Поставки нашого пива до деяких країн Європи виросли вп'ятеро, — Олег Хайдакін, Carlsberg Ukraine

Про електропостачання та роботу під час війни

Найгостріше питання для усіх виробництв в Україні в теперішній час — це енергопостачання. Київський завод Carlsberg Ukraine працює на імпортній електроенергії. Як вирішуєте питання енергозабезпечення? 

— Нам доводиться купувати імпортну електроенергію. Вона коштує приблизно в півтора раза більше за вироблену в Україні. Ми плануємо встановити на Київському заводі газову когенераційну установку потужністю 1,5 МВт, яка вироблятиме і електроенергію, і тепло. Вартість електроенергії виробленої нею коливатиметься в межах між імпортною та цінами на український ресурс. Звичайно, ми встановили дизель-генератори на пивзаводах, але це вимушене рішення. Вироблений ними кіловат найдорожчий — він коштує у 2-3 рази більше за електрику з мережі. 

Крім того, Carlsberg йде до скорочення вуглецевого сліду до нуля, і генерація електрики з дизельного пального не відповідає нашим пріоритетам щодо безпеки навколишнього середовища. Газова когенераційна установка екологічніша, тож наш вибір є очевидним. 

Наскільки критична для пивзаводу зупинка виробництва через відсутність електрики? 

— Технологічно, коротка зупинка пивзаводу не є великою проблемою для обладнання. Але доки простоює завод, його частку на ринку захоплює імпортне пиво, а також інші виробники. 

Ми на початку повномасштабного вторгнення зупинили всі виробництва, але відновили роботу, як тільки з’явилась така можливість. В березні 2022 року запустили Львівську пивоварню, в травні — Київський завод, і в кінці червня — Запорізький.

Якщо імпорт напряму конкурує з внутрішньоукраїнським виробництвом, то не простіше б вам, як глобальній корпорації, завозити пиво до України з сусідніх країн? Проблеми з енергопостачанням та іншими воєнними ризиками тоді б не виникали.

— Carlsberg має заводи в країнах ЄС, але вони майже повністю завантажені та працюють в основному для західної Європи. Уявімо, що компанія вирішила не ризикувати, закрила заводи в Україні та імпортує пиво. Одразу після зупинки виробництва продукція стане неконкурентною на українському ринку. Пиво – відносно недорогий продукт, і через логістичний фактор воно не зможе конкурувати з виробленим в Україні. Як результат, компанія просто втратить ринок.

До того ж Україна — великий та важливий ринок для Carlsberg. Тому, якщо ми хочемо працювати в Україні — повинні працювати українські заводи.

Запорізький завод — найближчий до зони бойових дій. Місто потерпає від атак агресора. Які у вас плани по цьому виробництву? 

— Ми моніторимо ситуацію в Запоріжжі. Очевидно, головний предмет обговорення нашої антикризової команди — безпека працівників.

Якщо говорити взагалі по проблемах, пов'язаних з повітряними атаками, то ми автоматизували багато процесів. Під час небезпеки співробітники йдуть в бомбосховище, і звідти керують деякими процесами. Єдине місце, де неможливо віддалено працювати під час тривоги — на лініях розливу, де йде пакування. Однак обов’язкове правило для всіх — йти в укриття.

Наскільки складно вам зараз забезпечувати військовозобов'язаних бронюванням та взагалі наймати працівників. Carlsberg Україна має статус стратегічно важливого підприємства?

— Так, ми отримали статус стратегічного підприємства. У нас є бронювання, жодних затримок поки не було з його оформленням. Єдине, як і всі інші компанії, ми можемо забронювати лише половину військовозобов’язаних. На сьогодні 103 наших колеги захищають країну, 17 вже повернулися. Додатково працевлаштували трьох ветеранів, які в нас раніше не працювали.

Всі знають про дефіцит на ринку праці. В нас дуже мало звільнюється працівників, з компанії щорічно йде не більше 4%. Але є мобілізація, тому ми постійно готуємо наступну ланку спеціалістів, готових за потреби замінити тих, що вибувають. Це постійний процес, і він працює по всій вертикалі. Тому через звільнення одного працівника завод точно не зупиниться, але проблема з кадрами все одно є.

Про теперішній стан ринку пива 

Коли у червні-липні надовго вимикали електрику,  багато людей виходили на вулицю, гуляли, ходили в заклади харчування. Чи зросло споживання ваших напоїв, зокрема пива? 

— Так, дійсно, ми відчули досить помітний  ріст споживання. Але не забувайте, що деякі місяці у 2024 році були аномально теплими, наприклад, квітень і липень. Тому українські пивовари відчули досить різкий сезонний ріст споживання. По галузі в липні ринок зріс на 19,5% до липня минулого року. 

Але, в першу чергу, ріст споживання відбувся завдяки високим температурам. Тому у випадку тривалих відключень восени та взимку ми не очікуємо аналогічного збільшення попиту.

А який бренд "вистрілив" найкраще за час повномасштабної війни?

— Наш преміальний портфель. За 8 місяців 2024 року у сегменті преміального пива наша частка на ринку зросла на 8,5%, тоді як в сегменті мейнстриму — на 0,5%. Багато наших преміальних брендів сьогодні б'ють рекорди. Це флагман Grimbergen, бренди Tuborg, Carlsberg, Kronenbourg 1664. Їх продажі повертаються на довоєнні обсяги, що свідчить про розвиток культури споживання пива. 

Чи посилюється конкуренція з виробниками крафтового пива, котрі також працюють в преміальному сегменті? 

— Дійсно, крафтові та регіональні виробники за час повномасштабної війни стали більш конкурентоспроможними. На початку вторгнення великі підприємства зупинилися, і більш гнучкі виробники наростили свою частку на ринку.

Вони стали потужнішими, але і ми не стоїмо на місці в сегменті крафту. Цього року запустили свою мініпивоварню у Львові, де варимо крафтове пиво під брендом "Клепка". Для нас це абсолютно новий сегмент, але на сьогодні потужностей мініпивоварні нам вже не вистачає. Тож будемо і далі розвивати цей напрямок. 

Які фіксуєте тренди в споживанні напоїв за цей час? 

— Безалкогольні напої та безалкогольне пиво зростають у всьому світі, по Україні та для Carlsberg Group. Один з наших глобальних пріоритетів — наростити частку безалкогольних та слабоалкогольних продуктів в портфелі до 35% до 2030 року. За вісім місяців наш безалкогольний портфель виріс на 25%, споживачі все більше обирають безалкогольне пиво, квас та енергетичні напої. 

Також швидко зростає сегмент лагерів та спеціального пива з фруктовими смаками. 

Споживання міцного пива в Україні падає рік від року. 

Швидко зростає сегмент продукції в банці, а скляна пляшка втрачає популярність. Один і той же напій в склі може коштувати на 10% дорожче, ніж у банці, тому споживач голосує за неї гаманцем. У 2015 році лише на Київському заводі була лінія розливу в банку, і вона була завантажена на 10%. Сьогодні у нас дві потужні лінії, і обидві вони майже на піку. 

Економісти очікують девальвації гривні до кінця року. Як це відобразиться на імпортованих брендах? 

— Вони на 100% залежать від девальвації. Їх майбутнє буде залежати від того, чи готовий український споживач купувати дорожчі імпортні напої. Зараз частка імпортної продукції в пиві не настільки велика, щоб про це турбуватися. 

За даними Держстату, пиво з початку року подорожчало на 3%, і літр в середньому коштує 32 грн. Які фіксуєте реальні середні ціни на найбільш ходові напої, і яких цін очікувати в майбутньому? 

— Ми бачимо середню ціну по Україні за перше півріччя 2024 року на рівні 52,7 грн/л. Офіційна цифра в 32 грн/л, це, скоріше, довоєнна ціна. На сьогодні в роздрібній торгівлі таких просто не існує. 

Так, ціни на пиво поступово ростуть. В середньому по Україні пиво подорожчало на 3,8%, якщо порівнювати липень-2024 до липня минулого року. Чинників, що впливають на ціну, багато - від вартості електроенергії до вартості ячменю і інших елементів ціноутворення пива. 

Експорт вашого пива вже перевищив довоєнний? 

— Ні. Через логістичні проблеми у нас скоротився експорт в Китай. Проте загальні обсяги ростуть, особливо до ЄС. Цього року ми вперше почали працювати в Нідерландах і Норвегії, де отримали хороший ріст продажів. За дев'ять місяців 2024 року деякі ринки виросли вп'ятеро порівняно з січнем-вереснем 2023 року. Це Великобританія, Чехія, Австралія та Кіпр.

Ми експортуємо лише локальні бренди: "Львівське", "Арсенал", "Квас Тарас" тощо. Причин росту продажів до ЄС я бачу дві. Це збільшення кількості наших переселенців, котрі звикли до вітчизняного пива, та ріст інтересу європейців до всього українського.

Найдешевше пиво, private label. Чи плануєте почати варити пиво для торгівельних мереж?

— У нас бувають точкові проєкти з мережами, здебільшого з регіональними, але в цілому ми не є активним гравцем в цій категорії. Загалом, замовники private label хочуть дуже низьку ціну напою, а це ризик компромісу по якості. Для нас неприйнятні будь-які компроміси по якості.

Щодо інших компромісів. У вашій банці зараз вже 480 мл, а не звичні 500 мл. Як споживач реагує на таке зменшення?

— Особисто мені подобаються "круглі" цифри: півлітра, один кілограм тощо. Але весь харчопром, не тільки пивовари, зменшують тару, щоб запобігти шоковому інфляційному підняттю цін. Ми намагаємося прислуховуватися до наших споживачів, і дуже обережно робимо подібні кроки.