Кабмін хоче розгорнути в Україні систему мініелектростанцій. Як це може працювати та чи є дієвою така стратегія

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Кабмін хоче розгорнути в Україні систему мініелектростанцій. Як це може працювати та чи є дієвою така стратегія

В Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій анонсували створення системи мініелектростанцій. Це може стати хорошим інструментом для стабілізації енергосистеми та забезпечення енергопостачання на місцях. Але ціна електроенергії від такої генерації має бути співставною з ціною з енергосистеми.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Різдвяні та новорічні свята в Україні минули без відключень. Однак з відновленням ділової активності дефіцит в енергосистемі зростає тому “Укренерго” знову спускає ліміти на місця, а в країну повертаються стабілізаційні відключення. Пори те, що енергетики поступово відновлюють пошкоджену російськими обстрілами енергосистему, а ефективність української протиповітряної оборони зростає, жити в умовах відключень Україні доведеться до кінця опалювального сезону.

Разом з цим 5 січня Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій анонсувало створення системи мініелектростанцій. На думку міністерства такий крок допоможе убезпечити основні електростанції, заживити критичну інфраструктуру та забезпечуватимуть постачання в населені пункти води та тепла. Крім того, мініелектростанції дадуть можливість посилити енергетичну безпеку атомної генерації.

Мініелектростанції є доволі поширеною практикою у світі. Їх активно районах, де неможливо провести повітряні лінії електропередач. Наприклад в гірській місцевості, на морському узбережжі, або ж в місцях, що постраждали від стихійного лиха. 

Це може с стати хорошою базою та першим кроком для децентралізації енергосистеми України. Але для цього економіка такої генерації має бути співставною з економікою генерації з енергосистеми. Якщо такі електростанції будуть залежати від підвозу пального, як у випадку з газовими та дизельними установками, вартість електроенергії, котру вони виробляють буде вищою ніж вартість електроенергії з енергосистеми. До прикладу ціна електроенергії з генератора - від 20 до 50 грн за кВт-год, проти ціни в 5-6 грн за кВт-год за електроенергію з енергосистеми для непобутових споживачів.

Тобто мініелектростанції стануть лише додатковою опорою енергосистеми на час війни. Однак, якщо систему мініелектростанцій розгортатимуть з прицілом на використання локальних ресурсів така система зможе посилювати незалежність населених пунктів навіть після війни.

Мікрогенерація для забезпечення критичної інфраструктури

Експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський говорить, що мініелектростанції про які заговорили в Уряді є прикладом мікрогенерації. Окрім звичних дизельних та газотурбінних установок в цю категорію входять і мінігідроелектростанції, а також невеликі сонячні й вітрові станції. Потужність такої генерації складає від кількох сотень кіловат до кількох мегаватів.

“Така генерація зазвичай використовується самим споживачем на місці, а не передається в енергосистему. До прикладу, є сільська амбулаторія зі встановленою потужністю 200 кВт-год, тож для такої амбулаторії буде розроблений проект з потужністю 200 кВт-год. Або в якомусь з районів є сміттєзвалище, тож біля нього доцільно побудувати сміттєпереробний завод, котрий генеруватиме теплову та електричну енергію. Ця енергія буде використовуватися об’єктами критичної інфраструктури на місцях. Тож фактично це буде перегляд самої концепції електропостачання”, - говорить Білявський.

На його думку, на практиці це буде реалізовано наступним чином. Зараз окремі групи споживачів мають два вводи заживлення - основний та резервний. А після реалізації проекту такі споживачі матимуть ще й автономний ввід. 

Експерт вважає, що вартість будівництва одного мегавату такої потужності складе близько 40 млн гривень, а для реалізації окремого проекту знадобиться 5-6 місяців. Разом з цим він зазначає, що найбільш прогресивним кроком буде акцент на локальних джерелах генерації таких як біоенергетика та гідроенергетика.

“Зараз є невеликі, але дуже продуктивні гідротурбіни, котрі можуть навіть на невеликих водоймах генерувати від 200 кВт-год і вище. Взагалі сьогодні гідроелектростанції є найбільш продуктивним та прогресивним методом гідрогенерації”, - каже Білявський.

Експерт каже, що мікрогенерація може стати хорошим рішенням для промисловості. Оскільки після закінчення війни Україні потрібно буде швидко інтегруватися в економічний простір Європейського союзу, а там існують доволі жорсткі норми щодо вуглецевого сліду в експортній продукції та жорсткі норми щодо викидів. Тож мікрогенерація буде хорошим рішенням для бізнесу, котрий бачить себе експортером в ЄС.

Разом з цим він зазначає, що на майданчиках нафто- та газовидобутку буде доцільним встановлення газотурбінних електростанцій, котрі генеруватимуть електроенергію спалюючи попутний нафтовий газ. 

“Такі електростанції буде легше встановити на приватних майданчиках ніж на державних, оскільки на державних є дуже багато складних бюрократичних моментів. Складнощі будуть з відведенням землі та розбудовою окремих параметрів обліку споживання газу та електроенергії. До того ж є заборона встановлювати приватні об’єкти на державних майданчиках”, - говорить експерт.

Децентралізація енергетики та енергетична незалежність районів

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев говорить, що встановлення мініелектростанцій це доволі поширена практика в цілому світі. Причому мова йде не лише про установки що генерують електроенергію, але й такі, котрі генерують тепло.

“Такі установки використовують насамперед у віддалених районах: в гірській місцевості або на узбережжі морів. Тобто там де немає розгалуженої системи повітряних ліній електропередач. А установки в 100-150 МВт-год, котрі згадало у своєму анонсі Мінреінтеграції, є достатньо перспективним кроком, щоб забезпечити електроенергією окремо взяті населені пункти. Цих 100 МВт потужності якщо йдеться про електричну потужність достатньо для забезпечення цілого міста з усіми його дитсадками, школами та лікарнями, якщо це місто не має великих промислових об’єктів”, - каже експерт.

Рябцев каже що такі станції дозволять збільшити енергетичну незалежність цілих районів. Але тут важливою є вартість такої енергії - вона має бути співставною з вартістю електроенергії з Об’єднаної енергосистеми України. Тому такі електростанції мають працювати на місцевих джерелах. 

“Якщо мова йде про райони видобутку вуглеводнів, то доцільним буде встановлення газотурбінних електростанцій, котрі використовуватимуть попутний нафтовий газ, котрий зазвичай утилізують спалюючи в факелах, або роблять з нього товарний продукт автогаз. Також хорошим рішенням буде встановлення малих гідроелектростанцій, котрих раніше було досить багато на річках не лише в Карпатах, але й у центральній частині України на Полтавщині та Київщині”, - говорить Рябцев.

Також він зазначає, що мініелектростанції можуть використовувати як тимчасові об’єкти, котрі працюватимуть в той час, коли здійснюватиметься відновлення основного електропостачання.

“До прикладу приїздить декілька вантажівок, або кілька залізничних платформ з енергоустановками, котрі генерують електроенергію в той час, як відновлюється основне електропостачання. Такі станції зазвичай використовують під час запуску великих об’єктів генерації. Вони були встановлені на атомних електростанціях. Наприклад на Чорнобильській станції стояли дизельні генератори”, - каже Рябцев.

На його думку, розгортаючи систему мініелектростанцій Уряд може піти двома шляхами. Невеликі генераційні установки можуть працювати як резерв, коли відсутнє електропостачання від основної системи. Або ж це може бути більш довгостроковий план з забезпеченням самодостатності окремих населених пунктів в рамках загальної децентралізації енергетики. Але в такому випадку ця генерація має бути незалежною від постачання палива(використовувати місцеве паливо), а ціна електроенергії має бути співставною з ціною в енергосистемі.