870 млн кубометрів газу: ціна нелегальних котлів

Поряд із цими викликами існує менш помітна, але системна проблема, яка щороку коштує країні сотні мільйонів кубометрів газу та мільярди гривень.  Це нелегальний імпорт та продаж заборонених неенергоефективних газових котлів.  

Ринок, який живе поза правилами 

За оцінками експертів Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, лише за період з 2023 по 2025 рік в Україну було ввезено близько 150 000 заборонених неенергоефективних котлів. Це понад половина всього ринку газових котлів за ці роки. Тобто фактично існує паралельний сегмент, який працює поза регуляторними вимогами. І це не лише питання недобросовісної конкуренції. 

Ціна проблеми — 870 млн м³ газу 

Найбільш відчутний ефект нелегального ринку — це перевитрати енергоресурсів. 

Один неенергоефективний котел споживає в рік в середньому на 580 м³ газу більше, ніж енергоефективний аналог. З урахуванням того, що строк служби такого обладнання становить щонайменше 10 років, один котел = близько 5 800 м³ зайвого споживання (дані EBA). 

Якщо застосувати цей показник до 150 000 котлів, ввезених після заборони у 2023–2025 роках, отримуємо: 

• близько 87 млн м³ перевитрат газу щороку;  
• близько 870 млн м³ газу за 10 років експлуатації. 

Це газ, який країна змушена або імпортувати, або економити в інших секторах. І це ресурс, який фактично "згорає" через відсутність ефективного контролю.  

Ілюзія економії: чому "дешевий" котел дорожчий 

Неенергоефективні котли зазвичай коштують дешевше — орієнтовно на 100 євро. Для споживача це виглядає як вигідна покупка. Однак ця "економія" є ілюзорною. 

Навіть за наявною ціною газу для населення (близько 8 грн/м³) вищезазначена перевитрата газу в 580 м³ означає близько 4 640 грн додаткових витрат щороку. 

Отже, різниця в ціні між енергоефективним і неенергоефективним котлом фактично компенсується вже протягом першого року використання. Далі споживач лише переплачує.  

Хто платить за "дешеве" рішення 

Тіньовий ринок створює ілюзію доступності для споживача, але насправді перекладає витрати на всіх. Різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом (100 євро за одиницю) фактично "вимиває" податкову базу. 

Якщо застосувати цю цифру до оцінених 150 000 котлів (2023–2025 роки), отримуємо: 

• близько 15 млн євро зменшення податкової бази;
• або близько 600–650 млн грн (залежно від курсу).

І це лише прямий ефект від нижчої вартості товару. І це ресурси, які могли б бути спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури. 

Хто ще платить? 

• Домогосподарства. Купуючи дешевший котел, споживач переплачує за газ протягом усього строку його експлуатації.  
• Енергосистема. Зайве споживання газу створює додатковий тиск на баланс енергоресурсів, особливо в опалювальний сезон.  
• Бізнес. Легальні імпортери та виробники втрачають ринок через недобросовісну конкуренцію. 

Підрив  євроінтеграції 

Україна вже імплементувала європейські вимоги екодизайну, які забороняють використання неенергоефективних котлів. Однак масове потрапляння такої продукції на ринок фактично нівелює ці зусилля. 

Це не лише питання внутрішньої політики — це сигнал для міжнародних партнерів щодо спроможності держави забезпечувати виконання власного законодавства. 

Позитивні зрушення і межі їхньої ефективності 

У 2025 році державні органи суттєво посилили ринковий нагляд і митний контроль за нехарчовою продукцією, зокрема газовими котлами. Фіксуються випадки зупинення імпорту та вилучення невідповідної продукції, а також застосування санкцій до порушників. 

Ця робота продовжується і у 2026: відповідна продукція включена до секторального плану державного ринкового нагляду, а контроль з боку митниці та органів ринкового нагляду залишається у фокусі держави. 

Однак практика показує, що недобросовісні гравці намагаються адаптуватися та знаходити нові шляхи для ввезення забороненого обладнання — через зміну схем постачання, декларування або каналів реалізації. 

Це означає, що проблема не може бути вирішена лише разовими заходами — необхідна системна, постійна та скоординована політика. 

Що потрібно змінити 

Для досягнення реального результату важливо не лише продовжувати розпочаті заходи, але й посилити їх: 

• забезпечити системну координацію між митними та органами ринкового нагляду й розширити інструменти контролю на етапі ввезення продукції; 
• не допускати введення заборонених котлів в експлуатацію та їх підключення до газорозподільчої мережі, насамперед у багатоквартирних новобудовах; 
• посилити моніторинг онлайн-каналів продажу; 
• проводити регулярні інформаційні кампанії для споживачів щодо ризиків та реальної вартості неенергоефективного обладнання; 
• і останнє — забезпечити невідворотність відповідальності за вчинені порушення.

Комітет побутової електротехніки Асоціації активно співпрацює з державними органами та іншими стейкхолдерами, ініціюючи діалог, надаючи експертні розрахунки та підтримуючи посилення контролю з метою вирішення цієї проблеми. Проте подальший прогрес можливий лише за  системного підходу та політичної уваги до цієї проблеми.