- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
«Разом із партнерами ми працюємо над новим форматом ринку свинарства в Україні», — Сергій Касьянов, KSG Agro
Повномасштабне вторгнення рф в Україну внесло масштабні зміни у бізнес-діяльність українських аграріїв. Війна висунула нові підходи до безпеки бізнесу, особливо у прифронтовій зоні на Дніпропетровщині та Херсонщині, логістики, захисту та мотивації персоналу, диверсифікації ризиків тощо.
Для агрохолдингу KSG Agro, який входить до топ-5 українських виробників свинини та забезпечує цим продуктом потреби споживачів Дніпропетровщини, а також постачає його у Запорізьку, Харківську, Херсонську та Миколаївську області, воєнні реалії потребували нових підходів, які лягли в основу оновленої стратегії розвитку. Про налагодження стабільної роботи у період повномасштабної війни, стратегію мережецентричності та створення разом із фермерами-партнерами нового формату ринку свинарства ведемо розмову з головою ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергієм Касьяновим.
Повномасштабна війна кардинально змінила умови ведення бізнесу в Україні. Які основні виклики постали перед аграріями, зокрема, вашим агрохолдингом? Як їх вирішували?
На ринку свинарства відбулися колосальні зміни. З одного боку, значна частина свиноферм опинилася на окупованих територіях, відбулося руйнування промислових потужностей внаслідок ракетних атак, стався дефіцит обігових коштів та професійних кадрів (багато з них стали біженцями, ВПО або були мобілізовані). З іншого боку, ми розуміли, що у нас відносно дешева сировина для комбікормів завдяки власному рослинництву та високій рентабельності виробництва.
Від 2023 року ми здійснюємо поступовий перехід на одну з найкращих у світі генетик канадської компанії Genesus, яка перевершує багато європейських аналогів за приплодом, масою опоросу та якістю м’яса. Крім того, ми володіємо недосяжною для багатьох свинарів технологією виробництва 25-кілограмових поросят. Тож ці конкурентні переваги мають працювати на продуктову безпеку держави — забезпечувати українців якісною свининою та допомагати постачанням м’яса та тушонки нашим ЗСУ та медичним закладам, де проходять реабілітацію поранені воїни.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaУсвідомлюючи значення нашої діяльності для продуктової безпеки держави під час повномасштабної війни, ми зробили все можливе для того, щоб сотні співробітників KSG Agro працювали стабільно, безпечно, у звичайному режимі. Щодня відбувається відвантаження продукції у найбільші торговельні мережі України — "Сільпо", Varus та ін.
Яким чином до умов війни була адаптована стратегія розвитку агрохолдингу?
Ще перед повномасштабною війною ми визначилися, що нашим головним пріоритетом є свинарство, де маємо серйозні позиції і за генетикою, і за кількістю стада, і за якісними показниками поросят. Воєнний період продемонстрував правильність ставки на свинарський бізнес.
Багато аграріїв постраждали від блокування експорту зернових, а нам із нашою вертикальною інтеграцією бізнесу та власним комбікормовим заводом власні сільгоспкультури дозволили знизити собівартість свинини, а врешті істотно посилити наші конкурентні позиції.
Проте війна є щоденною загрозою для активів компанії, особливо якщо йдеться про агрохолдинг із потужними тваринницькими корпусами, комбікормовим заводом, численними будівлями. Тим паче що вони розташовані у прифронтовій зоні і ракетна небезпека буває значно частіше, ніж очікуєш. За таких умов KSG Agro розробив нову бізнес-стратегію, адаптовану до воєнного стану. В її основу покладено принцип мережецентричності.
У сучасному світі все мережецентричне — мислення, війна, суспільство... Світ навколо нас був складним і до війни, а після її початку він став надто непередбачуваним. Філософія бізнесу, в основу якого закладено принцип мережецентричності, дозволяє ефективно керувати цією складністю та краще розподіляти ризики. Тож ми вирішили, що холдинг перейде від однієї великої та вразливої локації до набагато безпечнішої та продуктивнішої "сітки", яка складається з різних локацій. Тому поголів’я на основній локації KSG Agro поступово зменшували, одночасно збільшуючи його на інших свинофермах.
Першою такою фермою став комплекс у селі Новорайське на Херсонщині, де ми перейшли від виробництва та постачання свинини до системних інвестицій, зокрема соціальних. Разом із партнерами реконструювали свинокомплекс, який є чи не єдиним у деокупованій Херсонській та сусідній із нею Миколаївській областях. Там було створено майже 100 робочих місць. Ми збільшили поголів’я з 500 до понад 21 тис. голів, а також вирощуємо щомісяця понад 6 тис. поросят, яких відправляємо на відгодівлю по всій Україні. І це лише початок формування нашої мережі свиноферм.
Ви неодноразово говорили про високий потенціал українського свинарства, незадоволений попит на якісну свинину тощо. Яким чином можна наситити наш ринок свинини?
Свинина та сало — це культові українські продукти, важливий елемент не лише національної кухні, а й нашої ідентичності. Тож імпортувати в Україну свинину — це як імпортувати вишиванки. А тепер вдумайтеся: при тому, що наша країна має унікальні можливості для свинарства, на всю нашу величезну територію припадає лише 3 млн свиней, тоді як у невеликій Бельгії 6 млн голів, у Данії та Нідерландах по 12 млн голів. До війни ми переважно у цих країнах і закуповували продукцію свинарства.
Вважаю, що Україні цілком під силу стати європейським лідером у виробництві свинини. Тим паче що завозити свинину з-за кордону стало невигідно — вона надто дорога, тому імпорт сьогодні упав майже учетверо від довоєнного рівня. При цьому попит на внутрішньому ринку, як і раніше, перевищує пропозицію. Враховуючи це, ми почали просувати новий тренд — виробництво товарних поросят для подальшого дорощування. Це стало ще одним кроком у подальшому підвищенні рентабельності свинарського напряму. Адже на тлі того, що зерно дешевшає, аграрії активно шукають більш маржинальні ніші. Тому по всій країні зростає попит саме на поросят у великих та середніх агропідприємств, у невеликих фермерів, в особистих присадибних господарств.
Час не менш цінний ресурс, ніж гроші, а кількість тваринницьких об’єктів, які годяться для викупу чи оренди, обмежена. Їхній пошук, реконструкція, налагодження обладнання, системи виробництва та контролю, навчання персоналу потребує дуже великого терміну реалізації. Тож ми разом із партнерами працюємо над новим форматом свинарства в Україні, який не передбачає оренди чи викупу компанією виробничих майданчиків. На зміну їм приходить кооперація нашого холдингу та фермерських колективів.
Ми постачаємо поросят та корми, а ферми забезпечують відгодівлю та ветеринарний контроль. Партнери розподіляють не лише ризики, а й прибуток, тож мотивовані на найвищий результат. Пілотним проєктом для нової бізнес-моделі стало підприємство у Хмельницькій області, де одночасно дорощуватимуть до 115 кг приблизно 8 тис. 25-кілограмових поросят.
Збільшення числа таких партнерських проєктів дозволить підтримувати тварин у більш безпечних умовах та кращому стані здоров’я, ніж на величезному свинокомплексі. Це суттєво знижує витрати на лікування та профілактику захворювань, а отже, скорочує собівартість продукції.
Таким форматом бізнес-кооперації вже зацікавилося багато українських свинарів, оскільки його вигоди, пов’язані з диверсифікацією, зниженням витрат і ризиків, цілком очевидні. Адже, окрім постачання поросят та кормів, ми надаємо повний консалтинговий супровід таких проєктів.
Для підвищення ефективності партнерських програм у свинарстві ми вирішили об’єднати зусилля українських свинарів, створивши не асоціацію, оскільки такі вже існують на ринку, а платформу, яка сприятиме розвитку українського свинарства — Альянс виробників свинини (National Alliance Pork Producers). Завданнями такої неформальної організаціє є посилення виробничої кооперації, впровадження сучасних технологій вирощування свиней, наукових розробок, більш ефективних бізнес-моделей на підприємствах галузі.
У межах такого об’єднання матимемо синергію зусиль його потенційних учасників: фермерів — виробників свиней та свинини, науково-дослідних організацій, виробників та постачальників кормів, ветеринарних засобів, постачальників обладнання, громадських об’єднань галузі тощо. Так ми допоможемо знизити собівартість продукції та бути більш конкурентоспроможними усім, хто долучився до такої кооперації.