Нові операційні реалії: робота на пів потужності

Результати 25-ї хвилі дослідження Advanter Group свідчать: завантаженість виробничих потужностей ММСП залишається системно недостатньою і становить у середньому 61,9%. Найважче мікробізнесу, який використовує лише 58,6% своїх можливостей (малий бізнес – 63,5%, середній – 64,6%). Загалом по ринку кожна третя компанія сьогодні завантажена менш ніж наполовину.  

Індекс активності бізнесу UBI (34,8) залишається глибоко в зоні негативних очікувань. Втім, є характерна деталь: виробничий сектор (34,8) наздогнав невиробничий (34,6), хоча ще навесні демонстрував суттєво більший песимізм. Виробники адаптуються, але роблять це в умовах жорсткого економічного тиску.  

Маржинальні ножиці: чому підвищення цін більше не рятує

Головний операційний виклик для керівника сьогодні – це стиснення прибутковості через випереджальне зростання витрат. 85% бізнесів зафіксували зростання операційних витрат – у середньому на 19,1%.  Найбільше по бюджету підприємств ударили чотири статті:

1. Комунальні послуги (електроенергія, газ) — 64,2% згадок;  
2. Логістика та транспорт — 63,4%;  
3. Фонд оплати праці — 60,4%;  
4. Сировина, матеріали та товари — 57,9%.  

Підприємці потрапили в подвійну пастку: 92% відчувають ціновий тиск, але перекласти нові витрати на кінцевого споживача заважає падіння купівельної спроможності (при цьому платоспроможний попит оцінюється в 82,5% від рівня 2025 року). 37,4% бізнесів взагалі не ризикують піднімати ціни, побоюючись втратити клієнтів. 

А серед тих 55,3%, хто наважився на підвищення, три чверті (75,5%) все одно зафіксували падіння прибутковості (зокрема 13,7% стали збитковими).  

Загалом по вибірці падіння рентабельності відчули 74,8% компаній. Як наслідок, середня оцінка фінансової стійкості ММСП становить лише 2,66 за 5-бальною шкалою. 45,5% підприємств мають фінансову подушку безпеки менше ніж на 6 місяців, і лише 14,3% почуваються стабільно та мають запас міцності понад рік.

Як бізнес виживає: від оптимізації до феномену "нової хвилі"

У ситуації, коли підняття цін більше не перекриває витрати, єдиним важелем для збереження маржі залишається операційна ефективність. Топові інструменти, які компанії використовують прямо зараз:  

• оптимізація логістики та ланцюгів постачання (46,9%);  
• переговори з постачальниками про знижки та відтермінування (31,6%);  
• інвестиції в енергоефективність та автономність (23,3%).  

Водночас тривожним сигналом є те, що 21,5% підприємств не вживають жодних додаткових заходів адаптації, продовжуючи випалювати останні фінансові резерви.  

Цікаву трендову динаміку демонструє порівняння компаній за віком. Дослідження виявило феномен: бізнес, заснований після 2022 року, показує суттєво кращі результати відновлення – 94% від рівня 2025 року проти 82% у компаній, заснованих до 2014 року.  

"Молодші" компанії виявляються стійкішими не через більший капітал, а завдяки відсутності накопичених застарілих бізнес-процесів, більшій гнучкості штату та початковій орієнтованості на роботу в умовах постійного шторму.  

Ресурсний голод: кадри, кредити та гранти

Другий за критичністю фактор після витрат – кадровий дефіцит. 50,5% опитаних керівників називають брак кваліфікованих працівників головним бар'єром для розвитку. Мобілізаційне навантаження (у середньому близько 10% штату перебуває в ЗСУ) у поєднанні з відмовами у бронюванні (63% відмов серед тих, хто подавав заявки) створили гострий дефіцит на ринку праці.  

Як наслідок, витрати на фонд оплати праці зросли в середньому на 13,7%. Керівники змушені підвищувати ставки, щоб утримати ключових фахівців, навіть на тлі падіння обсягів виробництва.  

Щодо залучення фінансових ресурсів, то тут спостерігається цікавий парадокс:  

Кредитування працює, але попиту немає: конверсія банківських заявок висока (74%), проте 29% бізнесів взагалі не готові брати кредити за жодної ставки, а решта згодна лише на пільгові умови (до 10%). На ринкових умовах гроші бізнесу не потрібні через низьку окупність проєктів.  

Грантовий потенціал не використовується: понад половина підприємств (54,8%) взагалі не подавалися на грантові програми. А серед тих, хто спробував і отримав відмову, головна причина – не брак грошей у фондах, а невідповідність формальним критеріям (46,6%) та бюрократія при подачі (15,9%). 

Чек-лист для СЕО: як тримати удар у 2026–2027 роках

Аналіз результатів дослідження дає змогу виділити чотири пріоритетні напрями для управлінців на найближчі пів року:

1. Жорсткий аудит логістики та енергозабезпечення. Оптимізація ланцюгів поставок і перехід на енергоефективні технології — це не просто тренд, а єдиний робочий спосіб зберегти 3–5% маржинальності без підвищення цін для покупця.  
2. Перебудова кадрової політики. Убезпечити бізнес від кадрового голоду лише підвищенням зарплат більше неможливо. Ставка має робитися на внутрішню автоматизацію процесів, перекваліфікацію наявного штату та утримання ключової команди.  
3. Системна робота з безповоротним фінансуванням. Понад 50% бізнесів ігнорують гранти через бюрократичний бар'єр. Залучення окремого спеціаліста або зовнішньої експертизи для підготовки грантових заявок — це можливість отримати дешевий капітал для модернізації, коли кредити занадто дорогі.  
4. Управління кеш-флоу в режимі "короткого горизонту". З огляду на те, що 45,5% компаній мають запас менше ніж на 6 місяців, ключовим завданням СЕО є щотижневий контроль платоспроможності та побудова сценаріїв дій на випадок чергового стрибка операційних витрат чи просідання попиту.

Отже, український малий та середній бізнес вичерпав свій адаптаційний ресурс і опинився в операційному глухому куті через постійне зростання витрат, які ринок не дозволяє перекласти на споживача. 

Ситуацію критично ускладнює непередбачувана політика держави: загроза посилення фіскального навантаження та недієва система бронювання співробітників замість наповнення бюджету підштовхують підприємців до згортання діяльності або переходу в тінь. 

Таким чином подальше виживання легального сектору економіки залежить виключно від зміни державного підходу – відмови від ситуативного фіскального тиску на користь створення прогнозованих правил гри, захисту людського капіталу та забезпечення реальної підтримки для підприємців.

Джерело аналітичних даних: загальнонаціональне дослідження стану ММСП, Advanter Group (червень–2026, 503 респонденти).