НБУ почав публікувати новий показник 4 листопада 2026 року на прохання учасників валютного ринку. За перші п'ять робочих днів він відрізнявся від чинного офіційного курсу НБУ в обидва боки, іноді майже на 39 копійок. Водночас порівняння з міжбанківськими котируваннями показало значно менші розбіжності. Dilo дослідило, наскільки новий індикатор відповідає ситуації на ринку та як бізнес може використовувати цю інформацію.

Довідковий курс євро: що показали перші п'ять днів

У перший день довідковий курс був на 19 копійок вищий за офіційний курс. 6 листопада він був нижчий на 34 копійки. 10 листопада розрив майже досяг 39 копійок. Це був рекорд за перший тиждень.

Здається, різниця велика. Для платежу на 100 тисяч євро це приблизно 38 тисяч гривень. Але треба враховувати, що тут порівнюють два показники НБУ, а не ті курси, за якими банки справді купують і продають валюту. Офіційний курс фіксують після обіду для наступного дня, довідковий — о 12:00 поточного дня. Тому така різниця між ними очікувана. Справжнє питання інше: чи довідковий курс більше відповідає реальному ринку?

Чи потрапляє він у ринок?

Коротка відповідь: зазвичай так. У спокійні дні різниця між довідковим курсом і середнім міжбанківським курсом становила 1–2 копійки. Наприклад, 6 листопада тільки 1,54 копійки. 10 листопада вранці  менше копійки. Отже, індикатор дійсно відображає ринок.

Але коли євро починає різко змінюватися, ситуація стає іншою. Того ж 10 листопада міжбанківські котирування за годину впали майже на 9 копійок, а довідковий курс не змінився. Його фіксують о 12:00 і далі не оновлюють. Ще яскравіше це було 9 листопада: за півтори години євро виріс з 50,55 до 50,80 грн. Того дня довідковий курс відставав від ринку приблизно на 6 копійок, бо ринок пішов уперед, а показник НБУ залишився незмінним. Тобто це корисний індикатор, але він швидко втрачає актуальність.

Навіщо це імпортеру й експортеру

Головна практична вигода — це чіткий орієнтир для переговорів із банком. Повернімося до нашого імпортера. Банк продає євро по 51,30. Якщо дивитися на офіційний курс (50,8152 грн 10 листопада), здається, що переплата становить майже 49 копійок за євро, або близько 49 тисяч гривень на 100 тисяч. Але якщо взяти довідковий курс того дня (51,2013 грн), різниця менша за 10 копійок. Це дає точнішу оцінку.

Для експортера логіка протилежна: він дивиться, наскільки курс купівлі, який пропонує банк, відрізняється від полуденного орієнтира. Це ще один аргумент під час переговорів, особливо якщо компанія працює з великими обсягами та може порівнювати умови різних банків.

Щоправда, є два застереження. По-перше, навіть якщо різниця становить 10 копійок, це не означає, що банк отримує ці гроші як прибуток. У цю суму входять витрати, ризики та обсяг угоди. По-друге, коли угоду укладають наприкінці дня, ранковий курс часто вже не підходить. І по-третє, постанова НБУ №125 дозволяє банкам і клієнтам брати довідковий курс, але вони не повинні цього робити. Певно, сама назва індикатора “довідковий” чітко підкреслює його сутність.

Чому довідковий курс євро запровадили лише зараз

Справа у тому, що хоч Україна ближча до Європи, ніж до США, американська валюта все одно є головною для визначення вартості. Тому довідковий курс євро не беруть із прямих угод євро/гривня. Його розраховують так: довідковий курс гривні до долара на 12:00 множать на середнє котирування євро/долар із Bloomberg за період 10:30–12:00.

НБУ у своєму огляді від 31 серпня 2026 року зафіксував, що торгівля євро до гривні зросла, але темпи зростання нижчі, ніж у доларових операціях. Тому прямих угод з євро мало, і курс доводиться розраховувати через дві інші валюти.

Це також показує, чому довідковий курс і міжбанківські котирування часто майже збігаються: ці котирування часто теж рахують через долар.

Що маємо в сухому залишку

За перший тиждень відхилення від міжбанківського ринку зазвичай становило кілька копійок. Розрив із офіційним курсом доходив до 30 копійок і більше. Для бізнесу це дає точніший орієнтир зараз, ніж учорашній офіційний курс.

Але це не вирішує всіх проблем. Курс не змінюється протягом дня, може відставати від ринку під час різких коливань і не надає живих котирувань. Його краще використовувати як ще одну точку для порівняння разом із реальними пропозиціями банків і враховувати, що після обіду ситуація може змінитися.

Перший тиждень показує, що індикатор корисний. Чи стане він стандартом для бізнесу, вирішать два фактори: чи будуть компанії застосовувати його при укладанні угод і чи почнуть банки самі згадувати його у своїх пропозиціях.