав би починати з розробки механізму списання проблемної заборгованості, що виникла за час війни, і не висувати банкам з цього приводу претензії, або згодом – через позови до РФ як агресора – компенсувати збитки.

НБУ підштовхує банки до більш жорсткого аналізу позичальників

Небажання недержавних банків кредитувати бізнес можна пояснити ще однією причиною – проблеми зі звітністю самого бізнесу, який іноді маніпулює даними, які необхідні кредитору для оцінки позичальника.

Експерт із залучення фінансування для бізнесу та керуючий партнер консалтингової компанії UBiS Finance group Вадим Шиян звернув увагу на, що активність НБУ по наведенню порядку в банківській системі спонукає фінустанови більш прискіпливо ставитись до оцінки ризиків при видачі кредитів. Фінустанови ретельно аналізують фінансовий стан позичальників, якість та ліквідність їх заставного майна, кредитну історію. Інакше кажучи, банки намагаються відсіяти потенційно неблагонадійних позичальників, щоб потім не було претензій від Нацбанку.

І якщо кілька років тому банки могли закрити очі на якісь огріхи у звітності позичальників або переоцінити заставу, то зараз ситуація кардинально змінилась, бо з'явилась велика проблема з поверненням кредитів.

"Зараз пильна увага НБУ прикута до вже наявних портфелів. Нацбанк аналізує, яким кредитний портфель був до війни і що з ним на даний момент, який по ньому рівень прострочки, які перспективи повернення позик. Якщо реальних перспектив погашення боргу немає, то регулятор примушує банки формувати резерви на 100% суми такого кредиту. Тож як у такій ситуації банк взагалі видаватиме нові позики?" – пояснює Вадим Шиян. 

Бізнесу потрібно наводити лад у своїй звітності. Інакше кредитів не буде

Серед найбільш розповсюджених помилок бізнесу, який намагається отримати кредит, є ніщо інше як умисне заниження прибутку (рівень EBITDA і його співвідношення з кредитними зобов’язаннями). Підприємці наважуються на такий крок аби зменшити базу оподаткування та знизити податкове навантаження. Друга помилка – це скорочення ліквідності підприємства.

Надійних позичальників взагалі стало значно менше. І це є проблемою для банків. Справа в тому, що усі видані кредити відображаються у банківській звітності. А чим гірша ця звітність, то до тим нижчого класу банк відносить позичальника, що автоматично вимагає формувати більший обсяг резервів. Це негативно впливає на фінансовий стан банку, який тричі подумає перед тим, як видати новий кредит.

"У багатьох наших підприємців, м’яко кажучи, звітність далеко не зразкова. Стосовно них виникає маса об’єктивних запитань. Тому нехай позичальники звертають увагу на особливості ведення бізнесу при підготовці кредитної заявки, що є ключем до отримання позики", – радить Вадим Шиян.

Експерти переконані, що в майбутньому, коли до України знову почнуть заходити кошти іноземних фондів, якість звітності позичальників стане надзвичайно важливою умовою отримання фінансування. Тому що іноземні інвестори вимагають, щоб звітність і структура бізнесу були абсолютно зрозумілими. Наприклад, у якогось підприємства в структурі працюють три юрособи і 15 ФОП. І коли такий позичальник звертається за кредитом і намагається пояснити, як він планує повертати цю заборгованість, виникає плутанина, бо банк дивиться на всю структуру бізнесу і не може провести її адекватний аналіз та спрогнозувати свої ризики.

І якщо державні банки під час війни в деяких моментах готові закривати очі на недостатню прозорість позичальників, комерційні банки налаштовані менш лояльно. Але бізнес повинен розуміти, що вимоги з боку кредиторів будуть тільки зростати. Тому що ні один банк не хоче потім вибивати кредит силою та ставити під загрозу свою стабільність. Тим більше зараз, коли частка проблемних боргів бізнесу (NPL) у банківській системі вже сягає 44%. І це ще далеко не межа.