Цю історію у березні 2026 року оприлюднив Світовий банк. Зміни сталися після того, як Албанія у жовтні 2025 року почала використовувати Єдину зону платежів у євро (SEPA) для платежів. Ноні каже, що тепер компанія витрачає на міжнародні перекази менше ніж 10 євро на день, а перекази проходять швидше.

Подібні результати прогнозують і для України. 10 листопада Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №14327-д, який має зробити країну ближчою до SEPA. Міністерство фінансів повідомило, що після приєднання комісія за перекази у євро буде від 0 до 5 євро, а гроші надходитимуть майже одразу.

Dilo досліджує, як досвід інших країн і європейські правила показують, що приєднання до SEPA не завжди дає такі тарифи і таку швидкість. На це впливатимуть рішення українського регулятора і банків.

Чому SEPA не гарантує комісію до 5 євро

У повідомленні від 10 листопада Мінфін назвав кілька переваг майбутнього приєднання. Це дешевші перекази без зайвих посередників, швидке надходження грошей та економія 70–100 млн євро на рік для української економіки. Підприємці, які часто платять іноземним партнерам за товари чи послуги, можуть помітити зниження витрат, якщо комісії зменшаться. Зараз міжнародні перекази часто йдуть через банки-посередники. Кожен з них може брати додаткову плату.

SEPA дає банкам змогу користуватися однаковими правилами та стандартами для переказів у євро. Це спрощує платежі між країнами і може знизити витрати на їх обслуговування. Але є одна особливість.

Європейський центральний банк каже, що правила про однакові комісії для внутрішніх і транскордонних переказів у євро діють у Європейському Союзі та Європейській економічній зоні. Вони не стосуються учасників SEPA, які знаходяться поза цими регіонами. Україна після приєднання до SEPA залишиться таким учасником, поки не отримає відповідний статус у європейських інтеграційних об’єднаннях.

Це дасть українським банкам змогу проводити платежі за європейськими стандартами. При цьому банки не зобов’язані автоматично встановлювати комісію від 0 до 5 євро. Тарифи встановлять з урахуванням умов банківського обслуговування, конкуренції і можливих додаткових вимог українського законодавства.

Як Чорногорія знизила комісії майже на 90%

Чорногорія увійшла до SEPA в жовтні 2025 року. За рік роботи країна побачила результати, які дають змогу оцінити фактичну економію для бізнесу. 14 жовтня 2026 року Центральний банк Чорногорії опублікував підсумки. За рік банки здійснили понад 237 тисяч SEPA-переказів на суму 4,2 млрд євро. Регулятор підрахував, що громадяни і підприємства зекономили понад 9 млн євро.

Зміни для бізнесу стали дуже відчутними. До приєднання середня комісія за міжнародний електронний платіж через SWIFT була 54,62 євро. Після запуску SEPA вона впала до 5,96 євро. Отже, підприємства тепер платять у середньому приблизно на 89% менше. Але середня комісія все ще трохи вища за верхню межу діапазону, який Мінфін прогнозує для українців.

Ці результати не гарантують, що тарифи в Україні будуть такими ж. У Чорногорії статистика враховує платежі різних сум, а правила роботи банків у країнах різні.

Як саме Чорногорія змогла зменшити комісії? У липні 2025 року центральний банк окремим рішенням ввів обмеження на максимальну вартість SEPA-переказів. За електронний платіж до 20 тисяч євро банки можуть стягувати не більше 1,99 євро. Якщо сума перевищує 20 тисяч євро, максимальна комісія дорівнює 25 євро.

Для платежів у банківському відділенні діють інші обмеження. Комісія становить 3,99 євро за операцію до 20 тисяч євро, а для більшої суми — 50 євро. Тобто Чорногорія приєдналася до SEPA і ще ввела правила, які не дають банкам підвищувати вартість переказів для клієнтів.

Це має значення для України. Якщо держава очікує певний рівень комісій, треба визначити, чи дасть його банківська конкуренція, чи доведеться ухвалювати окремі регуляторні рішення. Зараз немає підтверджених даних про те, що НБУ планує встановити ліміт у 5 євро для SEPA-переказів.

Чи справді перекази стануть миттєвими?

Друге зобов’язання Мінфіну, а саме майже миттєве надходження грошей, теж треба розглядати окремо від приєднання до SEPA.

У європейській платіжній зоні можна переказувати кошти кількома способами. Звичайний SEPA-переказ і миттєвий SEPA Instant мають різні правила.

Звичайна операція обробляється банком, тому гроші можуть надійти не одразу. SEPA Instant дає змогу зарахувати кошти на рахунок отримувача до десяти секунд. Цей спосіб працює цілодобово, навіть у вихідні. Але щоб виконувати миттєві платежі, банки мають приєднатися до окремої схеми, яку управляє Європейська платіжна рада.

У ЄС діють законодавчі вимоги щодо доступності миттєвих переказів у євро. Вони не діють автоматично для країн SEPA, які не входять до Європейської економічної зони.

Приклад Чорногорії ще раз показує різницю між цими процесами. У жовтні 2025 року її банки почали робити транскордонні SEPA-перекази. У липні 2026 року країна окремо запустила внутрішню систему миттєвих платежів. Дешевші міжнародні перекази та миттєві платежі можуть з’явитися на ринку не одночасно.

Для України це означає, що навіть якщо Європейська платіжна рада ухвалить позитивне рішення, ще потрібно буде визначити, які платіжні послуги українські банки запустять першими. Підключення до стандартних SEPA-переказів не означає автоматичну доступність миттєвих операцій.

Від чого залежатимуть комісії в Україні

Попри ці застереження, досвід європейських країн показує, що SEPA може значно знизити вартість міжнародних розрахунків.

У лютому 2026 року Світовий банк опублікував дослідження про перекази між компаніями Західних Балкан і ЄС. Коли запустили SEPA, середні витрати на переказ 5000 євро з країн регіону, які вже користувалися цією системою, до Євросоюзу впали приблизно у десять разів. У кожній країні на кінцевий результат впливають не тільки можливості платіжної системи. Важливу роль відіграють банківські тарифи, рівень конкуренції та рішення національних регуляторів.

В Україні ще триває законодавча підготовка до SEPA. 10 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні два пов’язані законопроєкти: №14327-д і №15503. Вони повинні привести українські норми у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради.

Після ухвалення потрібних законів Україна має подати заявку, дочекатися схвалення і пройти підключення банків. Офіційної дати запуску SEPA-переказів в українських банках ще немає.

Питання про те, на чому базується прогноз Мінфіну про комісії 0–5 євро, досі не вирішили. Відомство не показало методику, яка б пояснила, для яких платежів діє цей діапазон і чи збираються вводити для нього окремі правила.

Історія Алкети Ноні показує, як економія на переказах дає більше робочих місць і допомагає компанії розвиватися. Чорногорський досвід підтверджує, що витрати можна значно знизити, але також видно, що потрібно регулювати тарифи.

Український бізнес дізнається результат, коли банки назвуть умови нових переказів. Далі треба буде порівняти їхню ціну з теперішніми комісіями та подивитися, чи гроші справді прийдуть швидше. Але головне питання зараз — які ще рішення, окрім самого приєднання до SEPA, дадуть підприємцям ті тарифи, які їм обіцяли.