Інженери по ТЗ: освіта як сервіс для індустрії

В Україні все більше компаній залучаються до освітнього процесу вищої школи з метою раннього отримання якісно підготовлених фахівців, яких не здатний надати ринок праці. Хочу звернути увагу на два види вказаного партнерства.

Перший — так звані корпоративні Академії, які не є освітніми закладами, а найчастіше — окремими відділами компаній. Основне завдання таких відділів — залучити студентів на практику і в ідеалі працевлаштувати у себе 10% з них. Кількість стажистів може сягати до 100 осіб в рік. Ні про яку системну планову роботу зі створення спільних зі ЗВО програм, сертифікованих курсів мова не йде. Річ у тім, що бізнес, вірніше частина його, не вірить у якість університетських продуктів.

Створити ж повноцінний університет у себе в компанії готові далеко не всі підприємства, а тому — виловити, так, саме виловити  (запозичила це слово із розмови з керівником однієї корпорації) готових студентів і доростити до потрібного рівня шляхом набуття практичних навичок — є оптимальним варіантом для немалої кількості компаній.

При чому, що у додаток до менторів з підприємств, які ведуть виловлених студентів, залучаються також викладачі зі ЗВО для доповнення теоретичної бази. Дубляж функцій, нівелювання університетської освіти, гра за спиною. Вербуються агенти підприємств в університетах, які за винагороду направляють студентів до компаній замовників.

  Другим видом партнерства бізнесу і університетів - є створення освітніх програм (профтех, бакалаврських, магістерських) під замовлення компаній. Наразі це найбільше стосується інженерної освіти. 

Що не так із типовими інженерними програмами?

• Застарілі навчальні плани, які орієнтуються більше на академічну теорію, ніж на практику.
• Відрив від сучасного обладнання, технологій і процесів виробництва.
• Мінімальний зв’язок з ринком праці — випускник не розуміє, з чого починати роботу «в полях».

   А країні необхідно розвивати як власне виробництво оборонних систем, так і технології відновлення територій. Бізнес це бачить, тому починає формулювати чіткі технічні завдання — в тому числі до освітнього контенту.

Чого ж хоче індустрія?

1. Конкретні компетенції: наприклад, збірка й обслуговування БпЛА, інтеграція систем, тестування.
2. Сучасну технічну базу: на чому вчитись — часто надає сам бізнес.
3. Гнучкі формати: короткі цикли навчання, практико-орієнтовані курси, спільне викладання.

   Типовий запит виглядає як «освітня програма на 3 місяці з готовими KPI на виході».

Як працює модель освіти за ТЗ

1. Підписується двостороння угода: університет ↔ компанія.
2. Спільна команда університету і компанії адаптує наявну програму або створює з нуля відповідно до запиту.
3. Студенти вже на етапі навчання отримують менторство від фахівців компанії.
4. Програма інтегрується з процесами компанії: тестування на реальному обладнанні, кейси з виробництва, стажування.

   Це не просто спонсорство — це спільна розробка й запуск продукту «під ключ».

   В Україні ті університети, які не є класичними неповороткими слонами, працюють за описаною моделлю не перший рік. Серед лідерів KSE,UCU, DTEK Academy та інші.

Чого ще не вистачає для підвищення ефективності спільних освітніх продуктів університет-бізнес?

 Повноцінної екосистеми. З переліку іноземних університетів, де мала можливість вивчати розвиток інновацій в освіті, найбільш мені імпонувала система Університет+ в Чжезянському ЗВО в КНР. Мова йде про спільно вибудований університет-бізнес-держава завершений цикл забезпечення потреб студентів, викладачів, науковців ЗВО. Наприклад, навколо університету побудовані багатоквартирні будинки для проживання науковців, викладачів з сім`ями. Також на цій же території садочки та школи для дітей працівників університету. Магазини, спортзали тощо — все в пішохідній доступності на навколоуніверситетській території. Для студентів облаштовані гуртожитки.

В приміщеннях ЗВО розміщені по прикладу ЦНАПів відділи патентування винаходів. Одна з топових лабораторій країни також розміщена біля університету. 

  Отже, навчання-викладання, дослідження, комерціалізація освіти, забезпечення гідних умов для сімей, побутові потреби - вибудовано в/навколо університету. 

Найбільш схожа освітня екоситема бізнес-університет в Україні будується UNIT Citi.

   Чим швидше українські університети поєднають розуміння розвитку освітніх систем з наявними можливостями-партнерствами, тим ефективніше розвиватиметься вища школа в Україні.