НБУ сигналізує про початок пом’якшення монетарної політики у 2023 році

На засіданні 27 квітня Правління НБУ було прийнято рішення залишити облікову ставку на рівні 25%. Це необхідно для підтримки попередніх кроків із зменшення монетарного навісу (вільної банківської ліквідності) за рахунок підвищення обов’язкових резервів, коригування ставок за депозитними сертифікатами та підвищення привабливості строкових депозитів в гривні. 

Згідно з оцінками НБУ, продовження жорсткої монетарної політики забезпечуватиме більш міцний тренд на дезінфляцію. І одночасно створюватиме передумови для пом’якшення валютних обмежень, не порушуючи відносної валютної стійкості. Нагадаю, відповідно до Меморандуму з МВФ, Нацбанк до кінця червня цього року має розробити дорожню карту із зазначенням відповідних умов для валютної лібералізації.

Ніяких інших принципових рішень щодо зміни операційного дизайну монетарної політики цього разу не приймалось, що є логічним. Оскільки з початку імплементації останніх змін пройшло 3 тижні, а частина таких рішень навіть ще не набула чинності. 

Щодо макропрогнозу, порівняно з 1-м кварталом 2023 року, оцінки НБУ покращились. Основний підтримуючий фактор – краща ситуація в енергетиці. НБУ не прогнозує значних дефіцитів е/е до кінця року. Основні зміни:

1. Зростання ВВП у реальному вимірі на поточний рік збільшено до +2% (проти +0,3% у попередньому прогнозі).
2. Оцінка номінального ВВП на 2023 рік підвищена відразу на 525 млрд. грн. (з 5985 до 6510 млрд. грн.). Як за рахунок більшої бази минулого року, так і через більші темпи реального зростання.
   
3. Відбудеться більш швидке уповільнення інфляції до 14,8% на кінець 2023 року (проти 18,7% у прогнозі на початок року).
   
4. Сальдо поточного рахунку зменшиться до 13,5 млрд. дол. (проти 20,4 млрд. дол.). Відповідно прогнозні міжнародні резерви зростуть до 34,5 млрд. дол. (порівняно із 27 млрд. дол., очікуваних на початку року).
   

Звісно, останні події з блокуванням поставок зерна та іншої аграрної продукції у сусідні країни ЄС, невизначеність навколо зернового коридору, створюють додаткові ризики. Але базове припущення є таке, що зерновий коридор продовжить працювати до кінця 2023 року, а більша частина втрат від ембарго на ввезення української агропродукції буде компенсована диверсифікацією поставок в інші країни і регіони.        

З врахуванням більш оптимістичного макро-прогнозу, найбільш важливим підсумком засідання правління можна вважати закріплення сигналів про швидший перехід до пом’якшення монетарної політики. 

НБУ прогнозує, що може розпочати цикл зниження процентної ставки вже з 4-го кварталу 2023 року, тоді як у попередньому прогнозі йшлося про збереження ставки 25% щонайменше до кінця І-го кварталу 2024 року. Де-факто, з 7 квітня НБУ вже перейшов до пом’якшення монетарних умов, зменшивши з 23% до 20% базову ставку за депозитними сертифікатами. Тому найбільш ймовірним сценарієм вбачається початок циклу скорочення облікової ставки ще раніше – вже з червня-липня цього року. За інших рівних умов це має здешевити вартість державних запозичень на внутрішньому ринку, банківських кредитних ресурсів і підтримати відновлення економіки поточного року.