Відшкодування збитків бізнесу та лібералізація податкової політики: бізнес і влада обговорили пріоритети

Участь у дискусії взяли представники бізнес-асоціацій – членів Української  Ради Бізнесу та Національної бізнес-коаліції, представники влади: уряду та парламенту, підприємці з різних регіонів України, експерти аналітичних центрів, громадські діячі. 

Презентуючи огляд стратегічних документів країни, представники аналітичних центрів зауважили, що Національна економічна стратегія-2030 реалізована лише на 20%, План відновлення України - лише на 15%. Темпи реалізації наднизькі, тому необхідно визначити конкретних виконавців та дедлайни по кожній задачі Стратегії, надавати щоквартальний публічний звіт про стан виконання, а також моніторинг ефективності їх виконання.

Учасники форуму вважають актуальними питання відшкодування збитків українського бізнесу та лібералізацію податкової політики. Коментуючи цю тему, Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів про складну ситуацію з наповненням бюджету в умовах війни. На думку очільника парламентського комітету, Україні варто пришвидшити євроінтеграцію та імплементацію європейських норм.  "Швидкість євроінтеграції - це наше виживання. Чим довше будемо затягувати внутрішніми дискусіями, тим довше триватиме процес євроінтеграції і ми, можливо, зірвемо цей процес. Бо ситуація в світі змінюється", - зазначив Данило Гетманцев.

Голова комітету підтримує законопроєкт про страхування воєнних ризиків: "Воєнні ризики надважливі, і без їх страхування ніхто з інвесторів не буде заходити в Україну. Ми повинні зробити банк реконструкції на базі того з державних банків, які вже є. У нього повинна бути одна мета: фінансувати операції підвищеного ризику на відновлення України".

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран переконаний: держава повинна швидше реагувати на запити бізнесу – наприклад, у відшкодуванні збитків від воєнних дій. "У держави в умовах війни грошей на бізнес немає. Що ж тоді держава може запропонувати? Повну, максимальну дерегуляцію". На думку спікера, в переговорах із міжнародними партнерами українська влада має пропонувати відкласти виконання деяких вимог на час дії воєнного стану. "Ніхто в світі не любить сплачувати податки. Але є розумний компроміс, є розуміння платника, що його гроші витрачаються прозоро, зрозуміло й ефективно. Якщо взяти спрощену "польську модель" оподаткування - то вона жорсткіша, не доцільна для України на цей час, у них багато ставок по різних видах діяльності".

Про умови роботи підприємців у регіонах, наближених до зони бойових дій, говорив Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців (Харків): "На першому місці стоїть питання безпеки. Безпека суттєво збільшує витрати будь-якого бізнесу і робить неконкурентними товари й послуги, які він виробляє. Немає регіональних програм розвитку підприємництва, навіть немає державної стратегії розвитку підприємництва, яка закінчилася в 2020 році. Бізнес продовжує виїжджати. Тому що навіть якщо у вас заміноване поле, ви все одно сплачуєте податок на землю. Люди самі розміновують свої поля, це все додаткові витрати".

Керівник асоціації запропонував продовжити звільнення підприємців із таких регіонів від оподаткування на 2023-24 рр.

Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, привернув увагу до ситуації, яка склалася в агровиробників:

через відсутність морської логістики всі експортні культури будуть збитковими, і виникає питання, як агровиробники пройдуть посівну наступного року. "Добре, коли надає кредити держава. Але коли ви третій рік поспіль берете нові кредити, щоб перекрити старі кредити, - це ненормально", - сказав заступник голови ВАР.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців (Одеса), запропонував звузити сферу застосування РРО та звільнити від РРО тих підприємців, для яких це економічно недоцільно. Крім того, керівник асоціації порушив питання збільшення лімітів переходу підприємців на ПДВ. Коментуючи це питання, Данило Гетманцев запевнив, що запровадження РРО у існуючій моделі - це безальтернативна позиція. Щодо збільшення лімітів по ПДВ до рівня, який існує в європейських країнах, то ці питання пов’язані з різними ставками оподаткування і можуть бути розглянуті лише в комплексі зі зміною моделі оподаткування.

Спікерами форуму також стали голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів Галина Третьякова, заступник міністра економіки України Олексій Соболев, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Ігор Марчук.

Про важливість людського капіталу для розвитку бізнесу говорила Марія Шевчук, директорка Асоціації IT Ukraine. "Сьогодні у нас дві болючі проблеми: бронювання і тимчасові виїзди за кордон. Ми експортна галузь, на 95% працюємо з закордонними клієнтами, нам потрібно бути інтегрованими в команди наших клієнтів. Ми хочемо мати чіткий, прозорий механізм. Тому що наша галузь нетолерантна до будь-яких корупційних схем. Потрібен хороший, якісний механізм тимчасового виїзду за кордон".

На думку голови асоціації, ІТ-галузь може бути драйвером відбудови України. "Ми дуже адаптивні, і це торік допомогло нам показати "плюс".

Форум організували Національна бізнес-коаліція та Українська Рада Бізнесу, які об’єднали понад 200 бізнес-асоціацій, що представляють 40 тисяч підприємств з усієї країни.

Захід відбувся за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, Delo.ua, День, Ціна Держави, Національна платформа малого та середнього бізнесу.