Історія ELF Systems: агродрон, котрий став розвідувальним безпілотником

Не дивлячись на війну бізнес продовжує працювати, підтримуючи українську економіку та бюджет. Доки одні релокують підриємства з прифронтових зон в більш безпечні регіони, інші перекваліфіковують свой мирний бізнес для потреб армії. 

Компанія ELF Systems була заснована під час війни волонтерами Варванським Володимиром та Ряполовим Сергієм. До повномасштабної війни компанія Геопрактик на чолі з Варванським Володимиром займалась виробництвом безпілотників для потреб українського агросектору. Після російського вторгнення компанія перепрофілювала свій БПЛА для потреб військових створивши розвідувальний безпілотник котрий, за твердженням розробників, майже неможливо перехопити засобами радіоелектронної боротьби та протидронними рушницями.

За свою коротку кар’єру БПЛА “Ельф” зробив небагато бойових вильотів  але завдяки стійкості до впливу РЕБів його відправляють на ті ділянки де інші літаки не можуть робити.  

Зараз ELF Systems має амбіції перетворення на повноцінне оборонне підприємство: власники ведуть переговори з Міністерством оборони щодо прийняття їх “Ельфа” на озброєння української армії, збільшують серійне виробництво БПЛА, а також експериментують з виробництвом дронів-камікадзе. Цілью є створення комплексу знесення оборонних укріплень трьома різними видами дронів-камікадзе.

Від геодезії до військової розвідки

Після російського вторгнення партнери як і багато інших підприємців влилися у волонтерський рух та стали закуповувати оснащення для харківських військових. Одночасно з цим, розуміючи роль безпілотників у війнах нового покоління та попит на БПЛА з боку військових, Варнавський та Ряполов вирішили переобладнати агродрони для потреб армії.

Одного разу шукаючи велику партію термобілизни для військових Ряполов познайомився з такими ж волонтерами киянами Денисом Любченко та Денисом Чухлібом. До великої війни Любченко працював помічником депутата Верховної Ради, а Чухліб будував будинки, однак після вторгнення, коли ціни на військове оснащення миттєво злетіли, хлопці стали допомагати волонтерам знаходити потрібні для армії речі без посередників за прийнятними цінами та організовували їх доставку з Туреччини.

Після того, як Ряполов в одній з розмов озвучив Любченко та Чухлібу що триває ароцес по переобладнанню  безпілотника на потреби військових хлопці також цим захопилися і попросилися до команди. Так кияни стали представниками в харківській компанії виробників дронів з продажу та рекламі, взявши на себе обов’язки з пошуку меценатів для купівлі військовим, маркетингу та перемовин з потенційними покупцями, а також стали вести сторінку БПЛА "Ельф" в Інстаграмі. Тоді як харків’яни зосередились на розробці та виробництві БПЛА.

Від ідеї до повноцінних бойових вильотів пройшло декілька місяців. На момент початку війни у компанії вже був корпус аграного безпілотника, котрий літав над українськими полями вже 8 років. Однак “начинку” БПЛА довелося модифікувати під потреби військових.

Зараз “Ельф” може працює в двох режимах. Перший режим — це режим фотольоту при якому БПЛА програмують на певний курс польоту в 150 км і вже після обльоту знімають данні з його камери. Другий режим — це режим при котрому оператор керує БПЛА та бачить данні з камери в реальному часі і може коригувати артилерію.

За словами Дениса Чухліба, основними перевагами безпілотника “Ельф” над його аналогами є ціна, надійність, легкість запуску та можливість ремонту в польових умовах. Однією з конструктивних особливостей варіанту коригування безпілотника є те, що при старті та посадці його камера знаходиться в верхній частині. У польоті БПЛА перевертається на 180 градусів і вже так веде зйомку. Це дозволяє мінімізувати пошкодження такої важливої частини дрона як оптичні прилади.

При переоснащенні “Ельфа” під потреби військових розробники вбудували в його корпус систему супутникової навігації GNSS. Комплекс базується на сучасних рішеннях канадських компаній “NovAntel Inc” та “Tallysman Wireless”. В якості приймача використовується надійний багаточастотний та багатосистемний модуль зі спеціальним алгоритмом високої доступності. Разом з надлегкою антеною типу “Helix” це дозволяє забезпечити точність визначення потокових координат навіть в умовах роботи ворожої РЕБ.

Доопрацьований під потреби армії БПЛА восени пройшов випробування на полігоні, а уже в жовтні зробив свій перший політ над російським Бєлгородом. Під час цього польоту безпілотник виконав всі поставлені завдання.

Від волонтерства до оборонного підприємства

Історія переоснащення аграрного безпілотника під потреби військових це історія швидше про волонтерство, а не про бізнес. Наразі компанія живе за рахунок заощаджень, що були накопичені її власниками за 8 років роботи на агросектор.

Виробляють БПЛА Ельф невеликою командою в 15 робітників, здебільшого це конструктори та інженери. Зараз підприємство виробляє 15 БПЛА “Ельф” на місяць, а найближчим часом буде виготовляти 30 безпілотників. До березня планується збільшити випуск розвідувальних БПЛА до 50 в місяць. До того ж зараз тестуються прототипи вітчизняних дронів-камікадзе, котрі за словами розробників, будуть не гіршими за імпортні аналоги, але коштуватимуть дешевше.

Зараз компанія активно шукає можливість залучення нових інвестицій для розширення виробництва. Денис Любченко каже, що за час війни в модернізацію виробництва вклали 200 тисяч доларів, а зараз для розширення виробництва партнерам потрібно ще 250-300 тисяч.

“Ми зараз шукаємо, ще одного партнера, котрий міг би вкласти ці кошти. В основному орієнтуємося не на інвестфонди та великі компанії, а таких же як і ми підприємців-патріотів. Звісно у нас в планах є розширення лінійки, тому в перспективі нам може знадобитися більше грошей”, - каже Любченко.

Виробництво дронів не дивлячись на війну залишилося в Харкові, а партнери не думають про релокацію. Комплектуючі для дронів закуповують в ЄС та США звідки їх доставляють до Харкова.

Чухліб каже, що американські постачальники симпатизують Україні та часто допомагають харківській компанії навіть там де вони могли б цього не робити з комерційних міркувань.

Поставити безпілотники харківським військовим було не важко. В Харкові знали Варнавського та Ряполова, до того ж стали в пригоді контакти напрацьовані за час волонтерства. Однак коли зайшла мова про те, щоб “Ельфа” взяли на озброєння ЗСУ, компанії довелося зіштовхнутися з бюрократичними процедурами.

“Є багато паперів, багато інстанцій та дуже багато розмов. Зараз ми досі знаходимося в процесі проходження процедур Міністерства оборони. Хоча розповідають, що зараз усе значно спростилося і раніше було важче. До того ж ми працюємо виключно через офіційні канали”, - говорить Любченко.

Однак в майбутнє в ELF Systems дивляться з оптимізмом. Роль безпілотних літальних апаратів у військових конфліктах сьогодення лише зростає, як і зростають оборонні видатки країн у всьому світі. Тож попит на нові безпілотники в найближчому майбутньому зростатиме як і попит на керовані боєприпаси. Через це компанія, що після військової агресії була вимушена перепрофілюватися на оборонне підприємство швидше за все залишиться працювати в оборонному секторі навіть після закінчення війни.