"Мінус" 400 фінустанов за рік. Як ринок небанківських фінансових послуг відреагував на війну та економічну кризу

За підсумками окремо грудня до реєстру не було включено жодної нової фінустанови. У той же час, НБУ анулював ліцензії 36 гравцям. Зокрема, Нацбанк приймав такі рішення як на підставі заяв учасників ринку, так і з огляду на невиконання ними нормативів. Також призупинено ліцензію одній кредитній спілці і поновлено ліцензію одній фінансовій компанії.

Якщо більш конкретно, то станом на кінець 2022 року на небанківському ринку залишились (остаточні дані, які НБУ має опублікувати на початку січня 2023 року, можуть несуттєво відрізнятись):

• 129 страховиків (загалом на початок року їх було 155; скорочення на 18%);
• 173 ломбардів (на початку року – 261; зникло 35% ломбардів);
• 152 кредитних спілок (було 278; пішло 46%);
• 104 лізингові компанії (було 137; пішло 25%);
• 802 фінансових компаній (було 935; зменшення на 15%);
• 61 страхові брокери (було 65; скорочення на 7%);
• 67 колекторських компаній (було також 67).

Як можна побачити, у відносному вираженні найбільше зникло кредитних спілок і ломбардів. Втім, якщо протягом грудня ринок полишили 34 гравці, то у листопаді – аж 50 (до реєстру було включено одного страхового брокера, але у той же час загалом виключено 51 учасника фінринку).

Що ж стосується усього періоду з початку широкомасштабного вторгнення РФ (за березень-грудень включно), в Україні чітко окреслились дві тенденції. По-перше, за увесь цей час на ринку з'явились тільки три нові НФО (небанківські фінансові організації), а пішли з нього 358 установ (для порівняння, за весь лютий в Україні з'явилось пять нових гравців).

По-друге, більшість учасників ринку згорнули свою діяльність у березні (за цей місяць пішло 165 гравців), у наступні місяці темпи скорочення фінсектору уповільнились.

Основні причини закриття ломбардів і кредитних спілок

Головними втікачами з ринку виявились кредитні спілки. Як пояснив у коментарі delo.ua фінансовий аналітик Василь Невмержицький, це пов'язано з двома факторами. Перший – падіння обсягів бізнесу та незадовільний фінансовий стан. Наприклад, у деяких кредитних спілок якість кредитного портфеля упала на 80%.

Примітна риса цих організацій у тому, що вони кредитували клієнтів, яких відмовлялися обслуговувати банки. Клієнти йшли до кредитних спілок за позиками, оскільки рівень вимог до платоспроможності позичальників у них був суттєво нижчим.

Друга сторона питання у тому, що Нацбанк почав дуже жорстко підходити до оцінки діяльності НФО, перевіряючи їхніх кінцевих бенефіціарів та з'ясовуючи, яким коштом вони формували капітал. Так само НБУ не оминає увагою і відповідність гравців вимогам інформаційної безпеки та фінансового моніторингу.

До багатьох фінкомпаній регулятор застосовує штрафи. Зокрема, Нацбанк карає за відсутність належної ідентифікації клієнтів.

"Однак, є ще один важливий момент: ці компанії ще до спліту (передача їх під контроль НБУ – ред.) реєструвались у НКЦПФР і автоматично отримували чотири ліцензії на діяльність з надання послуг лізингу, гарантій, ліцензію на кредитування та здійснення переказів. Але коли відбувся спліт, НБУ почав ці компанії "чистити", позбавляючи зайвих ліцензій", – пояснює Невмержицький.

Тому не варто плутати виключення компанії з реєстру і добровільну здачу нею ліцензії, оскільки останнє не означає повного виходу з ринку. Додамо, що у кредитних спілок є і складнощі з видачею нових кредитів, бо ризики наразі оцінити вкрай непросто.

Що ж стосується ломбардів, то причина скорочення їхньої кількості також пов'язана із посиленням вимог з боку НБУ. Хоча з фінансової точки зору вони себе почували краще за кредитні спілки.

"Якщо брати найбільш розповсюджену заставу – дорогоцінні вироби, – то дисконт складає орієнтовно 50%. Ломбарди ці вироби вигідно перепродають, якщо клієнт не розплатиться у визначений строк. Тому ломбардам набагато простіше стягнути та реалізувати заставне майно, ніж банкам, які можуть отримати заставу клієнта тільки через суд", – додає Невмержицький.

Страховикам теж непросто, але їх рятує обов’язкове страхування

Півтора місяця тому перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова у коментарі delo.ua розповідала, що у страховому бізнесі найбільш стабільна ситуація у сегменті обов‘язкового автострахування (ОСЦПВ, “Зелена картка”). Під кінець року ситуація не змінилась.

Але в цілому страхові компанії продовжують фіксувати падіння обсягів платежів. Зокрема, це пов'язано з відтоком клієнтів, який був спровокований ще навесні 2022 року масовим виїздом біженців за межі країни, а також з погіршенням платоспроможності населення та зі згортанням бізнесу. Якщо скорочення обсягів платежів продовжиться, це може загрожувати їх операційній ефективності.

Від себе додамо, що у своїй більшості страхові компанії ще мають можливості для урізання витрат, що дозволяє їм утриматись на плаву досить довгий час. Тобто, якщо економіка не почне виходити з кризи у 2023 році, для страховиків це не стане вироком.

Крім того, військові ризики безпосередньо на діяльність страхових компаній не впливають, на відміну від багатьох інших галузей економіки, оскільки страхові угоди не покривають збитки, пов'язані з війною. Тому навіть суттєві пошкодження застрахованого майна під чай бойвих дій на діяльності страховиків майже ніяк не позначаться.