Ми воліємо передбачуваності у регуляторній політиці — Юлія Завалішина, "Імперіал Тобакко"

В "Імперіал Тобакко" розуміють, що цей процес неминучий. Подібні тенденції – глобальні. Але в Україні це посилюється складнощами війни та традиційною метушнею у законодавчому полі. Про нові фіскальні ініціативи, про особливості українського оподаткування та про нелегальний ринок сигарет розповідає директор департаменту корпоративних та юридичних питань "Імперіал Тобакко Юкрейн" Юлія Завалішина.

У Верховній Раді вже пройшов перше читання законопроєкт №11090 про чергове підвищення акцизів на тютюнові вироби. Зрозуміло, що нікому не подобається збільшення оподаткування, але якщо цей пункт пропустити, чи задовольняють нові ініціативи вашу компанію?

— Ми вважаємо, що цей проєкт, хоч і був доопрацьований, все ще залишається суперечливим для бізнесу. Одне із відкритих питань — який саме графік перегляду ставок буде застосовуватися, щоб досягти ставки €90 за 1000 сигарет. Це норма, що має бути імплементована з Директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов'язання. Ми виступаємо за поміркований підхід – дійти до цього рівня до 2028 року.

По-перше, європейський досвід досягнення цієї планки був досить поступовим. По-друге, цей законопроєкт також пропонує підняти адвалорну ставку акцизного податку до 25%, проти чинних 12%. При такому підвищенні мінімальне акцизне навантаження буде вже не €90, а €115, адже ставки будуть сумуватися. І по-третє, треба додати до цього ще 5% акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів, якого, до речі, немає у країнах ЄС, то фінальне податкове навантаження буде ще більшим.

До речі, ми б досягли ставки акцизного податку в еквіваленті €90 у 2025 році згідно з чинним податковим планом, який був прийнятий у 2018 році. Але з початком війни відбулася значна девальвація гривні, тож ми не змогли досягти бажаних  показників.

А ще ми маємо сплачувати податки авансом, чого немає в країнах ЄС, куди прагне вступити Україна, і що є причиною впровадження європейських норм в нашому національному законодавстві.

Збори податків авансом в Україні впроваджуються не вперше. І причиною є екстраординарні обставини. Все ж таки йде війна.

— І ми це розуміємо. Але мусимо констатувати, що податкова політика нашої держави сьогодні перетворилась на ще один жорсткий виклик, який за рівнем складності може наближатися до війни. Держава дедалі більше посилює фіскальний тиск на галузь, який разом з нескінченними та при цьому хаотичними, непрогнозованими регуляторними обмеженнями створює неможливі умови для роботи на українському ринку. Ми постійно маємо пристосовуватись до нововведень і ризикуємо отримати великі штрафи за їх порушення. Хоча часто навіть не зрозуміло деколи, як їх виконувати.

Наприклад, у жовтні 2024 року у нас запроваджується нова ініціатива  — податкові так звані контрольні пости на виробництві, на впровадження якої нам дали лише три місяці. Ми також повинні встановити відеоспостереження повного циклу виробництва на фабриці.

Але з цією ініціативою є колізія. Вона має запрацювати у жовтні 2024, але нормативні документи Мінфін та податкова мають право розробляти до січня 2025 року.  Тож виробники мають втілити вимоги законодавства на три місяці раніше, ніж самі вимоги будуть конкретизовані. За невиконання – штраф.

Ще одна непроста у впровадженні ініціатива – система Track-and-Trace, яка покликана відстежувати переміщення тютюнової продукції. Щоб втілити вимоги держави, ми як виробник маємо вкласти у додаткове обладнання до $5 млн. Подібна система існує в ЄС і дозволяє відстежити рух тютюнової продукції від виробника до точки продажу. В Україні ця система буде впроваджуватися у більш складному варіанті, включаючи більше ланок відстеження – від виробника до кінцевого споживача.

Весь час непередбачувані зміни для тютюнових виробів: липень 2023 рік – заборона характерних смаків, січень 2024 – нова пачка і нові медичні попередження, жовтень 2024 – відеонагляд, 2025 – Track-and-Trace. Ми не встигаємо адаптуватись до одних змін, як приходять нові.

Можна працювати в країні з високими податками, але перш за все ми воліємо передбачуваності у регуляторній політиці.

Можу припустити, що Track-and-Trace та контрольні пости на виробництві впроваджують, щоб запобігти тіньовому ринку сигарет. До речі,  яка ситуація з нелегальним тютюновим ринком зараз?

— На сьогодні рівень нелегальної торгівлі складає близько 15%. Ще буквально кілька місяців тому рівень сягав понад 25%. Є велика політична воля в Офісі президента, в парламенті, в уряді боротися з цим явищем і правоохоронні органи працюють доволі ефективно.

Аналізуючи досвід сусідніх країн, наприклад Польщі, де спромоглися зменшити нелегальний ринок до 5%, ми бачимо, що з безкомпромісною позицією Бюро економічної безпеки, Нацполіції, ДПС та урядовців чорний ринок подолати можна досить швидко.

Але Track-and-Trace тут не стане великою допомогою. Нині в Україні практично немає завезення нелегальних сигарет з-за кордону — все виробляється в країні. Їх продукція зараз продається без паперової акцизної марки під виглядом Duty Free, не зважаючи на повну заборону виробництва сигарет для Duty Free в Україні з 1 жовтня 2023 року. Отже, буде продаватись без електронної. А для легальних виробництв – це лише додаткове фінансове навантаження. Наприклад у Франції Track-and-Trace  існує давно, але рівень нелегальної торгівлі там понад 25%.

Ми також побоюємося, що на руку тіньової торгівлі зіграє стрімке підвищення податків. Вважаємо, що потрібно підіймати ціни плавно.

З ваших слів виходить так, що фіскальні та регуляторні норми в нас навіть жорсткіші за європейські.

— Одне те, що ми маємо всі платити податки авансом вже робить українське законодавство надскладним для виробника, адже фактично тютюнова галузь дотує державний бюджет – продукція ще навіть не вироблена, а податки вже сплачені так ніби вона вже продана. Але є ще одна річ, на яку варто звернути увагу. На відміну від країн-членів ЄС, де присутня національна грошова одиниця,  акциз в Україні нам планують нараховувати ... у євро! Тобто у закордонній валюті.

На етапі, коли Міністерство фінансів розробляло свій проєкт нового акцизного плану і було громадське обговорення у січні 2023 року, індустрія подавала пропозиції рахувати акциз у гривні. У нас є національна валюта, це зафіксовано Конституцією, ми теж виробляємо в Україні, у нас тут знаходиться фабрика, всі платежі від гуртових торговців і ритейлерів ми отримуємо в гривні. Тобто на будь-якому етапі в нас не виникає іншої валюти, ніж гривні, якщо ми не говоримо про імпорт.

І використання євро у розрахунку податків також є для нас фактором нестабільності.

Влада пропонує бізнесу долучитися до так званого клубу "білого бізнесу". Яку позицію щодо ініціативи займає "Імперіал Тобакко"?

— За минулий рік ми сплатили 23 млрд гривень податків і зайняли шосте місце у неформальному рейтингу платників. За перше півріччя сплатили вже 12 млрд.

Закон про так званий "клуб білого бізнесу" набрав чинності нещодавно — 1 серпня 2024 року. Відповідно до критеріїв, яким згідно із цим законом, суб'єкт господарювання повинен відповідати одночасно, наша компанія має право бути присутня на цій платформі. Хоча не всі його преференції зможемо застосовувати. Наприклад, норма щодо обмеження кількості перевірок не стосуватиметься білого бізнесу у сфері виробництва та реалізації підакцизної продукції.

Ми будемо спостерігати за втіленням положень цього закону в життя.

Подивимось.

Щодо найголовнішого фактору нестабільності. Як вплинуло на виробництво війна?

— У травні 2023 року наша фабрика в Києві пережила атаку ворожих дронів, внаслідок чого підприємство зазнало значних руйнувань. Ми відновлювалися без допомоги держави, вклали у реконструкцію понад 120 млн грн. А сума тільки прямих збитків склала понад 350 млн гривень.

Також ми інвестували в будівництво власних укриттів 50 млн грн, адже безпека наших людей є головним пріоритетом.

Ми не унікальні, як і будь-яке індустріальне виробництво. Під час повітряних тривог ми маємо зупинятись. Ми не можемо вимагати від наших колег відпрацьовувати ці години ні з моральної, ні з законної точки зору. Але ж плани постачання продукції ніхто не скасовує. Тож це також завдає нам труднощів.

Звичайно, не обійшла нас стороною і мобілізація. В нас вже призвали до Сил оборони понад 40 співробітників. За кожним з них ми зберігаємо робоче місце і продовжуємо виплачувати заробітну плату, надаємо фінансову допомогу на закупівлю потрібного екіпірування або обладнання. Також ми страхуємо життя наших мобілізованих співробітників.

І ми готуємося до зустрічі наших ветеранів. Ми розуміємо, що і їм, і нашим колегам потрібна допомога, щоб вибудувати комунікацію, зважаючи на те, що військові пережили на фронті. Ми проводимо спеціальні тренінги по адаптації.

Звичайно, ми інвестуємо у перекваліфікацію наших кадрів, які залишилися на виробництві, щоб вони ефективно мали можливість замінити тих, хто пішов в армію.

Не можу не спитати. Молоко за шкідливість ще видають?

— Так, видаємо певним категоріям співробітників. Ця норма дуже стара і дісталася нам у спадок від радянських часів, але діє й досі. Можливо, її можна було б і скасувати, але не всі регуляції цікавлять державних діячів так, як податкові.