"Приватні перевізники починають розуміти, що е-квиток невідворотній": Юрій Назаров, КМДА

1 квітня 2020 року Київ має перейти на єдину систему оплати проїзду в громадському транспорті. Однак впровадження е-квитка в столиці постійно стикається з проблемами: то часті збої в метрополітені, то незрозумілий механізм повернення коштів за поповнення транспортних карток, через е-автомати. Всі ці проблеми не дали новій системі запрацювати 1 листопада 2019 року. 

Як просувається транспортна реформа в столиці? Чи дійно підуть в небуття жетони та разові талончикии в наземному транспорті? Скільки грошей місто витратило на безготівкову ситему оплати проїзду? Та коли впровадять е-квиток приватні перевізники? Про все це Delo.ua поговорили з Юрієм Назаровим, директором департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. 

Пане Юрію, всіх киян, в першу чергу, цікавить таке питання — Чому впровадження е-квитка затягнулось на кілька років. Наприклад, чому перенесли старт його роботи с 1 листопада 2019 року на півроку — 1 квітня 2020? Також є ризик, що запуск системи знов перенесуть, через загальнонаціональний карантин, який триватиме до 3 квітня 2020 року? 

  — Хочу підкреслити, що е-квиток — це складний інфраструктурний проєкт, який об'єднує понад 1300 одиниць наземного транспорту і 52 станції метро. Щодня громадським транспортом Києва користується півтора мільйони людей. Ми повністю змінюємо систему оплати проїзду і при цьому не зупиняємо роботу перевізників. З листопада 2018 року ми переобладнали 356 турнікетів у метро, встановили валідатори у 1326 одиниць наземного транспорту, провели навчання кондукторів, касирів, контролерів та технічних спеціалістів. Було встановлено майже 200 автоматів самообслуговування для купівлі та поповнення е-квитка. Ми забезпечили виготовлення електронних учнівських квитків для 300 тисяч київських школярів. Тому, логічно, що такі масштабні проєкти не реалізуються протягом кількох місяців. Якщо подивитися на приклад інших країн, ці процеси потребували набагато більше часу, ніж в Києві.  До того ж, болючим залишається питання організації проїзду пасажирів-пільговиків, які не зареєстровані в Києві, проте працюють в столиці або є її гостями. Врегулювати його можна лише на державному рівні. Стосовно питання перенесення термінів впровадження через коронавірусний карантин е-квитка можу сказати, що цього не станеться. Ніяких розпоряджень немає, та й система вже повністю підготовлена до роботи. 

Юрій Назаров: "Ми розробили е-квиток за набагато менший проміжок часу, ніж інші міста". Фото: КМДА

  Скільки місто витратило коштів на впровадження нової системи оплати за проїзд? Коли плануєте повернути витрачені кошти?

— Е-квиток Києва — один з найдешевших в Україні, при тому, що транспортна інфраструктура в місті — найчисельніша в країні. Впровадження е-квитка коштувало столиці 503 мільйони гривень. Всі закупівлі відбувалися в рамках чинного законодавства. Постачальників техніки та послуг обрали в рамках тендеру через систему публічних електронних закупівель Рrozorro.

Щоб зрозуміти масштаби, можемо порівняти з іншими містами. Витрати з переобладнання 1 одиниці транспортного засобу у Києві становлять  206 тисяч гривень.  В той же час у Львові на кожну одиницю  витратили 526,6 тисяч гривень. А у Харкові приблизно 411 тисяч гривень. При цьому в інших містах і кількість транспорту менша, і пасажиропотік інший.

Зважаючи, що е-квиток — це прозорий облік коштів та моніторинг пільгових пасажирів, можна сказати, що проєкт почав себе окуповувати з першого дня роботи в пілотному режимі. Тепер місто знає точні дані про кількість перевезених пасажирів та скільки коштів треба відшкодовувати перевізникам за безкоштовний проїзд пільговиків.

  Замовником робіт по впровадженню е-квитка виступало КП "ГіОЦ", а яка компанія займалась розробкою  програмного забезпечення? Який гонорар вона отримала?

— КП "ГіОЦ" провело закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" необхідних товарів, робіт та послуг для впровадження АСОП. Ліцензія на використання АСОП куплена за власні кошти КП "ГІОЦ" і коштувала близько 160 тисяч гривень.

  Чому закладна вартість KyivSmartCard не повертається? Все ж таки 50 гривень — це чимало за звичайну пластикову картку.

— Вартість 50 грн не є заставною і про це ніколи не було мови. Це ціна квитка, яка включає собівартість картки (29 грн) та витрати на її осблуговування. Адже порівняно з іншими картками транспортна картка Kyiv Smart Card — це не просто інструмент для безготівкової оплати проїзду. В ній використовується Account Based System, тобто інформація щодо продуктів зберігається в процесінгу. Картка слугує ключем до облікового запису пасажира. Якщо пасажир втрачає картку, він зможе перенести свої поїздки на іншу картку. Всі дані по поїздки, а отже і облік перевезень пасажирів, фіксуються онлайн і це дає можливість відслідкувати на будь-якій станції або зупинці пасажиропотік в будь-який час.

  Нова система, навіть у тестовому режимі, часто працює не ідеально. Що буде, якщо такий збій станеться, коли крім е-квитка не залишиться альтернативних варіантів сплати за проїзд? 

  — Хочу нагадати, що поки що е-квиток працює в тестовому режимі. Такий період якраз і передбачає відпрацювання подібних ситуацій. Таким чином, розробники відпрацьовують усі можливі сценарії збоїв. Щоб під час роботи е-квитка ніяких збоїв не виникало, наші спеціалісти з "ГІОЦ" спільно з колегами з "Київпастрансу" та "Київського метрополітену" відпрацювали механізми резервування і передачі даних в режимі офлайн, відкриття турнікетів і тп.

Чому разові Qr-коди діють тільки 15 діб і що стало причиною затримки встановлення турнікетів для їх зчитування в київському метрополітені? Чому POS-терміналами не обладнають всі без винятку турнікети, адже є багато киян і гостей міста, які надають перевагу оплаті проїзду банківською карткою? Замість цього ми бачимо шалені натовпи у вестибюлях.

— Ми керувалися вітчизняним законодавством. Таким чином термін валідності разового квитка згідно з технологічними можливостями системи та з урахуванням вимог Закону України "Про захист прав споживачів"  від 12 травня 1991 року № 1023-XII складає 15 днів.  Питання щодо оснащення турнікетів відносяться до компетенції КП "Київський метрополітен".

В підземці з роботою е-автомату нелегко розібратись. Для того, щоб отримати решту за поповнення транспортної картки, необхідно ввести 16-значний код, який не завжди спрацьовує і кошти йдуть невідомо куди. Чи буде Ваш департамент, чи розробники системи виправляти цю помилку? Коли? Чи зможуть пасажири, які втратили "решту" хоч коли-небудь повернути її?

— Уся решта зберігається і доступна за кодом. Я хочу підкреслити, що якщо в автоматі самообслуговування не спрацював код решти, треба звернутися на Гарячу лінію е-квитка (044 366 55 55, [email protected]) і повідомити про проблему. Техпідтримка обов'язково допоможе вирішити це питання.

В даний момент розробники е-квитка розглядають технічну можливість реалізації інших варіантів використання коду решти: переказ на картку Kyiv Smart Card, поповнення мобільного рахунку (від 10 грн), переказ на рахунки благодійних фондів.

  Впровадження е-квитка пов'язували також і з економією на друці разових талончиків та чеків. Але в київському метрополітені, окрім разового коду, роздрукованого на папері, пассажирам видають і чек. Навіщо? 

  — Відповім одразу — це вимога НБУ.

  Зрозуміло, а як просувається робота по впровадженню автоматизованної системи  сплати за проїзд в приватному громадському транспорті? Валадіторів у більшості маршруток досі немає.

— Приватні перевізники поступово починають розуміти, що е-квиток — це неминуче майбутнє. І до того ж, вони починають усвідомлювати, що для них це теж вигідно. Адже саме е-квиток допоможе контролювати обіг коштів, знати реальний пасажиропотік та ефективно коригувати рейси. На даний момент до оператора звернувся приватний перевізник ТОВ "ЦНАП", який готовий вводити дослідну експлуатацію. Ми ведемо переговори з представниками перевізників щодо запровадження е-квитка у приватному громадському транспорті.

Місто веде перемовини з приватними перевізниками, стосовно впровадження е-квитка. Фото:КМДА

Скоро, 1 квітня, система має запрацювати, але питання з проїздом для студентів не вирішене. Вони мають законну знижку на проїзд, а ВНЗ автономію. Як Ви будете діяти, якщо університети та інститути відмовляться від е-студенського, який розробили в КМДА?

— Виготовлення студентських квитків — це компетенція ВНЗ. Наш Департамент надав адміністраціям навчальних закладів усю необхідну технічну інформацію для замовлення квитків. Ми сподіваємося, що вони якнайшвидше замовлять для своїх студентів необхідні картки, як це вже зробив КПІ.

Розмовляв Василь Михальчук, спеціально для Delo.ua