В Україні стрімко зростає карткове шахрайство. Який захист від втрати грошей пропонують банки і чи працює він

 Згідно з даними НБУ, які були оприлюднені у ході круглого столу, присвяченого старту інформаційної кампанії #ШахрайГУдбай, який пройшов у Києві 3 травня, сума збитків банків, торговців і клієнтів від незаконних дій з платіжними картками у 2022 році зросла на 46% – до 481 млн грн у порівнянні з довоєнним 2021 роком. А кількість випадків карткового шахрайства зросла на 8%.  

За даними, які навів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрьогін, минулого року середня сума однієї незаконної операції становила близько 2,2 тис. грн на 1 випадок, що на третину більше, ніж у 2021 році (1,6 тис. грн). За його словами, якщо порівняти рівень збитків власників платіжних карток із загальною сумою всіх видаткових операцій з картками, то він залишився низьким: на 1 млн грн видаткових операцій на незаконні дії чи шахрайські операції в 2022 році припадало 69 грн. У 2021 році – 65 грн.

"Ця сума минулого року зростала пропорційно зі збільшенням обсягу самих видаткових операцій. В торговельних мережах на 1 млн грн видаткових операцій сума збитків від шахрайства суттєво знизилася із 40 грн у 2021 році – до 16 грн у 2022 році", – зауважив Андрій Поддєрьогін.

Таке ж скорочення відбулося і в банкоматах. Якщо минулого року ця сума складала 5 грн, то позаминулого – 29 грн. Основне ж зростання припадає якраз на розрахунки у інтернеті. Якщо у 2021 році обсяг збитків на 1 млн грн складав 114 грн, то у 2022-му – 133 грн.

Саме на платежі у інтернеті припадає 86% випадків усього шахрайства, а все інше – на фізичні пристрої  (банкомати, торгівельні мережі, пристрої самообслуговування). Більше половини суми збитків від шахрайства в інтернеті (53%) відбуваються через так звану соціальну інженерію - створення ситуацій, у яких відбувається розголошення даних, паролів тощо.

Як пояснюють в НБУ, хоч шахраї і використовують старі методи, однак спричинені війною потреби людей призводять до виникнення нових сценаріїв ошукання громадян. Один з найпоширеніших зараз – фейкова допомога від держави чи міжнародних організацій. За цим сценарієм серед зловмисників спостерігається найбільша активність. Фішингові сайти маскуються під державні або банківські установи. А жертви, не розуміючи, що взаємодіють із фейковим сайтом, розголошують зловмисникам свої персональні та фінансові дані (так званий фішинг), за допомогою яких шахраї крадуть кошти з карткових рахунків.

"У 2022 році Нацбанк виявив понад 4,5 тис. фішингових ресурсів. А з початку цього року до сьогоднішнього дня виявили більше 8 тис. шахрайських доменів. В середньому щоденно виявляємо близько 100 шахрайських ресурсів", – розповідає Поддєрьогін.

І нікого вже, мабуть, не здивує, що у двох третинах випадків їхніми операторами є угрупування з РФ.

Страхування ризиків у банківських додатках

Мало хто знає, але деякі банки сьогодні пропонують українцям додатковий спосіб захисту своїх коштів, а саме – страхування від шахрайства з картками і рахунками. Наприклад, таку функцію пропонує державний Приватбанк (розділ "Страховки" – "Захист від шахрайства").

Таку ж функцію пропонує і UKRSIBBANK, надаючи страховий захист не лише по платіжній картці, а й покриваючи ризики, пов’язані з втратою гаманця або сумки, а також офіційних документів на ім’я клієнта. Застрахуватись так можна й у ОТП Банку та інших. Кожному клієнту про такі можливості необхідно дізнаватися самостійно. Вартість послуги як правило невелика – 15-46 грн на місяць в залежності від умов і програми страхування.

На прикладі ПриватБанку продукт виглядає таким чином: щомісячний платіж складає усього 29 грн на місяць, а максимальна сума відшкодування – 50 тис. грн. 

Але тут відразу виникає запитання, навіщо таке страхування взагалі, якщо банки інвестують кошти та зусилля у системи захисту інформації та даних клієнтів? Менеджер з комунікацій в регіонах Головного офісу Приватбанку Олександр Жильцов в коментарі delo.ua зазначив, що в більшості випадків соціальної інженерії питання виникають не до систем безпеки банків, а до необачності клієнтів.

"Це питання про те, що клієнт сам може потрапити на гачок до шахраїв, розповівши свої персональні дані. І коли факт такого шахрайства буде підтверджено, клієнт зможе отримати певне страхове відшкодування через втрату коштів з власного рахунку", – зазначив він.

Приватбанк наводить найпоширеніші випадки, від яких має захистити таке страхування від карткового шахрайства:

• зняття коштів за підробленими або викраденими картками;
• перекази на рахунки шахраїв під їх тиском, впливом;
• платежі в інтернеті з карток, дані по яких були отримані шахрайськими діями.

Чи завжди працює страховка

Трапляються випадки, коли при фішинговому шахрайстві не допоможе навіть страхування. У коментарі Delo.ua директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов зазначив важливість швидкого реагування з боку самого клієнта: "До недавнього часу українське законодавство було "заточене" на те, що клієнт завжди неправий. І тільки з 1 квітня цього року з'явилися норми в законі "Про платіжні послуги", які в разі своєчасного повідомлення клієнта про шахрайство, дають йому змогу отримати відшкодування".

За його словами, доведеться почекати принаймні півроку, щоб зрозуміти, чи змінилася ситуація з відшкодуванням, проте в ідеалі вона має виглядати наступним чином.

"Якщо постраждалий подає заяву в банк і поліцію, то хто може спростувати, що це шахрайство? Тоді банк А (з рахунку якого у клієнта шахрай виманив кошти, – ред.) зобов’язаний повідомити банк Б (на рахунок якого шахрай ці кошти отримує, ­ – ред.). Банк Б такі повідомлення зобов’язаний отримувати", – пояснює Олександр Карпов.

Якщо ж кошти ще "на борту", банк Б має їх затримати і після внутрішнього розслідування повернути банку А. Останній – клієнту. Це якраз та схема, яка почала в Україні реалізовуватись з 1 квітня на рівні банківської системи внаслідок появи нових норм у законодавстві. Коли ж клієнт не задоволений виконанням банком страхових функцій, то – у випадку порушень з боку банку – може звертатися до НБУ.

"Страхування як додаткова схема захисту ніяк не прив’язане до наявності коштів у банку Б коштів. Це повністю відповідальність банку А", – резюмує експерт. Тому тут головне швидкість реакції постраждалого і належне знання законодавства та власних прав.

Експерт наводить такий приклад. Якщо шахрай вивів на свою картку десять платежів по 10 тис. грн і встиг зняти 90 тис. грн, а 10 тис. грн залишив, то хто перший з ошуканих клієнтів звернеться до свого банку, "того і капці".

Візьмімо історію з реального життя. На початку 2021 року клієнт одного з державних банків став жертвою шахраїв. Коли обман було викрито, фінустанова нічого не змогла зробити, але запропонувала кдієнту страхування, на що той погодився. Клієнт став жертвою шахраїв вдруге, надавши банку всі відповідні докази. Але в банку і тут нічого не змогли зробити, оскільки грошей на картці злочинця вже не було.

"Гадаю, навіть дітям зрозуміло, що шахраї ніколи не залишать гроші на підставній карті після отримання неправомірного прибутку. Це ж зрозуміло! Виходячи з цієї ситуації, хочу звернути увагу людей, що в моєму банку такі ж шахраї", – скаржився привселюдно клієнт. І справді, все обернулось на те, що установа взяла оплату за страхування, але врешті-решт виявилась безсилою.