- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Як "атомні" укази Трампа запустять нову індустріалізацію США — що варто знати 2025
З моменту повторного приходу Дональда Трампа до Білого дому не вщухали розмови про те, що завдяки його сприянню атомну енергетику в США очікує новий розквіт. Як мінімум тому, що величезна кількість енергії буде потрібна в ході реіндустріалізації Америки. А ще більше – для розвитку штучного інтелекту, якому потрібні величезні та ненажерливі дата-центри.
Чотири "атомні" укази
23 травня Дональд Трамп підписав одразу чотири укази, спрямовані на значне розширення використання у США ядерної енергетики. Ці укази дозволяють тестування передових конструкцій ядерних реакторів у лабораторіях Міністерства енергетики, відкривають шлях до будівництва ядерних об'єктів на федеральних землях та зобов'язують Комісію з ядерного регулювання своєчасно видавати ліцензії. Директор Управління науки і технологій Білого дому Майкл Кратсіос із цього приводу заявив: «Ми відновлюємо потужну ядерну промислову базу, будуємо безпечний і суверенний внутрішній ланцюг постачання пального і ведемо світ до майбутнього, яке працюватиме на американській ядерній енергії».
Найбільш радикальні зміни стосуватимуться Комісії з ядерного регулювання (NRC), яку Трамп звинуватив у зайвій обережності та гальмуванні галузі. З 1978 року NRC авторизувала будівництво всього декількохреакторів, тоді як за період 1954-1978 років булопобудовано 133 реактора.
Тепер президентський указ вимагає оцінити, чи Комісіяз ядерного регулювання не виявляє зайвої обережностіщодо допустимих рівнів радіаційного впливу. Крім того, указ Трампа зобов'язує комісію схвалити будівництвоядерного реактора протягом 18 місяців, що прискорюєпроцес, який зазвичай триває багато років.
Точніше, нові правила встановлюють жорсткі терміниліцензування: максимум 18 місяців для нових реакторіві 12 місяців для продовження роботи вже існуючих. Крім того, Міністерство енергетики отримало завданнякардинально прискорити процес тестування передовихреакторів. Створюється пілотна програма з метою запуску щонайменше трьох реакторів до 4 липня 2026 року. Також передбачається перезапуск закритих АЕС та продовження термінів служби існуючих.
Ще один документ, підписаний главою Білого дому, дозволяє міністерствам енергетики та оборони будувати ядерні реактори на федеральних землях, щодасть змогу використовувати ядерну енергію для забезпечення потреб оборони та операцій ізвикористанням штучного інтелекту. Дональд Трамп також має намір розширити видобуток і збагаченняурану в США, щоб позбавитися залежності в цій галузівід Китаю та Росії. Адміністрація США плануєрозширити внутрішні потужності з конверсії та збагачення урану, а також почати перероблятивідпрацьоване паливо замість його поховання.
До 2030 року США планують модернізувати існуючіреактори, збільшивши загальну потужність атомноїгенерації на 5 ГВт та розпочати будівництво 10 новихвеликих реакторів. Пріоритет для фінансуванняматимуть перезапуск закритих АЕС та будівництвопередових реакторів. До 2050 року плануєтьсязбільшити потужність атомної енергетики США ізнинішніх 100 ГВт до 400 ГВт.
Крім того, Трамп також підписав указ щодо впровадження "золотого стандарту науки". Йдеться про запровадження принципів наукової практики на стандартах прозорості, відкритості до критики та перевірок, а також не маючих конфлікту інтересів.
Новий етап найпотужнішої енергетики
Ці укази — результат усвідомлення того, що навіть найуспішніший розвиток "зеленої" генерації, за всієї її важливості, не дозволить забезпечити американську економіку достатньою кількістю дешевої та стабільної енергії. Атомна енергетика буде критично важливою для забезпечення енергомістких галузей майбутнього, включаючи штучний інтелект, квантові обчислення та виробництво мікрочіпів, йдеться на сайті Білого дому.
Як зазначає Reuters, адміністрація Трампа зіткнулася з першим за кілька десятиліть зростанням попиту на електроенергію через бум у галузі штучного інтелекту. Трамп у перший же день свого перебування на посадіоголосив надзвичайний стан у сфері енергетики, нагадує Reuters.
"За останні 30 років ми припинили будувати ядерні реактори в Америці. Але цей сумний період закінчується зараз", — заявив директор Управління науки та технологій Білого дому Майкл Кратсіос. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що розвиток нових джерел енергії та центрів обробки даних, необхідних для штучного інтелекту, стане "Манхеттенським проєктом – 2".
Ну і ось тепер Дональд Трамп оголосив, що США хочуть знову стати реальною державою в ядернійгалузі. За його словами, мета нової політики – наростити виробництво атомної енергії у чотири рази протягом наступних 25 років. Це вже виглядає як якесьзмагання: Джо Байден минулого року запропонувавнаростити ядерні потужності США до 2050 року втричі, а новий план Трампа націлений на збільшення їх у чотири рази.
Більш того, американський президент має намірзадіяти Закон про військове виробництво часівхолодної війни (Defense Production Act), щоб оголоситинаціональну надзвичайну ситуацію у зв'язку іззалежністю США від Росії та Китаю у сфері збагаченогоурану, переробки ядерного палива та його компонентівдля передових реакторів. Хоча при цьому залишаєтьсяневирішеною одна з основних проблем галузі: ядернаенергетика виробляє радіоактивні відходи, а постійногосховища для них у США досі не існує.
Але в будь-якому випадку американські енергетики вже мають досить чітке бачення того, як відроджуватиметься атомна енергетика країни. Вже зараз NRC розглядає питання про те, чи слід відновити роботу двох законсервованих АЕС — Palisades у Мічигані та Three Mile Island у Пенсільванії.
Однак основний вектор розвитку галузі, за словами Трампа, спрямований на малі модульні реактори (хочай від будівництва звичайних АЕС не відмовлятимуться). За даними Bloomberg, бенефіціарами указу стануть компанії Last Energy, Oklo, TerraPower та NuScale Power.
Так, США за минулі 30 років завершили будівництволише двох нових реакторів. Так, це ті самі реактори, будівництво яких на роки відставало від графіка і перевищило плановий бюджет більше, ніж удвічі, з $14 до $30 млрд. Реально ж енергоблоки коштували $35 млрд. Але тепер президентські укази передбачаютьбудівництво 10 звичайних реакторів уже до 2030 року. А це, безумовно, принесе багато грошей Westinghouse, чий AP1000 (за цим дизайном і в Китаї будують) став останнім комерційним енергоблоком, збудованим у США.
І ще цікавий момент. Американці тепер налаштовані на атомну експансію, зокрема, і за межами своєї країни. Розмови про те, що вони хочуть взяти під контроль чито всі українські АЕС, чи то лише Запорізьку АЕС – цевідлуння того самого експансіонізму. Як пишутьнімецькі ЗМІ, зараз американські компанії шукаютьможливості взяти участь у відновленні ядерноїенергетики Німеччини. Американські атомники «з великою цікавістю» вивчають вартість повторного введення в експлуатацію німецьких АЕС.
Американці упевнені: можлива повторна реактивація дев'яти німецьких атомних електростанцій. Відомо, що зустріч політиків та лобістів з цього приводу відбулася у травні цього року у готелі Hotel de Rome у центрі Берліна. Консорціум американських інвесторів планує досягти "повороту" в енергетичній політиці ФРН. А якщо прозвучало слово "політика", то зрозуміло, що без Дональда Трампа і тут справа не обійдеться.
Вплив на Україну
США виграли "промислову гонку" з Європою в останні 10 років за рахунок набагато дешевшої енергії для бізнесу. В Америці електроенергія для промислових підприємств коштує в три-чотири рази дешевше, ніж у ЄС, через що європейські компанії переносять свої заводи до Штатів, навіть не лякаючись пов'язаних з цим витрат.
Тепер перед США нові виклики, які потребуютьвеличезної кількості дешевої енергії: промисловаконкуренція з Китаєм і розвиток штучного інтелекту. Так що цілком логічно, що Дональд Трамп почав свійдругий президентський термін з масштабних заходівщодо розвитку атомної енергетики.
В Україні уряд теж відмінно розуміє, що саме атомна генерація дає дешеву "сировину" для відновлення економіки. Це найбільш універсальна "сировина" — електроенергія, без якої не працюватиме жоден завод. "Зелена" енергетика при всіх своїх плюсах промисловість не забезпечить. А теплової генерації Україна, на жаль, практично позбулася.
Також залишається туманною подальша доля Запорізької АЕС. Але Україні в будь-якому випадку потрібні кілька гігаватів додаткової генерації. Потрібні вже зараз, і тим більше будуть потрібні після війни. Саме тому стратегічний курс зараз — на будівництво АЕС. Причому навіть немає принципової різниці, що це буде, — нові енергоблоки на Хмельницькій АЕС, «розсип» малих модульних реакторів по всій країні, чи щось інше. Головне — щоб Україна отримала доступ до дешевої та стабільної атомної генерації.