"У нас складено чек-лист із майбутніх інвесторів Канади, США, Австралії, Ізраїлю, Польщі, Німеччини", - Євгенія Грищенко, ICU

Чому влітку 2022 року держава відновила продаж звичайних ОВДП? Які облігації українці купують активніше – у гривні чи валюті? Як іноземці можуть придбати ОВДП в Україні? Про все це у другій частині інтерв'ю Delo.ua розповідає заступниця директора фінансової групи ICU, що спеціалізується на управлінні активами та інвестиціях, Євгенія Грищенко.

Нагадаємо у першій частині інтерв’ю Євгенія Грищенко розповіла про основні тренди на ринку військових облігацій.

В серпні 2022 року держава розморозила ринок цінних паперів, тож українці почали купувати валютні та гривневі облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Чи своєчасно було прийняте це рішення?

- Рано чи пізно ринок цінних паперів треба було знову відкривати. Чому це не зробити влітку? Панічні настрої вже спали, в регулятора з’явилися потрібні інструменти контролю (відновилась робота реєстрів, звітність гравців та інше), а інвестори готові були вкладатися в ОВДП.

Хто чекав на відкриття ринку? Наприклад, пенсійні фонди. Вони мають диверсифікувати свої кошти та реінвестувати їх в інструменти, що доганяють і навіть переганяють рівень інфляції. Тож фонди чекали, коли вони знову зможуть торгувати усіма ОВДП. І таких прикладів достатньо. В цих умовах цілком логічно, що ринок цінних паперів було відкрито у серпні 2022 року.

Чи спокійно пройшов запуск ринку цінних паперів?

- Коли запрацював ринок цінних паперів, нічого поганого не сталося. Хіба що зросла дохідність ОВДП на вторинному ринку. Скажімо, на первинному аукціоні облігації пропонували 14% дохідності, а на вторинному – 18-20%. В принципі, різниця є, але це не ті масштаби в порівнянні з тим, як змінювалася дохідність євробондів за кордоном (які і зараз торгуються по ціні близько 20% від номіналу). Тож можна вважати, що ринок відновився без форс-мажорів.  

Як українці відреагували на відкриття ринку?

- Наші клієнти зустріли цю новину позитивно, оскільки з’явився більш широкий вибір для інвестицій. Хтось може придбати військові облігації, а хтось - звичайні ОВДП. При цьому є можливість купити цінні папери в гривні та іноземних валютах. Таким чином, люди змогли обирати різні облігації із різними ставками, диверсифікувати свої накопичення та збільшувати дохідність.

Що більш цікавить інвесторів - облігації у гривні або валюті? Чому?

- Якщо говорити про культуру інвестування українців, зрозуміло, що населення звикло зберігати валюту під подушкою. Тому після відкриття ринку цінних паперів інвестори почали трохи активніше купувати валютні ОВДП.

Згідно зі статистикою, станом на початок квітня українці тримають на руках ОВДП на суму майже 36 млрд грн. Структура цих інвестицій наступна: 17,7 млрд грн вкладені у гривневі облігації, а еквівалент 18,2 млрд грн – у валютні. Тобто, люди виявляють трішки більше зацікавленості у бік ОВДП в іноземній валюті.

Водночас з цим треба розуміти, скільки саме інвесторів готові купувати гривневі або валютні ОВДП. З досвіду ICU можу сказати, що десь 70-80% клієнтів купують облігації в гривні, а 20-30% - у валюті.

Хто ж в основному купує валютні ОВДП? Це клієнти з великими чеками. Вони можуть:

• обслуговуватися у преміум-сегменті банків; 
• виходити з великими сумами на первинні аукціони; 
• проводити без затримок swift-платежі.

Населення не може так легко купувати валютні облігації, хоча є таке бажання. Натомість люди купують гривневі облігації, оскільки їх придбати набагато легше.

А чи можуть іноземці купувати цінні папери – військові облігації та звичайні ОВДП - під час повномасштабної війни?

- Іноземці завжди могли купувати цінні папери – до 24 лютого і під час повномасштабної війни. Виключення: якщо іноземець є громадянином країни-агресора. Водночас з цим, якщо людина має такий паспорт та посвідку на постійне проживання в нашій країні, тоді юридично, з точки зору інвестицій, це резидент України, тож має право придбати цінні папери.

Треба зазначити, що нерезиденти України завжди могли купити облігації, але це складний процес, оскільки до іноземців задіяні правила фінансового моніторингу, які майже неможливо було витримати, наприклад, факт особистої присутності при верифікації.   

Що ж робити в такому випадку?

- Під час повномасштабної війни Нацбанк разом із Національної комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спростили порядок реєстрації фізосіб-інвесторів (рішення НКЦПФР №176 ). Зміни Комісії стосуються й фізичних осіб, які є нерезидентами.

Тому в ICU ми працюємо над тим, щоб іноземці могли зареєструватися онлайн та купувати цінні папери через додаток. Все це спростить життя нерезидентам, що хочуть придбати українські облігації. Адже раніше треба було приїхати в київський офіс ICU, показати паспорт, підписати документи. Згодом все це не треба буде робити, всі процедури можна буде пройти онлайн.

А зараз є заявки від фізосіб-іноземців, що хочуть придбати ОВДП?

- Так, у нас складено чек-лист із майбутніх інвесторів. В ньому є заявки від громадян Канади, США, Австралії, Ізраїлю, Польщі, Німеччини тощо. В основному з цих країн люди писали до ICU та цікавилися, як інвестувати, наприклад, у військові облігації.  

Скажіть, після 24 лютого іноземці почали активніше цікавитися українськими ОВДП чи попит не змінився?

- Тут треба розділяти, про яких саме іноземних інвесторів ми говоримо – юридичних чи фізичних осіб. Оскільки в цих категоріях ми спостерігаємо різні тенденції.

Перша категорія - іноземні інвестори, як фізичні особи. Під час повномасштабної війни вони дійсно запитують, як придбати цінні папери. Але такі інвестори хочуть не стільки отримати дохід, скільки допомогти нашій країні в складні часи. Це в певному сенсі підтримка, благодійність.

Саме тому до ICU часто звертаються навіть спільноти. Наприклад, писали family офіси з Канади, які хотіли підтримати Україну.  

Друга категорія - іноземні інвестори, що мають статус юридичної особи. Тут ситуація складніша. До 24 лютого українські ОВДП купували великі інвестиційні банки. Вони дотримуються своїх інвестиційних стратегій, згідно з якими повинні забезпечувати необхідний рівень прибутку та збереження коштів. Тому такі інвестори навряд чи будуть вкладати нові кошти в країну із таким високим ризиком, оскільки керують клієнтськими грошима. 

Що значить ризики? Наприклад, після 24 лютого іноземні інвестори не можуть вивести свої гроші після виплат процентів, погашення або після продажу й ці кошти знаходяться в Україні. З першого квітня 2023 року їм дозволили забирати тільки відсотки зі своїх вкладень.

В цьому випадку бізнес – є бізнес. Інвестиційні банки мають заробляти гроші для клієнтів і необмежений рух капіталу для них є вкрай важливий. Тому зараз в більшості вони перебувають в позиції очікування стосовно інвестицій в українські облігації і реінвестують тільки те, що не можуть забрати.

В країні йде війна, тож українці часто не розуміють, в які інструменти можна вкладати гроші, щоб їх зберегти: депозити, нерухомість, облігації, банка на городі в бабусі. Що можете порадити людям?

- Вкрай необхідно думати над стратегією диверсифікації. Тому можу дати декілька рекомендацій.

Перше. Необхідно мати певну суму готівкою, оскільки гроші можуть знадобитися для різних задач: покупки в магазині або незапланована поїздка з одного міста в інше. Під час війни людина має бути готова до різних викликів.

Друге. Також треба зберігати гроші на банківському рахунку. Тоді можна легко оплатити базові витрати – комунальні послуги, мобільний зв’язок, паливо та ін. Або, наприклад, є можливість швидко перерахувати кошті тим, кому необхідно.

Третє. Важливо думати про збереження своїх коштів. Тому варто використовувати звичні інструменти для накопичення в гривні та іноземній валюті - депозити, ОВДП. Але за можливості треба обирати стабільні варіанти з хорошою дохідністю. Також варто використовувати декілька інвестиційних інструментів, щоб максимально захистити свої кошти від можливих ризиків. Гроші також варто диверсифікувати в залежності від власних майбутніх потреб.

На вашу думку, чи залишились якісь проблеми, що треба вирішити на ринку цінних паперів?

- Парадоксально, але ми зараз працюємо в умовах стабільного ринку, тож ніяких кардинальних змін не треба. Тільки подальше спрощення, діджиталізація і рух вперед. Важливо, що під час повномасштабної війни регулятори – Міністерство фінансів, НБУ, НКЦПФР, - своєчасно наводили лад на ринку цінних паперів та грошовому ринку, якщо виникали якісь складнощі та форс-мажори. А коли умови ринку є зрозумілими, українці та іноземці можуть спокійно інвестувати свої гроші у облігації.