Енергореальність змінюється швидше, ніж бізнес: де українські компанії відстають — висновки BWS

Своїм досвідом поділилися:

• Сергій Коваленко, CEO YASNO
• Сергій Євтушенко, засновник, керівний партнер та CEO UDP Renewables
• Яна Шумунова, директорка департаменту МСБ Sense Bank
• Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy
• Михайло Бубнов, генеральний директор Schneider Electric.

Модерувала дискусію Ольга Буславець, заслужений енергетик України, кандидат технічних наук, міністр енергетики України у 2020 році.

Відкриваючи панель, ексміністерка енергетики Ольга Буславець запропонувала учасникам зафіксувати точку, в якій сьогодні перебуває український бізнес. За її словами, енергоефективність більше не можна розглядати виключно як спосіб зниження витрат.

"Енергія сьогодні — це не просто ресурс. Це фактор ризику, який визначає здатність бізнесу працювати. У цьому контексті питання стоїть вже не "чи інвестувати", а "як швидко і наскільки ефективно це зробити", — наголосила вона.

За її словами, Україна залишається однією з найбільш енергоємних економік Європи, втрачаючи у кілька разів більше енергії на одиницю ВВП, ніж країни ЄС. Це означає, що потенціал енергоефективності вимірюється десятками мільярдів євро щороку.

CEO YASNO Сергій Коваленко підтвердив, що фокус бізнесу змістився. Якщо раніше компанії думали про оптимізацію витрат, то сьогодні головне питання — стабільність і безперервність роботи.

За його словами, бізнес дедалі частіше мислить категоріями енергонезалежності. Особливо це стосується підприємств, де енергоресурси формують значну частку собівартості продукції. Водночас навіть у довоєнний період такі компанії активно працювали над ефективністю, але зараз цей процес значно прискорився.

Генеральний директор Schneider Electric Михайло Бубнов підкреслив, що у нинішніх умовах говорити про конкуренцію складно — більшість бізнесів зосереджені на базовому завданні збереження операційної діяльності.

"Це вже не про ефективність чи конкурентні переваги. Це про виживання", — зазначив він.

CEO UDP Renewables Сергій Євтушенко звернув увагу на те, що повномасштабна війна стала каталізатором змін, які мали б тривати десятиліттями. Енергетичний ринок України трансформується в прискореному режимі, і це створює як нові можливості, так і нові ризики.

Він виділив кілька моделей поведінки бізнесу. Частина компаній почала розглядати енергетику як окремий напрям інвестицій і нове джерело доходу. Інші зосереджуються на забезпеченні енергонезалежності, інвестуючи у власну генерацію чи накопичувачі. Водночас значна частина ринку досі реагує ситуативно — попит на рішення різко зростає під час відключень і спадає після стабілізації ситуації.

Окремо Євтушенко звернув увагу на глобальний контекст. За його словами, світ відходить від моделі відкритих ринків до більш закритих і прагматичних економік, де кожна країна концентрується на власній енергетичній безпеці. У цьому контексті Україна має орієнтуватися на європейський ринок.

"Європейський Союз буде одним із найбільших споживачів енергії та продуктів її переробки. І ми маємо будувати стратегію з урахуванням цього", — підкреслив він.

Керуюча директорка Elementum Energy Ольга Рибачук розповіла, що змінилися і підходи міжнародних інвесторів. Якщо раніше ключовим було питання збуту електроенергії, то сьогодні у фокусі — здатність компаній реалізовувати складні проєкти в умовах невизначеності.

Рибачук акцентує увагу на тому, що інвестори оцінюють не лише технічні параметри, а й рівень експертизи, управління ризиками, роботу з мережами та здатність адаптуватися до змін. Особливого значення набуває також інтеграція нових технологій, зокрема систем накопичення енергії.

Директорка департаменту МСБ Sense Bank Яна Шумунова зазначила, що для банків енергопроєкти стали частиною довгострокової стратегії. Фінансові установи активно розвивають відповідні продукти, спрощують процедури та нарощують експертизу.

Водночас вона звернула увагу на ключову проблему — неготовність частини бізнесу до залучення фінансування. Компанії часто приходять із ідеями, які не підкріплені якісними бізнес-планами чи технічними рішеннями.

"Ідея є, але між ідеєю та проєктом, готовим до фінансування, часто велика прірва", — зауважила Шумунова.

Говорячи про бар’єри, учасники дискусії назвали високу вартість грошей, регуляторну нестабільність та проблеми з підключенням до мереж. Окремо Сергій Євтушенко підкреслив, що непередбачуваність державної політики залишається одним із ключових стримуючих факторів для інвесторів.

Він також наголосив, що бізнесу варто орієнтуватися на європейський ринок як стратегічний напрям розвитку, враховуючи зростання попиту на енергію та "зелені" технології в ЄС.

Говорячи про технології, Михайло Бубнов наголосив, що перший і найважливіший крок — це базове розуміння власного споживання енергії.

Багато компаній, за його словами, досі не знають, які саме процеси споживають найбільше ресурсів. Водночас навіть прості рішення з енергомоніторингу можуть дати швидкий результат.

"10–15% економії можна досягти просто завдяки тому, що ви починаєте розуміти, де і як споживається енергія", — зазначив він.

Окрім цього, спікери відзначили швидке зростання попиту на комплексні рішення — від генерації та накопичення до систем управління енергоспоживанням. За словами учасників ринку, окупність таких проєктів сьогодні скоротилася до 2–4 років, що робить їх значно привабливішими для бізнесу.

Окремий блок дискусії був присвячений бар’єрам. Серед ключових учасники назвали високу вартість фінансування, воєнні ризики, складність регуляторного середовища та проблеми з підключенням до мереж.

Сергій Євтушенко підкреслив, що непередбачуваність державної політики залишається одним із головних стримуючих факторів. Часті зміни правил гри, відсутність довгострокових сигналів і складні бюрократичні процедури ускладнюють реалізацію проєктів.

Водночас Сергій Коваленко звернув увагу на іншу проблему — доступність фінансування. За його словами, частка компаній, які потребують зовнішніх коштів для реалізації енергопроєктів, суттєво зросла.

Ще одним важливим фактором учасники назвали відсутність страхування воєнних ризиків, що суттєво обмежує можливості залучення інвестицій.

Попри це, спікери погодилися: ринок уже перейшов точку неповернення. Бізнес більше не може ігнорувати питання енергетики, а швидкість прийняття рішень стає ключовою конкурентною перевагою.

Підсумовуючи дискусію, учасники відзначили кілька ключових трендів: перехід від енергоефективності до енергонезалежності, зростання ролі технологій і даних, розвиток фінансових інструментів та посилення вимог до експертизи компаній.