Українська фармгалузь впоралася з викликами, на які не змогла відповісти світова фармацевтика

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Згідно з дослідженням The European Public Health Alliance, у 2019 році майже половина жителів Європейського Союзу стикалася з нестачею ліків. А після початку пандемії COVID-19 ситуація стала тільки гірша. Забракувало навіть звичайних безрецептурних препаратів. Причина у порушенні ланцюжків постачання та перенапруженні світової системи логістики, що розбалансувало роботу західних фармкомпаній.

На цьому тлі, неочікувано для багатьох, українська фармгалузь продемонструвала стійкість та надійність не тільки під час пандемії, а й під час повномасштабної війни. 

Перші "ластівочки" кризи західної фарміндустрії з’явилися ще у 2009 році, коли у Франції почали повідомляти про дефіцит ліків. Але пандемія, що сталася 10 років потому, остаточно довела: системи фармацевтичного забезпечення в т.зв. розвинених країнах дуже вразливі й в будь-яку мить можуть потрапити у халепу.

З 2020 року низка країн опинилися майже за бортом світової фармацевтики. Лише за останні кілька місяців повідомлення про нестачу ліків надійшли з Албанії, В’єтнаму, де через нестачу імпорту виник дефіцит анестетиків та ліків проти зміїної отрути, та навіть з Ірландії. Здавалося б, частина Великої Британії повинна мати гарне забезпечення, але через Brexit і пандемію в них виник гострий дефіцит на понад 160 видів ліків для людей похилого віку та людей з психічними розладами. Не вистачає навіть звичного нам парацетамолу, який, для порівняння, в Україні можна знайти у будь-якій аптеці від десятка виробників.

Важливість власного виробництва показала й криза в Австралії. В країні не вистачає понад 300 найменувань препаратів, 39 з яких вже на критичній межі дефіциту. До кризи призвело те, що країна імпортує близько 90% ліків.

Навіть лідери ЄС не врятувалися від нестачі – в Німеччині пацієнти не можуть знайти на полицях понад 260 найпоширеніших медикаментів. Це зокрема антибіотики, засоби для зниження артеріального тиску тощо. До того ж німецька фармацевтична промисловість зіткнулася із тим, що в умовах ковіду швидкий ріст цін на сировину й виробництво зробив їхню роботу неприбутковою.

Be strong like Ukraine

Українську фармацевтику проблеми постачання активних фармацевтичних інгредієнтів для виробництва лікарських засобів теж не минули. Але з початком пандемії фармсектор впровадив інновації в виробництво, децентралізувався і зробив стратегічні запаси сировини й ліків, яких би вистачило на кілька місяців навіть при зупинених лініях виробництва. Ба більше, вітчизняні виробники збільшили експорт українських ліків за кордон. Наприклад, один з лідерів галузі – "Дарниця" за 2021 рік виготовила безпрецедентний 181 млн пакувань препаратів і випустила на ринок 22 нових лікарських засоби. До війни компанія експортувала свої ліки у 15 країн світу.

Вжиті під час пандемії заходи дозволили вистояти й під час повномасштабної війни. Наприклад, та ж сама "Дарниця" та “Юрія-Фарм” в перші місяці війни своїм коштом постачали препарати для інтенсивної терапії у шпиталі з запасів, зроблених у попередні періоди. “Біофарма плазма” закривала потребу в плазмі крові для поранених. При цьому запаси не вичерпалися. Фармацевтична компанія “Фармак” через обстріли втратила склад з ліками, але відвантажила усі запаси з інших складів і вже за кілька тижнів повністю відновила свою роботу.

В березні українські фармкомпанії почали відновлювати виробництва, а до травня багато з них вийшли на довоєнні показники. І це при тому, що в перші дні війни стан справ на ринку змінювався швидше, ніж з’являлися звернення Президента: в аптеках ліки розбирали волонтери й пацієнти, в лікарні почали поступати перші поранені. На західній частині Україну різко збільшилося споживання через переїзд великої кількості людей. 

Окрім цього фармбізнес встигав ще й підтримувати медиків та військових безкоштовними ліками, співпрацювати з волонтерами, зв'язуватися з партнерами в інших країнах, щоб дістати препарати, які в країні поки що не виробляються, наприклад гемостатик Celox.

За рішенням Уряду від липня цього року фармацевтика – одна зі складових національної безпеки України. Події у світі, повномасштабна війна і вимоги нацбезпеки вимагатимуть від держави підтримувати та розвивати власний фармсектор. Це, своєю чергою, допоможе Україні стати фармацевтичним хабом після завершення війни. 

В нас для цього є все: понад 110 потужних заводів, високий рівень виробничої культури, сертифікація більшості виробників за міжнародними стандартами, об’єми фармацевтичного виробництва та безперервні інвестиції в нові технології. І – відтепер – колосальний досвід роботи в екстремальних умовах, аналогів якому сьогодні просто немає.