Тариф не працює, а генерація знищена. Як Україна відновлюватиме “зелену” енергетику після війни

За підсумками Всесвітнього економічного форуму, котрий проходив у Давосі в січні 2023 року, аналітики ВЕФ зазначили, що нездатність пом’якшити зміну клімату, нездатність адаптуватися до зміни клімату, а також криза природних ресурсів можуть стати глобальними ризиками з котрими світ зіштовхнеться в найближчі 10 років.

Загалом саме проблеми пов’язані зі зміною клімату стали головним стимулом до “зеленого переходу“, котрий був оголошений світовими лідерами ще у 2019 році. Енергетична криза в Європі, а згодом і російська військова агресія проти України змусила лідерів ЄС відкласти плани відмови від вугілля та переходу на газ як більш екологічний енергоносій в найближчому майбутньому. Проте в Міжнародному енергетичному агенстві зберігають поміркований оптимізм, та запевнять, що попри збільшення частки вугілля в генерації, війна в Україні може навпаки прискорити ”зелений перехід”. В Європейському Союзі також не відмовилися від своїх планів переходу на чисту енергію, план REPowerEU навпаки передбачає відмову від російського газу шляхом посилення заходів з енергоефективності, зменшення частки викопного палива та прискореного впровадження відновлюваних джерез енергії в рамках стратегії European Green Deal.

Україна, котра зараз потерпає від власної енергетичної кризи, спровокованої руйнуванням енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак зараз навряд чи може долучитися до загальноєвропейського тренду з “зеленого переходу”. Разом з цим до повномасштабної війни впровадження нових потужностей з сонячної та вітрової генерації йшло тут доволі високими темпами. На кінець 2021 року загальна потужність вітрових та сонячних електростанцій в Україні сягнула 9 655,9 МВт.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

“Зелена енергетика” в Україні до і після російського вторгнення

Найбільшу частку в “зеленій генерації” за даними дослідження “Центру Розумкова” складали сонячні електростанції, сумарна встановлена потужність яких складала 7 586,3 МВт разом з домашніми СЕС, котрі за передвоєнний 2021 зросли на 36,4%.

Частка вітрових потужностей що були введені в експлуатацію у 2021 році склала 36,4% або  358,8 МВт, що у 2,5 раза більше обсягу нових вітроенергетичних потужностей, введених у 2020 році (144,2 МВт). Таким чином, загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору на кінець 2021 року становила 1 672,9 МВт. 

До початку широкомасштабної війни, в Україні "зелену" електроенергію генерували 34 вітроелектростанції (ВЕС) або 699 вітрових турбін, середня одинична потужність яких становить 3,5 МВт.

На початок 2022 року за загальною встановленою потужністю з ВДЕ лідерами серед усіх областей України стали Дніпропетровська (1350,06 МВт), Херсонська (1139,65 МВт) і Миколаївська області (1121,16 МВт). На усі ці області припадало понад 37,3% усіх потужностей ВДЕ в Україні. Що стосується річного приросту, то найбільше нових об’єктів з ВДЕ у 2021 році було додано у Миколаївській (168,7 МВт), Одеській (149,1 МВт), Херсонській (145 МВт) та Запорізькій областях — 98,8 МВт. Цікаво зазначити, що саме ці чотири області були лідерами й за встановленою вітроенергетичною потужністю.

Разом з цим саме в тих областях котрі лідирували за встановленою генерацією з ВДЕ внаслідок повномасштабної війни розгорнулися активні бойові дії. Ці області потерпають від обстрілів російських військових вже понад 11 місяців. Агресор систематично обстрілює українські населені пункти та критичну інфраструктуру разом з цим від російських атак потерпають і об’єкти відновлюваної генерації. 

За даними Української вітроенергетичної асоціації, з початку широкомасштабної війни в Україні станом на середину листопада 2022 року було зупинено понад 75% вітроенергетичних потужностей, тобто з загальних 1 673 МВт, наразі не працює близько 1 462 МВт українських ВЕС. 

Також 1,8 МВт біоенергетичних потужностей в Чернігові зазнали пошкоджень, в той час, як біоенергетичні станції сумарною потужністю 2 МВт виявились на окупованих територіях Донецької області, а саме, у Волновасі та Маріуполі, тобто 3,8 МВт із 245 МВт, встановлених на кінець 2021 року, наразі не постачають електроенергію до енергомережі.

Загалом генерація енергії вітру та сонця скоротилась більше ніж двічі відносно її довоєнного рівня. Це пояснюється переважно двома чинниками. По-перше, внаслідок прямих бойових дій, або задля запобігання пошкодженню електроустаткування. По-друге, посиленням проблем, пов’язаних з руйнуванням попиту і високою негнучкістю генерації, що підлягає диспетчеризації, особливо сонячної, враховуючи, що наразі кумулятивна потужність сонячної генерації перевищала позначку в 6 ГВт.

Криза ринку електроенергії

Експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський говорить, що навіть в умовах війни забов’язання перед операторами діючих об’єктів ВДЕ зберігаються. Але враховуючи падіння промислового виробництва та зупинку об’єктів промисловості навантаження на ринок електроенергії в частині спеціальних обов’язків з покладання зеленого тарифу зростає. 

“Ринок електричної енергії наразі перебуває в стані глибокої фінансової кризи. Зараз не має стільки грошей, щоб розрахуватися з операторами інфраструктури, не кажучи вже про розрахунки за зеленим тарифом”, - говорить Білявський.

За данними державного підприємства “Гарантований покупець” заборгованість “Укренерго” перед інвесторами в ВДЕ станом на 26 грудня сягнула 12,3 млрд гривень.

Білявський каже, що кризу на ринку електричної енергії можна врегулювати в першу чергу шляхом підняття граничних цін в сегменті ринку доби наперед(РДН). 

“Вже зрозуміло що індикатив РДН не відповідає собівартості електроенергії що реалізується в цьому сегменті.  І взагалі ринок електроенергії на сьогоднійшній день показує профіцит, що не відповідає реаліям. Тобто потрібно переглядати загалом модель ринку електричної енергії, щоб реанімувати бажання інвесторів вкладати в відновлювану енергетику яка може стати рятівним колом для окремих регіонів. Вона може стати балансиром, особливо це стосується вітрових електростанцій. Наразі досі не підписані договори з інвесторами, які готові інсталювати приблизно 300 МВт вітрових електростанцій. Якщо ми ситуацію врегулюємо в нас буде додатково 300 МВт потужностей”, - говорить Білявський.

Він зазначає, що окрім збільшення прайскепів ліквідувати фінансовий дефіцит на ринку електроенергії можна шляхом в тому числі зовнішніх запозичень. Без цього операторам інфраструктури та генерації буде дуже складно залучати кошти на поточні ремонти та інвестиційні програми.

Білявський говорить, що до повномасштабного вторгнення інвестори в ВДЕ мали доволі амбітні плани щодо введення нових потужностей у 2022 році. Але через велику війну ці плани були знівельовані. Хоча деякі потужності були навіть введені в експлуатацію попри військову агресію.

Разом з цим проблеми з ліквідністю на ринку електроенергії були й до війни.

“Головним чином ці проблеми були викликані непотрібним імпортом електроенергії з Білорусі(фактично російської електроенергії), котрі мали місце у 2019-2020 роках. Через це у вітчизняного виробника не було стимулу, а гроші виводилися з України”, - каже експерт.

За його словами післявоєнне відновлення ВДЕ в Україні можна стимулювати, однак для цього потрібно підігнати об’єм коштів на ринку електричної енергії до встановлених потужностей і дати інвесторам чесну відповідь скільки держава може платити їм в рамках “зеленого” тарифу.