"Ринок криптовалют в Україні фактично вбили", — Михайло Чобанян, засновник KUNA

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Про стан ринку криптовалют в Україні

Як ви оцінюєте ситуацію на крипторинку в умовах війни? Які проблеми вважаєте ключовими? Чи є перспективи розвитку галузі?

- Вже минуло 2,5 роки, як НБУ обмежив можливості купівлі чи продажу крипти за гривню. З того часу ринок криптовалют в Україні фактично вбили. Справа в тому, що криптовалюта – це одна із форм грошей. Розвиватися цей сектор може лише за умов зростання економіки. А в Україні динаміка, м'яко кажучи, негативна. Тому поки українська економіка не зростатиме, не варто чекати на відновлення крипторинка. Наразі транзакції у контексті гривня – крипта – гривня суттєво обмежені. Нормально виводити криптовалюту можна лише у готівку. Цей варіант також має фізичні обмеження. Багато грошей готівкою людина з собою не забере, оскільки кеш багато важить і великі суми ризиковано носити із собою. Тому потрібно дивитися на ринок криптовалют в Україні реалістично: пацієнт скоріше мертвий, ніж живий.

Саме тому наш бізнес KUNA в Україні фактично не працює. Тобто я нічого не інвестую, максимально виходжу з України. Останні роки вважаю, що KUNA – це європейська компанія, фокус розвитку бізнесу сконцентрований на ЄС, перспективи тут чудові.

Хоча українська економіка і перебуває у складних умовах, люди все одно купують крипту, бо можливостей для інвестицій небагато. Чи може попит з боку українських інвесторів відновити крипторинок?

- Я не вірю, що на українському ринку крипти можна навести лад. Зараз індустрія працює на милицях, переважно транзакції йдуть через картки дропів. Купівлю крипти в Україні влада вважає економічним "ухилянством".

Сумніваюся, що людина, яка вже купила крипту, за півроку вирішить продати биткоїн та інвестувати в ОВДП. Навіщо? Крипта дає незалежність від стану справ в Україні. Тому українці навряд чи обмінюватимуть крипту на гривню, в цьому немає сенсу.

Про легалізацію криптовалют в Україні

В Україні було кілька спроб законодавчо врегулювати ринок криптовалюти. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

- Давайте подумаємо, яким має бути законодавство для українського крипторинка в умовах війни, щоби це регулювання було цікаве іноземним інвесторам.

Уявімо, що в Україні ухвалили необхідні закони. При цьому Мінцифри наполягає, що податкові умови для криптобізнесу мають бути вигіднішими, ніж у юрисдикціях розвинених країн. Наприклад, 5% прибутку. Водночас, український бізнес сплачує податки на рівні 15-20%. На ці умови Мінфін не погодиться, бо тоді ламається ключова мета ініціаторів регулювання крипторинку з боку держави – бюджет отримуватиме мало податків.

Що виходить? Якщо податкова база буде високою, іноземний криптоінвестор навряд чи запускатиме бізнес в Україні. А навіщо? Ризики високі: відключення світла, прильоти, високі податки, проблема кадрів. Щиро кажучи, навіть не уявляю, які умови потрібно пропонувати криптокомпаніям, щоб вони працювали в Україні.

Потрібно розуміти, що бізнес – це завжди ризики з одного боку та прибутки з іншого. Тобто, чим вищий ризик, тим вищий очікуваний прибуток. В Україні ж пропозиції уряду виглядають як суцільний ризик, який оподатковується як у Європі, а доходів бізнес не побачить. У цих умовах ринок України мені як бізнесмену не цікавий. Наприклад, навіть якщо мені скажуть: не плати податки та повертайся, — я не повернуся, не хочу. Тому що розумію, пільг не буде, доходів крипторинок не принесе, а доведеться платити лише аванс із податків.

А ви брали участь як представник українського криптобізнесу у розробці законопроектів для регулювання галузі? Які у вас враження від законотворчості?

- Перші ініціативи щодо розробки законопроектів були мої. Цю роботу розпочинали ще у 2017 році з депутатом ВР восьмого скликання – Олексієм Мушаком. Потім із Мінцифри та на пізніх етапах із НКЦПФР та НБУ писали першу редакцію законопроекту №3637. Документ фактично ухвалили, але без податкової бази, тому система не діє. Далі я не брав участі у цих процесах, стало нецікаво. Думаю, в умовах війни регулювання крипторинка не допоможе вирішити проблеми. Повторюся – поки що економіка країни у занепаді – відновлення окремої галузі неможливе.

Про регулювання крипти за кордоном

Складнощі з регулюванням є не лише в Україні. Як оцінюєте створення законодавчої бази для криптоіндустрії США, Європі, Азії?

- Задає основні тренди Європа. Наразі в ЄС запускають регулювання MICA. Це законодавство повноцінно почне працювати з 1 січня 2025 року. Логічно, що весь світ спостерігає за стартом MICA .

У США поки немає ясності, як розвиватиметься ситуація зі спробами запуску місцевого крипторегулювання. Все залежатиме від того, хто виграє у президентських перегонах. Швидше за все нові спроби легалізувати ринок криптовалюти в США стартують не раніше 2025 року.

Аналогічно ситуація розгортається Азії. Більш розвинені країни стежать за впровадженням MICA в ЄС, а країни, що розвиваються, не цікавляться цим питанням.

Як регулювання MICA, на вашу думку, змінить індустрію ЄС у найближчі 5 років?  

- Наша команда багато спілкується із європейськими парламентарями різних каденцій. Також ми спостерігаємо заяви ЄЦБ та інших регуляторів. На підставі аналізу великого масиву інформації, можу зробити висновок, що в ЄС цифровий євро чи CBDC буде запущено у 2026-2028 роках.

Дедлайн запуску CBDC залежить від того, наскільки успішним виявиться запуск MICA. Європейські регулятори спостерігатимуть за впровадженням регулювання щонайменше рік. Зокрема, треба зрозуміти:

• як взаємодіють банки з криптокомпаніями,
• як бізнес та населення сплачують податки,
• як проходять транзакції, наприклад, зі сплати податків безпосередньо криптовалютою,
• як розвивається крипторинок в умовах регулювання,
• як підключаються традиційні бізнеси до прийому крипти.

Після цього стане зрозуміло, чи позитивно сприймає Європа криптоіндустрію чи ні. Якщо відповідь позитивна, CBDC у ЄС запустять у 2026 році. Якщо відповідь негативна та європейський бізнес все ще воліє використовувати традиційні гроші, а не крипту, тоді проект із цифровим євро буде реалізований у 2028 році.

Думаю, можливості для запуску CBDC до ЄС становлять 90%. Звичайно, є шанс у 10%, що ці плани не здійсняться. Завадити старту цифрового євро можуть такі чорні лебеді як глобальна війна, чергова пандемія тощо. Тоді запуск євро CBDC стане нерелевантним.

Про крипто-ETF та перспективи біткоїну

Як ви оцінюєте появу ETF у біткоїні та ефірі? Як крипто-ETF може трансформувати індустрію?

- Поява крипто-ETF позитивно впливає на імідж крипторинку. Запуск біткоїну в ETF означає визнання криптовалюти. Тобто крипта із сірої зони перейшла в легальну з погляду існуючої фінансової системи і тепер цифрові монети може використовувати навіть найконсервативніший інвестор.

А чи будуть біткоїн та ефір затребувані в ETF, залежить від попиту та пропозиції. Ці тренди стануть зрозумілими з часом.

Цього року пік зростання криптовалюту очікується восени. Експерти кажуть, що зараз на зростання курсу біткоїну більше впливає крипто-ETF, а не халвінг . Як ви вважаєте, чи зростатиме біткоїн восени і до кінця 2024 року?

- Будь-який прогноз для курсу біткоїну потрібно будувати на підставі графіка попиту та пропозиції. Пропозиція BTC обмежена – 21 млн монет. І крипторинок уже отримав левову частку монет. Але попит на біткоїн зростає щодня, адже все більше людей дізнаються про криптовалюти та починають інвестувати в крипту. Логічно, що в умовах обмеженої пропозиції та попиту, що росте, курс біткоїну зростатиме. Але це не інвестиційна порада, це мій аналіз попиту та пропозиції, а також трендів на крипторинку.

Експерти дають різні прогнози зростання біткоїну – від $100 тис. до $1 млн. за монету. Які оцінки у вас?

- Перший раз я дізнався про біткоїн у 2011 році, коли він коштував $3. Влітку 2024 року біткоїн коштує $66 тис (на момент розмови – прим. авт.). Тобто, за 13 років біткоїн подорожчав у 22 166 разів. Для мене це фантастика. Чи межа це? Ні.

Про продаж KUNA в Україні та трансформацію бізнесу в Європі

Нещодавно ви озвучили плани з продажу криптобіржі KUNA в Україні. Як зараз просувається цей процес?

– Було чотири заявки на купівлю біржі. Я їх відхилив, оскільки продаж української біржі KUNA міг би мати негативний результат репутації для мене особисто. Тобто потенційні покупці могли скористатися відомим брендом KUNA і злити його в нуль. Що робити із бізнесом в Україні? Думаю над цим. Наразі зависли гривневі баланси на фінкомпаніях, яких уже немає. Тому потрібно ухвалити рішення: чи це форс-мажор, чи брати на себе роль рятувальника і фінансово перекривати ці гривневі баланси.

Питання серйозне. Була думка продати українську частину бізнесу KUNA якомусь банку. Але в Україні банки песимістично дивляться на крипторинок , оскільки немає регуляції. Для банків все, що не дозволено НБУ, заборонено. Тобто якщо немає регуляції немає, значить, заборонено. Думаю, до кінця року вирішу питання. У будь-якому разі я відкритий до пропозицій щодо продажу українського сегменту KUNA. Якщо знайдеться гарний покупець, це буде оптимальний варіант.

Розкажіть про плани розвитку бізнесу KUNA за кордоном.

– Зараз я створив раду директорів для європейської KUNA. У складі перебувають 3 особи, планується розширити борд до 7-9 осіб.

Я виходжу із оперативного управління. Тепер займаюся стратегічним управлінням компанією разом із бордом. Тобто якщо в Україні бізнес залежав виключно від мого настрою, волі та бажання, то зараз процеси будуть регламентовані. Йдеться про:

• колективне прийняття рішень,
• делегування відповідальності,
• розподіл впливу на організацію.

Також ми шукаємо нового CEO для європейської KUNA, яка буде призначена радою директорів. Борд сформував стратегію розвитку бізнесу на 4 роки. Ми затвердили бізнес-план, новий CEO його виконуватиме.

В результаті я відвідуватиму борд-мітинги раз на 1-2 місяці. Решту часу займаюся своїм GovTech проектом під назвою Layer2State.

Чому ви вирішили зосередитись на іншій сфері? Крипта набридла?

– У крипті все зрозуміло. Я збудував з нуля ринок України, погрався у регуляцію, створив найбільшого гравця. Розумію, як налаштовувати процеси у сегменті B2C.

Настав час зосередитись на побудові бізнесу в ЄС для сегменту B2B. Наш флагманський проект називається KUNA Pay . Він зосереджений на відкритті корпоративних рахунків для бізнесу. Тут я підключаю європейські бізнеси до пакету послуг: прийом крипти, конвертацію її у фіат, сплату податків монетами, криптоеквайринг тощо. Це головний сегмент, який розвиває наша команда.

Чи готовий бізнес у ЄС підключатися до платежів у криптовалюті?

- Сегмент B2C у Європі розвинений: є гаманці, біржі, обмінники тощо. Ринок криптопослуг для населення поділений і нововведень немає.

А ось традиційний бізнес досі не перейшов на крипту. Підприємці боялися працювати з криптовалютою, бо індустрія була у сірій зоні. Але тепер ринок віртуальних активів регулюватиме MICA. Новий регламент надав крипті статус повноцінних грошей у ЄС.

Зараз ми спілкуємося з європейським бізнесом та пропонуємо рішення KUNA Pay. Підприємці можуть використовувати наш продукт у офісах, магазинах, приймати крипту як ще один спосіб платежів. Усі ризики, пов'язані з криптовалютою (курс, волатильність) наша команда бере на себе.

Загалом наша команда проекту готується до запуску євро CBDC у 2026-2028 роках. На той час ми вже матимемо велику сітку мерчантів у ЄС. А далі продукт розширюватимемо на інші регіони.

Які країни вас цікавлять для розвитку криптобізнесу?

- Зараз цікавить весь ЄС, але найперше найсильніші економіки – Франція, Німеччина. У майбутньому, швидше за все, заходитимемо на ринок США, якщо там з'явиться крипторегулювання.

Але треба розуміти, що якщо в Європі розвиток бізнесу коштує сотні мільйонів, то в США потрібен мільярд. У цьому бізнесі потрібні серйозні інвестиції.

Перспективи для розвитку проекту в ЄС є, а чи багато у вас конкурентів?

- Після того, як запуститься MICA у 2025 році, ми матимемо багато конкурентів. Декілька компаній дуже великі, але повільні. Вони ув'язнені на старе фіатне рішення. Ми перші виходимо у сегмент B2C як криптани. Ми маємо свій софт, купа клієнтів.

При цьому я вже не використовую у своєму бізнесі назву біржа KUNA, команда розвиває криптобанкінг KUNA. В принципі, для бізнесу назва біржа KUNA була актуальною у 2015-2017 роках, тоді цей напрямок був найближчим до наших послуг. Але зараз я хотів би продати українську KUNA саме як біржу.

Сьогодні в ЄС ми розвиваємо KUNA як крипобанкінг для юросіб та фізосіб. У цьому наша фішка. Основні клієнти – підприємці. Через платформу можна купити машини, яхти, нерухомість, замовити перельоти, готелі, оренду нерухомості. Система працює, я перевіряв.