Голова правління СГ «ТАС» Павло Царук: «Попри війну ми ані на хвилину не зупиняли свою роботу»

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

- Як майже рік війни позначився на ринку страхування? Що стало найбільш відчутним її проявом саме для вашої компанії?

- Не буде перебільшенням сказати, що 2022-й був надважким для страхового ринку. Як свідчить статистика НАСУ, продажі просіли у всіх компаній і фактично за всіма видами страхування, окрім «Зеленої картки», попит на яку зріс через масовий виїзд наших громадян за кордон, зокрема на власному транспорті. Особливо складними для ринку були березень та квітень. Тоді багато хто розгубився, не знав, чого чекати далі. Виплати по ринку суттєво впали. І я дуже пишаюся тим, що наша компанія навіть у цей жахливий період, попри все продовжува ла працювати та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Так, за даними МТСБУ, у березні СГ «ТАС» виплатила 25% відшкодувань від загального обсягу виплат ринку. Тобто кожна четверта гривня з обов’язкової «автоцивілки» була виплачена саме СГ «ТАС»: на відміну від інших компаній, ми ні на хвилину не зупиняли виплати, тоді як 90% страховиків або взагалі не платили, або скоротили свої виплати на 70%! При цьому ми заплатили більше, ніж сумарно більша частина (25 компаній) членів МТСБУ, які посіли нижні сходинки рейтингу. Лише у травні ринок почав потроху оживати, а в червні й відновлюватися. Хоча просідання у березні та квітні за результатами року фактично нікому перекрити не вдалося.

З іншого боку, найбільшим викликом для нас як для компанії з дуже великою мережею стало завдання з її збереження. Ми мали дати людям можливість працювати! І в цьому нам допоміг досвід організації віддаленої роботи співробітників, набутий під час карантину. Тож всі бізнес-процеси були налагоджені. Наш контакт-центр ані на мить не припиняв своєї роботи: навіть у перші дні війни, коли Київ був під обстрілами, всі наші оператори працювали — хтось з дому, хтось із бомбосховища. І це стосується не лише контакт-центру, попри війну компанія працювала щодня! З перших днів війни ми створили координаційний штаб, який опікувався питаннями організації допомоги нашим співробітникам, які, тікаючи від війни, вимушено переїжджали в інші регіони чи їхали за кордон. І я дуже вдячний усім нашим керівникам у регіонах, які зустрічали колег з прифронтових міст, допомагали їм, підтримували, брали на себе всі організаційні питання. Отже, налагодивши правильну комунікацію, спільними зусиллями ми допомогли всім, кому потрібна була допомога.

Ми розуміли, що це час ухвалення швидких рішень. Ще у перший день війни ми, усвідомлюючи ситуацію, виплатили наперед усім зарплату і гарантували, що протягом двох місяців усі співробітники, незалежно від того, чи є у них можливість працювати чи ні, отримуватимуть гроші. Колегам, які вимушено переїхали, ми намагалися максимально допомогти організувати віддалену роботу на новому місці. У нас і досі є чимало співробітників, які працюють дистанційно, зокрема з-за кордону та навіть на територіях, де тривають бойові дії. Ми нікого не звільняли, прагнули всіх зберегти. Ми робили все, аби підтримувати моральний дух працівників, щоб вони відчували, що не покинуті напризволяще, що ми всі разом, попри те що перебуваємо на великій відстані одне від одного. Пам’ятаю, у перші два тижні повномасштабної війни ми щовечора збиралися з керівниками регіональних філій у режимі zoomконференцій, просто щоб побачити та почути одне одного і переконатися, що всі живі-здорові. До речі, днями я випадково почув розмову двох співробітників, які пригадували перші дні від початку вторгнення і ділилися тим, що їм найбільше запам’яталося за цей рік. І, знаєте, вони згадали саме ці наші «посиденьки» при свічках, у бомбосховищах, де ми просто спілкувалися, дивилися одне одному в очі. І мені це було дуже приємно.

- Що дозволило СГ «ТАС» утримати частку ринку та високі показники премій та виплат?

- Дійсно, попри те що у нас за підсумками року за певними видами також є незначне просідання, воно фактично вдвічі менше за середньоринковий показник. Наприклад, якщо, за даними НАСУ, ринок КАСКО загалом просів на 19%, то у нас на 10%. І це насамперед обумовлено тим, що ми, по-перше, працюємо переважно з роздробом, а фізичні особи дуже добре розуміють, о їм потрібний надійний страховий захист. По-друге, тим, що у нас завдяки мережі є живий контакт із клієнтом. Також вплинуло й те, що наш поліс діє як в Україні, так і за кордоном. Завдяки цьому нам значною мірою і вдалося максимально зберегти свій портфель.

З іншого боку, за роки роботи у компанії (а більшість співробітників у нас працюють понад 5-10 років) наш колектив за своїм духом фактично став однією родиною. Як би це пафосно не звучало, але це правда. Для мене дуже важливим є те, що для співробітників СГ «ТАС» — це не просто місце роботи, що їм не байдужа компанія і її доля, і вони знають, що й компанії вони не байдужі. Мені здається, що саме цей чинник став міцним фундаментом для досягнення нашого результату. Звичайно, важливу роль відігравав і рівень фаховості людей, і те, що ми правильно налагодили комунікацію. Є й ще один момент. Ми мережева компанія і завжди будували відносини з клієнтами на особистому контакті. А під час війни людям особливо важливо відчувати підтримку, бачити перед собою живу людину, з якою можна і поспілкуватися, і порадитися, і просто поділитися емоціями. І, попри те що бізнес останнім часом почав перетікати в онлайн, зі свого боку ми бачимо, що наші клієнти дуже цінують саме персональний контакт.

Звісно, утриманню позицій сприяло і те, що у нашому портфелі є всі види, і те саме просідання за одними з них компенсували продажі, наприклад, «Зеленої картки», що стала драйвером ринку.

- Як ви перебудували роботу за останній рік? На чому зробили акцент?

- Навіть у тих регіонах, які постраждали внаслідок війни найбільше і де люди працюють переважно у дистанційному режимі, ми намагалися не закривати наші офіси. Водночас рішення щодо того, яким чином будувати свою роботу в умовах війни, ми віддали на відкуп самих працівників, адже йдеться про життя та безпеку людей, і саме це є найголовнішим. Тож кожен сам вирішував, чи готовий він виходити на роботу і працювати офлайн, чи ні. При цьому ми чітко розуміли, що у нас досить високий рівень лояльності співробітників і водночас спільні інтереси: якщо продавці не виходять на роботу, вони зокрема втрачають дохід. І я дуже тішуся тим, що все ж таки у більшості регіонів наші офіси працювали, думаю, клієнти це теж оцінили.

Щодо безпосередньо новацій, які ми запровадили через війну, то вони переважно стосуються захисту інформації. Розуміючи, що для нас одним з основних ризиків є втрата бази даних клієнтів та інших баз даних, для їх збереження ми запустили два додаткові резервні майданчики. Перший надає можливість у випадку негараздів запустити всі потрібні програми та сервіси буквально протягом пів години і спокійно працювати попри все. Другий — це бекап-майданчик, створений на хмарних сервісах Microsoft. Окрім того, зараз ми будуємо за кордоном ще один майданчик з резервними серверами, з яких можна буде оперативно все запустити і працювати. Ми розуміємо, що краще в цьому сенсі максимально перестрахуватися, аніж ризикувати.

Звісно, зараз багато уваги приділяється забезпеченню безперебійності роботи наших офісів, що передбачає і незалежність від електропостачання, і стабільність інтернету тощо. І нам це здебільшого вдалося.

- Як СГ «ТАС» підтримує своїх співробітників, клієнтів чи їхні волонтерські ініціативи протягом війни? Чи бере компанія участь у проєктах підтримки ЗСУ або сімей, що постраждали від війни?

-Ще на початку повномасштабної війни наш акціонер ухвалив рішення про фінансову підтримку всіх співробітників, які постраждали внаслідок війни. Тоді ж було ухвалено рішення про підтримку ЗСУ. Нам були виділені відповідні ліміти, у межах яких ми оперативно закуповували потрібні для наших захисників речі і відправляли їх або безпосередньо на фронт, або у військові шпиталі тощо. Взагалі ми намагаємося самостійно закуповувати все необхідне, аби бути впевненими у тому, що гроші йдуть за цільовим призначенням. Адже, на жаль, нам довелося стикнутися з тим, коли під час війни приходили рахунки на оплату нібито для армії із сумами, завищеними у 1,5-2 рази. І для мене це стало справжнім шоком: я просто не розумію, як люди, знаючи, що ми як компанія готові оплатити певні потреби наших військових, які щодня віддають життя за нас, можуть наживатися на цьому! Тож, аби уникнути цього, ми намагаємося самостійно вирішувати всі ці питання. Намагаємося допомагати й іншим чином.

Так, від осені ми запустили новий продукт — договір страхування від нещасних випадків під назвою «Захисти себе та Україну!». Його суть у тому, що клієнт, який вирішив допомогти ЗСУ, отримує захист для себе, а також допомагає захистити життя та здоров’я наших воїнів, адже безпосередньо на страхування йде фіксована сума, решта платежу спрямовується на підтримку наших воїнів. Запускаючи цей проєкт, ми хотіли, з одного боку, підбадьорити працівників, адже, коли ти робиш добру справу, завжди відчуваєш себе краще, усвідомлюєш, що приносиш користь. З іншого боку, ми розуміли, що, маючи понад 1 мільйон клієнтів, насправді можемо зібрати велику суму! За зібрані таким чином кошти ми закуповуємо медикаменти для військових шпиталів чи турнікети безпосередньо для фронту і про це звітуємо. Натепер у межах цього проєкту ми зібрали на допомогу ЗСУ майже пів мільйона гривень, і ця сума продовжує зростати. Крім того, хочемо запустити ще один проєкт на підтримку наших захисників. Йдеться про благодійну допомогу за принципом підписки: наприклад, щомісяця кожен з учасників цієї ініціативи відраховуватиме до нашого спільного фонду певну фіксовану суму, а потім всі учасники разом вирішують, на яку саме допомогу військовим зібрані кошти витратити. Якщо ж залучених коштів не вистачатиме на заплановане, решту додасть компанія. Таким чином нам вдасться допомагати ще більше, сприяючи, зі свого боку, наближенню нашої перемоги.