НБУ курс:

USD

41,29

+0,07

EUR

44,97

+0,12

Готівковий курс:

USD

41,58

41,55

EUR

45,25

45,12

Влада анонсує повний cashless. Наскільки реально Україні цілком відмовитись від готівки

Влада анонсує повний cashless. Наскільки реально Україні цілком відмовитись від готівки

"В Україні можуть заборонити готівку". На днях громадян збурили новини саме зі схожими назвами. Все – через заяву заступника голови ОП Ростислава Шурми, який висунув таку пропозицію на конференції з відновлення України в Лондоні. Delo.ua розібралось, наскільки реальними є такі плани ти чи не стоїть за такими заявами просто намір показати "боротьбу" з корупцією.

“Ми бажаємо бути першою цілком cashless економікою”, – заявив заступник голови ОП Ростислав Шурма на конференції з відновлення України в Лондоні. Деякі прошарки суспільства заява про можливу відмову від готівки шокувала навіть попри те, що Ростислав Шурма (доречі, колишній член "Партії Регіонів") озвучив цю ідею дуже акуратно. "Ми обговорюємо. Я не можу сказати вам упевнено, що ми це зробимо. Ми це обговорюємо", – заявив він. І додав, що повний перехід до безготівкових розрахунків міг би стати способом боротьби з корупцією.

За словами Шурми, якщо в державі зникне готівка, "це буде дуже ефективним інструментом ліквідації 95-99% усіх випадків корупції в країні". За його словами, найближчими місяцями ніби то буде презентовано дорожню карту, яка визначатиме, чи буде в Україні введено заборону на готівкові гроші. Втім, всі опитані нами експерти сприйняли таку ініціативу скептично. А іноді – навіть з гумором.

Якщо підійти до цієї ідеї всерйоз, то можна побачити, що йдеться про "прощання" з неймовірним обсягом грошей. Так, згідно з даними Нацбанку, за підсумками травня на руках українців (грошовий агрегат М0) було майже 650 млрд грн. Більш того, обсяг готівки в обігу за весь минулий рік зріс на 14,1% (або на 88,5 млрд грн) – до 716,1 млрд грн.

Як справедливо зазначив голова правління Юнекс Банку Іван Світек, дискусії про користь та ризики повної відмови від готівкового обігу грошей – надзвичайно поширена в світі історія. Щоправда, в більшості розвинених країн приводом для дискусій стає якраз істотне падіння частки готівки у загальному грошовому обороті економіки.

Голова руху Save-ФОП Сергій Доротич у бесіді з нами взагалі зауважив: "Заява Шурми – від неграмотності і фінансової недолугості. Він, мабуть, не розуміє, про що говорить. І якщо він бачить економіку, цілком позбавлену готівки, то це в сьогоднішніх реаліях неможливо і просто злочинно з точки зору фінансової безпеки людей".

Досвід Швеції виключає державне втручання

Найяскравіший приклад відмови від готівки – Швеція, де лише близько 3% загального обсягу розрахунків проходить у готівковій формі. Для Європи загалом цей показник становить близько 9%.

"З позитивних тенденцій, які фіксувалися у Швеції зі скороченням частки готівки, можна назвати зниження кількості пограбувань банків. Зрозуміло, центробанку, як і всім суб'єктам економіки, доводиться менше витрачати на підтримку та обслуговування готівкового обороту", – каже Світек.

При цьому експерт припускає, що це дійсно може допомогти у справі боротьби з корупцією, але при цьому одразу зауважує: "Як про це можна впевнено судити з огляду на те, що країна довгі роки входить до ТОП-5 держав за індексом сприйняття корупції?"

Є й ризики, про які час від часу згадують шведські чиновники. Наприклад, про ризики, пов’язані з масштабним цифровим чи енергетичним колапсом? А українцям досвід блекаутів вже нажаль добре відомий.

Але найголовніше полягає навіть не в ризиках чи перевагах. Феномен Швеції, як і загальносвітові тенденції до поступового скорочення частки готівки в економіці, це суто еволюційний процес: банківська карта це універсальний і набагато зручніший платіжний інструмент. Саме тому вона й витісняє готівку в сучасному глобалізованому світі. З цього погляду кешлес може стати результатом вибору користувачів, але не примусу з боку держави.

Довідково: загальна кількість карток, емітованих українськими банками, станом на 1 січня 2023 року становила 109,8 млн, що на 20% більше, ніж у довоєнному січні 2022 року.

Для порівняння: падіння долі готівки в структурі грошової маси у Швеції та Україні. Розрахунки робились на основі співвідношення відповідних грошових агрегатів

Чи справді Україні таким чином вдалося б вдарити по корупції

Принцип вибору користувачів стосується й України. Нацбанк уже не перший рік фіксує зростання частки безготівкових розрахунків.

Дані НБУ на початок 2023 року у порівнянні з початком 2022 року. Як видно, загальна кількість емітованих платіжних карток в обігу зросла на 20%, що прямо свідчить про тренд на перехід до безготівкових розрахунків, не кажучи про те, що громадян до того підштовхнула війна

"Звісно, війна і блекаути на якийсь час розгорнули тренд. Але стратегічно Україна, як дуже просунута у частині фінтеху країна, приречена рухатися шляхом кешлес. Я не бачу жодного сенсу у якихось додаткових діях для стимулювання цього тренду", – зізнається Світек.

Обсяг безготівкових операцій в млн грн з травня 2022-го по березень 2023 року. Дані НБУ

Насправді, каже експерт, не готівка породжує корупцію та тіньову економіку, а навпаки. Готівка – лише інструмент обслуговування цих "сегментів економіки", а не їхня причина. Якщо й займатися стратегічно стимулюванням карткових чи інших безготівкових розрахунків, потрібно передусім боротися з корупцією та обмеженнями/правилами, які провокують розвиток тіньового сектора економіки.

"Успіх у цих напрямках автоматично призведе до скорочення готівкового обороту, оскільки в ньому просто не буде сенсу. Швеція – тому прямий доказ", – переконаний голова Юнекс Банку.

Зворотна послідовність дій, підкреслив він, лише призведе до спротиву та пошуку альтернативи. У вигляді, наприклад, тієї ж криптовалюти. І при цьому завдасть величезної шкоди мільйонам простих людей. По-перше, тому що 22% громадян країни досі не мають жодного банківського рахунку.

Інший важливий для України фактор –  все ще недостатньо розвинута платіжна інфраструктура. Простіше кажучи, коли простий українець у будь-якій точці країни зможе заплатити за товар на базарі карткою, він сам без примусу з будь-якого боку відмовиться від готівки.

Кількість POS-терміналів в Україні за даними НБУ. Скорочення з кінця 2021 року обумовлене окупацією значних територій. Як видно, на кінець І кварталу цього року в Україні нараховувалось 374 тис. терміналів

"При цьому не слід забувати ще й про право вибору. Чи справедливо обмежувати людину в бажанні використовувати готівку, якими не були в неї мотиви? Я не думаю, що відповідь на це питання взагалі можна обговорювати", – резюмує Світек.

Уся справа у податках та контролі фінансів

Дуже схожої думки притримується і Сергій Доротич, який зауважує, що між корупцією і готівкою практично немає нічого спільного.

"Наші можновладці отримують "відкати" на офшорах. На Кайманових Островах, на Кіпрі… Готівкою зараз "носять" хіба динозаври, які ще не вимерли. І розмови про зв'язок корупції з готівкою – це казки й інсценування. Впіймати на готівці неможливо. Довести, що це хабар, підтвердити канали надходження майже неможливо", – акцентує Доротич.

Тут хіба від себе додамо, що полювання на "готівкових" корупціонерів справді може бути цілком вдалим. Але тільки тоді, коли йдеться про спеціальну операцію з попереднім фіксуванням номерів банкнот і дачею хабара особою, що співпрацює з правоохоронними органами.

На підтвердження Доротич наводить яскравий приклад, коли в серпні минулого року тоді ще в заступника міністра оборони Олександра Миронюка знайшли в дивані $1 млн. Але чиновник надав папірець, що, мовляв, ця готівка йому не належала, а була позичена йому 86-річною мешканкою Харкова.

"В цивілізованому світі ідея скорочення готівкових розрахунків обговорюється. Але насамперед – в контексті контролю. І це не стільки боротьба з корупцією, скільки наведення ладу в системі оподаткування. Несплата податків – це не завжди корупція. Несплата може відбутись помилково або через неграмотність платника", – розповідає Доротич.

Друга необхідність контролю шляхом переходу на кешлес – запобігання фінансуванню тероризму і боротьба з незаконною торгівлею.

У крайньому ж випадку в Україні перехід на повний cashless може обернутися тотальним контролем податковими та іншими наглядовими органами статків громадян і підприємців зі збільшенням можливостей блокувати їхні кошти, платежі та новими вимогами пояснити походження грошей.

Що кажуть з цього приводу в Національному банку

На наше запитання щодо остаточної відмови від готівки перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова зауважила, що банківська система з точки зору технологій, безперервності та інклюзії до цього готова. Сьогодні технології навіть вуличних ринках дозволяють приймати платежі через розрахунковий апарат у смартфоні. Але Україна загалом до цього навряд чи готова.

"Я не знаю жодної країни в світі, яка б абсолютно відмовилась від готівки. Більш того, навіть у надзвичайно розвинених європейських країнах зберігається певний обсяг готівки в обігу. Були навіть негативні приклади, коли обсяг цієї готівки скорочувався до мінімуму, але населенню це не сподобалося", – пояснила вона.

За її словами, оскільки такої практики в світі немає і якась частина готівки в обігу має бути, повний перехід на безготівкові розрахунки недоцільний.

"Ми мусимо прагнути до збільшення безготівкових розрахунків, бо вони є дешевшими для банків, бізнесу і населення. Але я не впевнена, що ми можемо забезпечити нульовий обсяг готівки в обігу", – додала вона.

В свою чергу директор Департаменту фінансової стабільності Нацбанку Первін Дадашова справедливо нагадала, що в умовах невизначеності попит на готівку зростає, як яскраво свідчать перші тижні повномасштабної війни. І йдеться не лише про гіркий досвід України.

"Наприклад, і Польща з сусідніми країнами почали для себе в умовах невизначеності  відмічати значно вищий попит на готівку. І подеколи навіть була проблема з тим, як цей попит швидко задовольнити. Такі приклади теж треба враховувати. Тим паче, ситуація лишається хиткою", – говорить Дадашова.

І найліпший спосіб, переконана вона, боротися з панікою серед населення на тлі стресових подій – якраз надати йому вільний доступ до інструментів, які йому потрібні в гострий момент. Цей прийом вже зарекомендував себе як засіб заспокоєння громадян.

Первін Дадашова звернула увагу, що – попри всю діджиталізацію – клієнти все ж враховують можливість фізичного доступу до банківських відділень. І насамперед – до банкоматів: "Навіть для дуже просунутих банків історія зі своєчасним поповненням банкоматів лишається критичною. Вони витрачають на це ресурси і надалі будуть підтримувати всю цю фізичну мережу".