Антибіотики за рецептом. Чому цей крок допоможе врятувати тисячі життів

"Нам не продадуть антибіотики без рецепта, ми всі помремо!" — від початку серпня наші соцмережі закипіли пристрастями щодо рецептурного обмеження продажу антибіотиків. Маю одразу сказати — спокійно, ніхто не помре. Принаймні через те, що віднині в Україні придбати антимікробний препарат можна лише попередньо відвідавши лікаря і отримавши від нього рецепт. 

Історії людства більше 200 000 років, а історії повноцінного використання антибіотиків — немає ще і ста. Але ми не тільки не вимерли без них, але ще й активно розвиваємося. Людина насправді — дуже міцне створіння, тож прикро, що за останні роки сотні тисяч людей по всьому світі, і зокрема в Україні, стали "психологічно залежні" від використання антимікробних препаратів. Маленький "чих" з температурою і ми вже біжимо до аптеки і купляємо те, що колись нібито допомогло одужати дитині, бабусі, сусідці. А ще ж не рідкість, коли лікар виписує антибіотик “про всяк випадок”, “перестрахуватися”. 

Маю чимало прикладів зі своєї лікарської практики, та найближчий з них, мабуть, приклад моєї власної куми. Якось, коли вона була на дев’ятому місяці вагітності, кума захворіла. Нічого катастрофічного — звичайна застуда, біль у горлі та три дні температури. Але, звісно, у вагітної жінки та її переляканого чоловіка це викликало паніку, і вони побігли до свого сімейного лікаря. Результати аналізів показали підвищення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) та кількості лейкоцитів в крові. Лікар чомусь одразу виписав антибіотик, хоча підвищення значень цих показників — звичайна справа для вагітних. Про що я й сказала своїй стривоженій подрузі, коли вона подзвонила з криками "Все погано, я буду пити антибіотик!". Як я її не намагалася переконати, кума стояла на своєму. Зрештою мені довелося вдатися до хитрощів — я вмовила її замість антибіотика випити, скажімо так, плацебо, тобто препарат без жодної ефективності та й який взагалі не є лікарським засобом. На ранок абсолютно природним чином моїй кумі стало значно краще — власне перебіг звичайної ГРВІ інфекції передбачає полегшення на четвертий-п’ятий день від появи перших симптомів. Тож, насправді ніякий антибіотик їй був не потрібен. 

Та важлива річ: якби моя подруга все ж почала пити препарат, вона б була переконана, що полегшало їй виключно завдяки йому. Після чого вона почала б переконувати всіх своїх родичів-знайомих за перших ознак застуди негайно починати пити антибіотики. Це типова "помилка того, що вижив". На щастя, сталося навпаки — тепер кума відмовляє всіх знайомих від прийому цих ліків. Інше важливе питання: навіщо без додаткових досліджень лікар виписала непотрібний в тій ситуації препарат. На жаль, із подібною практикою “надмірного лікування” та антибіотиків “про всяк випадок” серед терпевтів та сімейних лікарів нам також ще доведеться працювати і працювати, аби нарешті забути про неї.

До чого цей приклад? До того, що багато людей звикли купувати й пити антибіотики за першої ж недуги — без рекомендацій лікаря, не замислюючись про те, чи матиме такий безконтрольний прийом наслідки для їхнього здоров’я. А він матиме. 

Наша надія на "чудодійну пігулку", на жаль, зіграла злий жарт з населенням Землі. Останні роки серед найбільших загроз здоров’ю людства Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) називає стійкість бактерій до антимікробних засобів — антибіотикорезистеність. Стійкість до антибіотиків виникає природно, через еволюцію бактерій та мутації, але недоречне, надмірне й неконтрольоване використання антимікробних препаратів у медицині та сільському господарстві значно прискорюють цей процес. ВООЗ наголошує, що якщо не змінити нинішній стан речей, то через два десятиріччя від інфекції, що стійка до антибіотиків, помиратиме близько 10 млн людей щорічно. Тобто, наприклад, від звичайних інфекцій дихальної або сечостатевої систем.

Вже сьогодні близько 30% новонароджених з системною інфекцією помирають від неспроможності звичайних антибіотиків подолати збудник. Тобто перш, ніж потрапити в організм дитини, цей збудник встиг "познайомитись" із різними видами антибіотиків, які приймали від цієї ж інфекції тисячі інших людей. І “навчився” бути стійким до дії цих препаратів. Синтез нових молекул антибіотиків повільний, і, за даними клінічних досліджень, не надто ефективний – за даними ВООЗ, жоден з 43 нових антибіотиків не вирішує проблему стійкості до них небезпечних бактерій.

Тож зараз ми робимо один з перших важливих кроків, аби запобігти такому сумному розвитку подій — впроваджуємо рецептурний контроль за використанням антибактеріальних засобів. Не дамо бактеріям шансу пристосуватися! Антибіотик — тільки за рецептом, який виписав лікар при доведеній бактеріальній інфекції. 

Підвищення температури не завжди означає запалення, запалення і біль – не завжди інфекція, інфекція – не завжди бактеріальна, а антибіотик впливає тільки на бактерії. 

Зовсім недавно ми стикнулися з епідемією ковіду, з вірусною інфекцією, але люди почали без жодних на те підстав використовувати антибіотики – в тих країнах, які не мають контролю над видачею антибактеріальних препаратів. І саме в цих країнах збільшився показник антибіотикорезистентності. Навіть звичайна кишкова паличка та пневмокок у 30-70% випадків виявляються не чутливими до звичайних антибіотиків першої лінії. Якщо ми і надалі будемо вживати антибіотики без належного медичного контролю, то вже за пару років не зможемо справитися зі звичайною бактеріальною інфекцією жодним лікарським засобом. Тільки уявіть це – люди, як і кілька сотень років тому, помиратимуть від бронхітів та укусів кліщів. 

Щодо корупційних ризиків через рецептурний контроль продажу антибіотиків, то вони мінімальні. Хто стане платити 1 тис грн або більше за рецепт, який дозволить купити препарат за 200-500 грн? 

А от з певними проблемами ми, – і пацієнти, і лікарі, – можемо зіштовхнутися з січня 2023 року – коли закінчиться так званий перехідний період і почнуть діяти лише електронні рецепти, від паперових муситимо відмовитись. По-перше, через війну сотні великих та маленьких населених пунктів залишаються без належного зв’язку. Та й будемо відверті – проблеми з інтернетом були в регіонах і до великої війни. Не завжди ідеально працює й електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), з якою мусять працювати медичні заклади, аби використовувати електронний документообіг. Тож, на мій погляд, надто мало часу як на повний перехід на електронні рецепти. 

З іншого ж боку, я відправила всіх своїх пацієнтів, хто до того так і не зібрався досі, укладати декларації з сімейними лікарями – якщо людина не зробила цього і її даних немає в системі, мені доведеться весь час прийому замість консультації витратити на їх внесення. Інакше я не зможу виписати рецепт на антибіотик, якщо він справді необхідний пацієнту. Через введення електронних рецептів напружитись доведеться і багатьом медзакладам – аби мати змогу виписувати рецепти, вони повинні також зареєструватися в ЕСОЗ та почати працювати з електронним документообігом. 

Та головне все ж — що ми нарешті робимо цивілізаційні кроки, які справді допоможуть в перспективі зберегти, без перебільшень, мільйони людських життів. 

Фото: ua.depositphotos.com