Кінець дешевого рефінансу. Чому банки поспішають повернути кредити, які вони брали у НБУ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

З огляду на подорожчання цих позик банки масово почали якомога швидше гасити свої борги перед НБУ. Кілька крупних фінансових установ взагалі звели свої зобов’язання перед регулятором до нуля. Втім, були і такі, що, навпаки, наростили обсяг заборгованості перед НБУ. 

Для порівняння, якщо на початок 2022 року всі українські банки загалом позичили у НБУ 95,6 млрд грн, то вже на 1 серпня обсяг рефінансування скоротився до 84,7 млрд грн, а 1 вересня цей показник становив 70,6 млрд грн. Банки скорочували зобов’язання різними темпами з огляду на наявні для цього ресурси, а нарощували – через неможливість залучити кошти інакше.

Важливу роль у цьому процесі відіграла наявність у установ облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), через які банки позичають гроші державі під відсотки.

Як змінився обсяг ОВДП у банків

На початку 2022 року основними покупцями ОВДП були саме банки, їх портфель складав у загальній структурі держателів державних паперів 51,6%.

У грошовому еквіваленті ці 51,6% становили понад 547 млрд грн в еквіваленті (майже 66 млрд грн – у ОВДП, номінованих у доларах, та 22,3 млрд грн – у ОВДП, які номіновані у євро). Якщо проаналізувати структуру портфеля облігацій станом на 28 вересня, можна побачити, що ситуація кардинально змінилася: на сьогоднішній день основним покупцем облігацій став сам НБУ.

На 28 вересня доля банків в портфелі ОВДП знизилась до 38,8% (500 млрд грн), а Національного банку зросла до 48% (620 млрд грн). Іншими словами, банки за дев'ять місяців скоротили свій портфель на 47 млрд грн. Ставки по гривневих облігаціях (залежно від терміну погашення) складають 12-16%, а номінованих в іноземній валюті – орієнтовно 2,5% (для НБУ ставки інші і прив’язані до ставки облікової).

Задовго до початку війни банкам було вигідно під заставу наявних ОВДП брати рефінансування НБУ для купівлі нових облігацій. Відмінність у ставках давала фінустановам можливість заробити, але з підвищенням облікової ставки ситуація кардинально змінилась.

Чому банки не хочуть кредитувати державу

Банки втратили інтерес до облігацій з кількох причин. По-перше, їх не влаштовує ставка. Кажучи простіше, вклавши вільні гроші у депозитні сертифікати НБУ можна отримати 23% річних, хоч це аж ніяк не перекриває прогнозованої регулятором інфляції у 30%. Мінфін же пропонує ставки відчутно нижчі, зменшуючи тим самим привабливість облігацій серед банків.

Друга причина – те ж дороге рефінансування, завдяки якому банки накопичували ОВДП, фінансуючи держбюджет.

У коментарі Delo.ua голова правління Юнекс Банку Іван Світек відмічає, що підвищення ставки рефінансування до 25% на початку червня, а також зміна формули розрахунку вартості рефінансування, стали несподіванкою для багатьох банків. Особливо враховуючи той факт, що багато хто залучив на початку війни додатковий рефінанс від НБУ, побоюючись відтоку вкладів.

Саме це і призвело до того, що середньозважена вартість ресурсів для банків миттєво зросла. Найсильніше – у тих, хто сформував найбільші портфелі рефінансування.

"Я не можу назвати це загальною практикою на ринку, але частину залучених коштів банки розміщували, зокрема, в ОВДП, ставки за якими залишилися на колишньому рівні. Це автоматично призвело щонайменше до різкого скорочення відсоткових доходів. А для деяких банків навіть погрожувало збитками", – каже він.

У будь-якому разі, куди б банки не вкладали отримане від НБУ рефінансування, через різке підвищення облікової ставки середньозважена вартість ресурсів зросла, а ось прибутковість інвестицій залишилася незмінною.

"Це змусило банкірів вживати заходів для якнайшвидшого скорочення частки рефінансу у структурі пасивів. Ті, хто мав достатньо вільних ресурсів і не дуже великий обсяг рефінансу, змогли оперативно повністю погасити кредити рефінансування. Інші почали підвищувати ставки за вкладами, щоб зібрати ресурс з ринку та поступово розмити частку рефінансування", – додає Світек. Цим і пояснюється той факт, що портфель ОВДП банківського сектору поступово скорочується.

Як банки повертають рефінанс НБУ

Станом на 1 вересня з Нацбанком остаточно розрахувались 13 банків. Показові цифри: на початок року державний Ощадбанк мав перед НБУ борг у 7,25 млрд грн, а на 1 вересня – 0. Райффайзен Банк 1 січня мав борг у 400 млн грн, а на 1 вересня – 0.

А ось державний Приватбанк рефінансом не цікавився. Як пояснив у коментарі нашій редакції прессекретар установи Олег Серга, банк не мав у тому потреби з огляду на непоганий заробіток на депозитних сертифікатах. 

Втім, далеко не всі системно важливі банки розрахувались з НБУ за позиками рефінансування. Зокрема Альфа-Банк скоротив рефінанс з 8,6 млрд грн 1 січня до 7,8 млрд грн на 1 вересня, у      ПУМБ показник практично не змінився (5,68 млрд грн), Укрексімбанк як найкрупніший позичальник теж рефінанс не повернув (21,36 млрд). У той же час, Кредобанк до вересня повністю погасив заборгованість перед НБУ, хоча станом на 1 січня його портфель рефінансування становив 3 млрд грн.

"Замість кредитувати економіку банки вкладались в ОВДП на багато років. Їм вигідніше було брати депозити і рефінансування, розміщувати кошти в ОВДП, отримавши на цьому свої законні кілька відсотків. Це продовжувалось стільки років, поки НБУ своїм підвищенням ставки не поклав цьому кінець", – пояснює фінансовий аналітик Андрій Олійник.

Втім, підкреслює експерт, фундаментальна причина такої поведінки банків усім відома. Війна, яка стрімко скоротила обсяг коштів на депозитах серед населення і майже повністю зупинила кредитування підприємств (частка кредитів бізнесу серед усіх позик, що видають банки, складає близько 74%). 

Банківська справа – той же бізнес. Тому фінустанови, логічно, максимально скорочують свої витрати з огляду на нові економічні реалії.