Готівка? Долар? Депозит? Як найкраще зберегти та примножити свої заощадження під час кризи

Міняти українську валюту на американську і тримати її "під подушкою" — традиційний спосіб уберегти себе від курсових коливань іще із 90-х. Згідно із цьогорічними результатами соціологічного дослідження проекту USAID "Трансформація фінансового сектору", 52% українців воліють зберігати гроші вдома.

Ефективність такого методу зберігання, хоч і з точки зору фінансової грамотності, ставиться під сумнів, однак, в сьогоднішніх умовах життя "від локдауну до локдауну", на думку деяких аналітиків, все-таки має певний сенс.

"Тримати свої заощадження вдома сьогодні означає не залежати від якихось адміністративних дій держави. В таких умовах діє правило: криза любить готівку", — каже фінансовий експерт Олексій Кущ.

Зберігати гроші "під рукою" поза банківською системою українцям в сьогоднішніх умовах радить і економічний експерт Олексій Дорошенко. "Банківська система виглядає крихкою, і є загроза того, що деякі банки можуть "упасти". У зв’язку з цим, я б радив українцям тримати свої гроші поближче до себе", — зазначає він.

Нагадаємо, у кінці вересня 2020 року НБУ уже визнав неплатоспроможним банк "Аркада", 14 грудня — "Місто Банк".

За прогнозами Олексія Куща, загалом, в залежності від ступеня реінкарнації фінансової кризи в період пандемії, можуть не "вижити" від 5 до 15 банків.

На депозитах і поточних рахунках Олексій Кущ радить тримати тільки заощадження в розмірі 1-3-місячного запасу платежів.

Водночас спосіб зберігання грошей "під подушкою" найгіршим варіантом для заощаджень називає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

"Гроші як мінімум треба ставити на банківські депозити. При цьому розділити їх на три рівні кошики: гривні, долари, євро. Вклад в гривні приносить зараз найбільший відсоток. Однак, у випадку девальвації гривні, можна буде симетрично виграти в доларах і в євро", — говорить він.

Зазначимо, згідно з останніми даними НБУ, обсяг гривневих депозитів в українських банках за листопад збільшився у порівнянні з жовтнем на 0,6% — до 767 млрд гривень, валютних (у доларовому еквіваленті) — на 0,5%, до 17,76 млрд доларів. З початку року обсяг гривневих депозитів збільшився на 19,7%, валютних — на 23,3%.

Разом з тим зберігати свої заощадження в доларах стає дедалі ризикованіше. "З початку листопада індекс долара (відношення "американця" до кошика валют: фунт, євро, ієна, швейцарський франк, шведська крона і канадський долар) подешевшав майже на 4%. Пов'язано це з масштабними стимулами американського уряду, які мають на меті активну емісію грошей. За останні 12 місяців обсяг доларової грошової маси збільшився більш ніж на 25%, а як ми знаємо — чим більше друкується грошей, тим менше вони вартують. Додамо до цього той факт, що велика кількість грошей в умовах низької економічної активності сприяють такому явищу як інфляція. ФРС планує тримати її на рівні в 2% в найближчі роки, щоб стимулювати зростання ВВП", — говорить аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер.

Водночас курс гривні з початку грудня за пів місяця укріпився стосовно долара на 2% і зараз торгується на позначці нижче 28 грн/долар.

Оцінюючи певний ряд позитивних для зміцнення курсу гривні факторів як то отримання Україною міжнародних кредитів, відновлення інтересу інвесторів до українських ОВДП, відмова НБУ від емісійного фінансування дефіциту держбюджету, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак прогнозує подальше посилення курсу гривні до іноземних валют. "Зокрема, після отримання наступного траншу від МВФ гривня може вирости до долара до позначки 27 гривень за долар протягом січня", — зазначає він. У зв’язку з цим радить українцям тримати 30-50% активів в гривневих інструментах. При цьому зауважує: "Важливо, щоб дохідність за ними перевищувала очікувану інфляцію (5-8%)".

Загалом, на думку Тараса Козака, через можливе швидке падіння вартості долара або/та євро до валют країн, що розвиваються (до гривні зокрема), в найближчі періоди українцям не варто тримати кошти в готівковій іноземній валюті, тримати кошти в валюті на депозитах з низькими ставками, а також купляти низькодохідні облігації в євро та доларах.

Окрім того, щоб збільшувати частку гривні в своїх активах, Тарас Козак також радить купувати ОВДП та інші гривневі боргові цінні папери з високою дохідністю (для "просунутих" інвесторів) і інвестувати 20%~30% валютних активів у акції компаній з розвинутих ринків(США та Європи передусім).

Звернути увагу на фондовий ринок, який зростає на тлі вливання коштів з боку інвесторів, що бажають захистити свої гроші, радить українцям і Сергій Родлер. "У 2020 році для повного відновлення після краху індексу S & P500 треба було всього лише 6 місяців — рекордно короткий термін. Справа, звичайно ж, в безпрецедентних грошових вливаннях. Свою роль тут відіграють і новини про старт вакцинації. Тому, окрім перспективних технологічних компаній, на кшталт Fastly, Zillow Group, Teladoc Health і інших, варто розглянути найбільш постраждалі сектори від коронавірусу: авіаційні компанії (American Airlines, Southwest Airlines), готельний бізнес (Booking, Airbnb) і інші. Втім, "не варто класти всі яйця в одну корзину". Треба іти за прикладом професіоналів і інвестувати відразу в кілька компаній, щоб позитивна динаміка одних акцій перекривала можливі збитки від інших паперів", — говорить аналітик ТелеТрейд.

Водночас найбільш "гарячими" інструментами для вкладень Сергій Родлер найближчим часом бачить золото і біткоїни.

"Благородний метал є досить консервативним інструментом, але в поточних умовах попит на нього вкрай великий. У серпні він зріс до максимальної позначки за весь час — 2000 доларів, але учасників ринку це не зупинило: обсяг покупок злитків в третьому кварталі збільшився на 49%, до 221,1 тонни. Головну роль тут відіграють високі ризики інфляції і відсутність безризикових альтернатив. Річ у тому, що зазвичай інституціонали, які не можуть дозволити собі інвестиції в ризикові активи, на кшталт акцій, наприклад, страхові компанії і пенсійні фонди, зберігають велику частину грошей в держоблігаціях США або ЄС. Але через наднизькі процентні ставки центробанків, дані папери зараз приносять негативну прибутковість з поправкою на інфляцію, так що їм доводиться "перекладатися" в золото. Роздрібні інвестори можуть придбати фізичне золото (злитки, монети) або ж відкрити металевий рахунок в банку, який дозволить уникнути витрат на зберігання і захистить від ризику псування виробів", — каже аналітик ТелеТрейд. В цьому контексті він зазначає, що навіть невелика подряпина здатна знизити вартість злитка золота на 20-30%.

Такий інструмент як біткоїни у якості захисту капіталу від інфляції інвестори, на відміну від золота, почали використовувати відносно недавно. "Через відсутність розвиненої інфраструктури та слабкого законодавства, далеко не всі "традиційні" професійні учасники здатні інвестувати в криптовалюти. Але таких можливостей стає все більше: регулярно список інструментів, за допомогою яких можна придбати "биток" збільшується, завдяки чому попит на нього зростає. Головний драйвер зростання все той же: очікуване падіння вартості долара в доступному для огляду майбутньому. З початку року вартість біткоїна зросла на 170%, але потенціал для подальшого зростання зберігається", — зазначає Сергій Родлер.

Разом  з тим, аналітик звертає увагу на те, що покупка криптовалюти — це вкрай ризикована справа. "Тут мова іде не тільки про високу волатильність котирувань (не варто використовувати маржинальне забезпечення і займатися спекуляціями), але і про специфічну інфраструктуру. Йдеться про те, що інвестор може легко втратити дані для входу у свій гаманець або помилитися при переказі криптовалюти — і в цьому випадку ніхто допомогти вже не зможе", — говорить він.