Половина банківських кредитів до кінця року може стати проблемною заборгованістю. Чи спричинить це нову банківську кризу

За липень обсяг наданих банками кредитів бізнесу й фізособам збільшився на 4 млрд грн. І відбулось це переважно завдяки держбанкам та їх програм з кредитування бізнесу за участю держави. За ринковими ставками кредитування в Україні наразі практично не відбувається. При цьому спостерігається і зростання обсягу NPL.

Загалом за І півріччя 2023 року обсяг NPL по всій системі зріс на 0,8 в.п. – до 38,9%. Втім в абсолютних величинах цей показник, навпаки, скоротився на 7 млрд грн – до 425 млрд грн. Причина "парадоксу" в тому, що банки за півріччя скорочували і NPL, і кредитний портфель загалом. "Проблемку" ж урізали коштом її списання з балансів, коли NPL визнавали безнадійними.

Власники найбільших портфелів "проблемки"

Станом на 1 серпня лідером серед усіх банків по найбільшому обсягу непрацюючих кредитів виявився, якщо вірити статистиці Нацбанку, державний Приватбанк. Станом на 1 серпня п’ятірка банків із найбільшою часткою "проблемки" у кредитних портфелях виглядає так:

• Приватбанк (державний) – NPL складає 64,5% (179,64 млрд грн) при загальному кредитному портфелі у 278,55 млрд грн;
• Ідея Банк – 56,8% (4,68 млрд грн) при портфелі у 8,24 млрд грн;
• Ощадбанк (державний) – 49,7% (69,42 млрд грн) при 139,57 млрд грн загального кредитного портфеля;
• Укрексімбанк (державний) – 43,3% (53,5 млрд грн) при 123,51 млрд грн;
• Сітібанк – 42,7% (1,69 млрд грн) при 3,97 кредитного портфеля.

Що ж до нещодавно націоналізованого Сенс Банку (четвертого держбанку, колишній "Альфа Банк Україна"), то в нього обсяг "проблемки" складає 39,5% (25,22 млрд грн) при загальному кредитному портфелі в 63,81 млрд грн. Стосовно Укргазбанку (п’ятого і останнього держбанку), то NPL у нього складає 29% (21,6 млрд грн з загального портфеля в 74,43 млрд грн).

Такі показники природньо викликають занепокоєння. Втім, представники банків поспішають заспокоїти. За словами прессекретаря Приватбанку Олега Серги, у випадку з Приватом статистика регулятора не відображає ситуації з “живим” кредитним портфелем банку.

"Нацбанк враховує токсичний портфель попередніх власників. При націоналізації він був повністю зарезервованим. Реальний обсяг NPL за діючим портфелем банку по юрособах у нас складає 4,7%, а по фізособах загалом – до 15%. НБУ вже давно каже, що цю статистику треба змінювати, але ми на це, на жаль, вплинути ніяк не можемо", – розповідає Олег Серга.

Схоже пояснення дає й речник Ощадбанку Леонід Зябрев: "Ця статистика НБУ по нас враховує й старий NPL, що був сформований ще аж до 2014 року, коли було створено основну частину поганих кредитів. На жаль, ця статистика не відображає віку цих кредитів. Навіть попри велику війну, ми не припиняємо процесу врегулювання проблемної заборгованості", – каже Леонід Зябрев. Він також додає, що насправді прострочка по кредитах, виданих після початку повномасштабної агресії РФ, у жодному з бізнес-напрямків Ощадбанку не перевищує 0,4%.

Цікаво, що протягом липня серед усіх держбанків окремо доля NPL скоротилась так: на 1 липня – 52,6%, а на 1 серпня – 51,4%.

Як зазначає фінансовий експерт Євген Дубогриз, відбулося це якраз коштом націоналізованого Сенс Банку. "Технічно – чи то арифметично – це відбулося завдяки "Альфі", в якої частка NPL суттєво нижча (ніж в інших держбанків, – ред.). Більше того, якби "Альфу" не націоналізували, частка б такою десь і лишилася, на рівні 52,6%", – переконаний Дубогриз.

Євген Дубогриз вважає, що існуюча статистична звітність НБУ найкраще відображає стан справ у приватних банків.

"Візьмімо для прикладу той же Сенс (який донедавна був приватним, - ред.). У нього в NPL сидить близько 20 млрд валютної іпотеки, виданої ще 2009 року. З якихось причин вони цю "проблемку" не списують і тримають на балансі. Хоча це вже запитання до їхньої облікової політики. Тому дійсний обсяг NPL по всій системі визначити важко, але реально він точно нижчий, ніж випливає з даних НБУ", – додає нам експерт.

Євген Дубогриз зважає й на те, що на практиці приватні (включно з іноземним капіталом) й державні банки визнають наявність "проблемки" по-різному: якщо перші відтягують визнання до останнього, то державні, навпаки. Проте є нюанси.

"Приватні банки дуже неохоче визнають NPL. Це – і через внутрішні побоювання менеджменту перед акціонерами. По-друге, бо просто не звикли. Це як старого поні навчити нових фокусів. Для них це психологічно складно, навіть якщо розуміють, що грошей по них не отримають. Хіба якщо до них прийде НБУ і просто до цього змусить", – ділиться досвідом експерт.

Що ж до державних, то вони, на думку експерта, були б і самі раді визнати наявний NPL, але проблема має політичне забарвлення: в такому випадку установи б потребували додаткових вливань у капітал. А ніхто їм в сьогоднішніх умовах таких фінансових вливань з бюджету не подарує.

Обсяг неробочих кредитів зростатиме

На думку експертів, враховуючи наявні темпи зростання "проблемки" в системі загалом і старі проблемні кредити, на кінець року обсяг NPL у банківському секторі може сягнути щонайменше 45%. Втім, у будь-якому випадку обсяг проблемної заборгованості залежатиме як від політики установ, так і від здатності бізнесу генерувати прибутки в умовах війни.

"Гадаю, що досягнення "проблемки" в 45% цілком можливе. Продовжуються військові дії. По-друге, дуже залежні від збуту аграрії, що мають кредити, переглядають площі під культури, оскільки виникла, як відомо, історія з західними сусідами щодо обмежень на експорт аграрної продукції. А серед бізнесу аграрії – чи не перші позичальники", – каже фінансовий експерт Василь Невмержицький.

Експортна виручка аграріїв скорочується, а разом із тим – і ймовірність обслуговувати взяті перед банком зобов’язання. Ще важливий момент – активізація обстрілів території України російськими ракетами.

Однак банкопаду на думку опитаних нами експертів боятися не варто. "Банки капіталізовані, вони отримали протягом війни хороші доходи. Тому боятися в цьому сенсі не варто", – запевняє Василь Невмержицький. 

До слова, Україна свого часу за рівнем непрацюючих кредитів встановила світовий рекорд: 2017 року частка NPL в загальному портфелі системи досягла 58%. Причина такого рекорду – безвідповідальний підхід банків до кредитування і наявність схем. Проте не виключено, що внаслідок вже іншої причини – війни – показник може досягти і 60%. Нагадаємо, що протягом 2014-2017 в Україні спостерігалася чергова хвиля “банкопадів”. За вказаний період Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядав питання виводу з ринку понад 90 банків.