"Токсична схема": чому вихід НБУ на вторинний ринок ОВДП може призвести до краху гривні

Умови участі на вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) Нацбанк обговорює зараз із Міністерством фінансів

Фото: Прес-центр НБУ Фото: Прес-центр НБУ
Фото: Прес-центр НБУ

Про те, що НБУ планує вихід на вторинний ринок держоблігацій, повідомив журналістів заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Розробку формату участі НБУ в торгах на вторинному ринку ОВДП він назвав одним із пунктів Стратегії розвитку фінансового сектору на період до 2025 року.

До цього, 31 березня 2020 року Рада Національного банку зняла всі обмеження за операціями НБУ на вторинному ринку ОВДП, які діяли з 13 липня 2018 року згідно зі Стратегією монетарної політики НБУ.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Раніше діюча заборона на купівлю ОВДП та проведення операцій за ними мала на меті запобігти ризику прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків, а також відмову від встановлення верхньої межі обсягу державних цінних паперів у портфелі центробанку.

Дві сторони однієї медалі

"Рішення Радою НБУ про дозвіл на участь регулятора на вторинному ринку було прийнято, виходячи із особливості сучасного стану економіки України, надзвичайно вузького вторинного ринку державних облігацій, наявності майже 80 млрд гривень ОВДП на руках у нерезидентів. Основною метою цього рішення було поглиблення вторинного ринку. По суті без фінансового ресурсу НБУ вторинний ринок державних облігацій вкрай маленький. І власники облігацій при бажанні вийти із них до моменту погашення, вимушені погоджуватися на грабіжницький дисконт. З цієї точки зору присутність НБУ і його попит на облігації дасть можливість цьому ринку бути більш справедливим", — каже в коментарі Delo.ua економіст Олег Пендзин.

Однак, разом з тим Олег Пендзин звертає увагу і на негативну сторону. "Виникає небезпека вливання емісійних грошей в бюджет через вторинний ринок. Тому треба визначатися, що на сьогодні є найменшим злом", — каже він.

"Вважаю, що Нацбанку потрібно бути дуже обережним в цьому питанні, оскільки викуп ОВДП Нацбанком — це один із способів збільшення обсягу гривні в обігу. Викуповуючи цінні папери, НБУ створює гривню. Перш, ніж знову нарощувати портфель ОВДП, регулятору варто чітко визначитися, з якою метою він це робитиме? Чи це справді підтримка вторинного ринку ОВДП від надмірного зростання ставок чи спосіб фінансування дефіциту бюджету через емісію", — говорить в коментарі Delo.ua аналітик ICU Михайло Демків.

Найочевиднішим поясненням виходу НБУ на вторинний ринок ОВДП зараз Демків вважає все-таки фінансування бюджету.

"Фінансування бюджету — найочевидніше пояснення. Дефіцит бюджету значно зріс, через видатки на боротьбу з коронавірусом, які перенаправляють на інші цілі. МВФ, а з ним кредити, які йдуть в бюджет, на паузі", — зазначає він.

В свою чергу Олег Пендзин звертає увагу на те, що основні запозичення в бюджеті на наступний рік плануються за рахунок ОВДП. "Уряд не дуже вірить, що МВФ і інші світові структури дадуть нам позики, за рахунок яких можна буде погасити запланований дефіцит бюджету в 270 млрд грн, тому основні запозичення на 2021-й рік там плануються за рахунок ОВДП, — каже він.

Тим часом, в самому НБУ від підозр щодо фінансування дефіциту держбюджету за допомогою друкарського верстата "відхрещуються". "Це точно не повинен бути формат прихованої емісії і фінансування дефіциту бюджету. Можливо, це буде роль маркет-мейкера на вторинному ринку, щоб збільшити його глибину, ліквідність", — каже Юрій Гелетій.

"В Раді НБУ говорили про підтримання вторинного ринку ОВДП, але я не чув поки, який буде механізм", — каже тим часом Михайло Демків.

Зелене світло для нерезидентів і загроза курсу гривні

"У цієї схеми є два аспекти. Є зовнішній аспект, який намагаються подати недосвідченим обивателям, і є реальний аспект", — говорить в коментарі Delo.ua фінансовий експерт Олексій Кущ.

Зовнішній або так званий пропагандистський аспект, за словами Куща, полягає в намаганні влади переконати українців в правильності застосування інструменту викупу ОВДП на вторинному ринку Нацбанком.

"Нам говорять про те, що це один із монетарних інструментів центробанків багатьох країн світу, про те, що цей механізм ними активно застосовується. Розповідають про федеральну резервну систему США, яка купує і продає так звані казначейські зобов'язання Мінфіну США. Переконують, що це дуже зручний інструмент для регулювання обсягу грошової маси в системі, бо продаючи-купуючи ОВДП Нацбанк може збільшувати або скорочувати грошову масу в обороті", — каже він.

Таке теоретичне пояснення Кущ вважає невідповідним тим реаліям, які нас чекають із виходом НБУ на вторинний ринок ОВДП.  

"Завжди потрібно дивитися, хто є кінцевим бенефіціаром тих чи інших монетарних дій Нацбанку. Іншими словами — на чию користь відбувається ця емісія. Одна справа, коли ці операції на вторинному ринку цінних паперів здійснюють такі країни як США, їх монетарний центр, які емітують резервну світову валюту. Тут власники облігацій казначейських зобов'язань Міністерства фінансів США, у яких ці облігації купив ФРС, отримують долари, які не міняються на якусь іншу валюту. Тобто, тиску на американський валютний ринок вони не здійснюють. Або, наприклад, якщо такі операції проводять розвиваючі країни, в яких значна частина цих цінних паперів номінована в національній валюті і вона куплена резидентами — банками чи інвестиційними компаніями тієї країни, в якій відбувається операція. В Україні ситуація інша. Нам кілька останніх років розповідали про те, що потрібно заміняти зовнішній борг внутрішнім, бо зовнішній борг — це долар-євро, які ми не емітуємо, відповідно, є загроза дефолту, а внутрішній борг — це гривня, яку ми завжди можемо надрукувати, тому там дефолту не буде. Це було б правильне твердження, якби не високий рівень концентрації нерезидентів на внутрішньому ринку ринкових випусків ОВДП", — каже Олексій Кущ.

Фінансовий експерт звертає увагу на те, що НБУ і держбанки, у яких, згідно загальної статистики, сконцентрована основна частина ОВДП, володіють в основному так званими неринковими випусками. "Там низькі ставки, тривалі терміни… Наприклад, там величезний портфель так званих індексованих облігацій, який Приватбанк отримав в процесі докапіталізації і націоналізації, з терміном обігу 15 років. Такі папері на ринок не виходять", — зазначає він.

Ринкові портфелі ОВДП, які котируються — постійно купуються-продаються на вторинному ринку, за словами Куща, в основному належать нерезидентам.

"Таким чином, називати цей борг внутрішнім і гривневим дуже складно. Це своєрідний гібридний валютний борг. Нерезиденти, які продають ці ОВДП, так, вони отримують гривню, але вони цю гривню не вкладають в українську економіку. За цю гривню купуються долари і вивозяться з країни. Тобто, доводиться витрачати на виплату цього боргу в кінцевому підсумку валютні ресурси країни", — зазначає фінансовий експерт.

Вихід НБУ на вторинний ринок ОВДП зараз, за словами Куща, це створення своєрідних ліфтів ліквідності для нерезидентів.

"Вони вже, умовно кажучи, сидять давно на чемоданах — хотіли би продати свої портфелі ОВДП, але не роблять цього тому, що ринок дуже вузький, низька ліквідність… Якщо будуть продавати, то обвалять ціни на ці ОВДП і природно втратять свою прибутковість. Створення технічної ліквідності з боку НБУ може привести до того, що процес виходу нерезидентів з нашого ринку ОВДП мультиплікується, прискориться в рази. Таким чином, бенефіціарами або кінцевими одержувачами цієї емісії Нацбанку стануть нерезиденти", — говорить Кущ.

Схему фінансовий аналітик бачить наступну: комерційні банки будуть купувати ОВДП в нерезидентів, НБУ — в банках.

"Через цей ланцюжок вигодонабувачами нашої емісії стануть нерезиденти, які отримають своєрідні ліфти ліквідності для виходу з нашого ринку. До того ж, отримавши цю гривню вони підуть з нею на міжбанківський валютний ринок, щоб купувати там долари і виводити їх з України. Відповідно, тиск на курс національної валюти посилиться і НБУ доведеться витрачати ще свої ЗВР для того, щоб не допустити глибокої девальвації. Тобто, виходить абсолютно шкідлива токсична схема для української економіки, коли держава карає себе двічі. Перший раз карає себе, коли друкує гроші, які потрапляють через посередництво банків на рахунки нерезидентів, що володіють ОВДП — фактично виходить непродуктивна емісія, яка не йде в реальний сектор економіки, а йде на спекулятивний фінансовий ринок і потрапляє на рахунки нерезидентів. Другий раз держава себе карає, коли витрачає ЗВР, щоб цю гривню, яку емітує на користь нерезидентів, допомогти нерезидентам поміняти на долари. Адже виходить, що нерезиденти продали свої ОВДП, отримали долари і вивели їх за кордон, НБУ, начебто би як випустив гривню, але тут же повернув її назад через операцію викупу валюти у нерезидентів — тобто реально ніякої емісії не відбулося, епізодичний сплеск емісійної активності було зроблено на користь спекулятивних операцій. У сухому залишку НБУ залишається без частини своїх ЗВР", — говорить Кущ.

Відповіддю на питання навіщо НБУ собі в шкоду створювати "зелений коридор" для виходу нерезидентів з українського ринку Олексій Кущ бачить вплив лобістів.

"Природно, НБУ, який налаштований на те, щоб бути частиною так званого розширеного уряду — зараз кризи якраз долають держави, в яких є розширений уряд, тобто, об'єднані зусилля уряду і центробанку країни — який би захищав національні інтереси, він би ніколи такого не робив. Але чому це може бути зроблено — це може бути зроблено під тиском лобі фінансових спекулянтів, які мають в структурах НБУ кількох своїх лобістів і які можуть через цих лобістів тиснути на прийняття тих чи інших рішень", — говорить фінансовий експерт.

У те, що Нацбанк буде викупати ОВДП в нерезидентів в обсягах, які б впливали на курс, не вірить Михайло Демків. Разом з тим зазначає: " Це їх треба запитати".

Нагадаємо, на початку квітня цього року тодішній заступник голови НБУ Олег Чурій відреагував на рішення Ради НБУ про скасування заборони на купівлю регулятором ОВДП так: "Рішення Ради — це лише рекомендація. Наша позиція, як правління, незмінна — ми не плануємо купувати ОВДП".

Тоді ж тепер уже екс-голова НБУ Яків Смолій заявив, що Національний банк не планує фінансувати бюджет через операції з державними облігаціями на первинному або вторинному ринку. "Ефекти від прямого фінансування бюджету у вигляді розгортання девальваційний-інфляційної спіралі добре відомі тим українцям, які пам'ятають 90-і роки. Тому, повертатися до цієї практики немає сенсу ", — зазначив зокрема він.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua

Загрузка...
Новое видео
Как энергоэффективность повышает безопасность труда и лояльность персонала — Антон Ковалишин
Загрузка...