Втратили третину ринку але сподіваються надолужити. Як глибоко просіло страхування з початку війни і що компанії готові пропонувати клієнтам задля відновлення продажів

Дані звітності НБУ (з нашою поправкою на інфляцію) свідчать про падіння обсягів бізнесу на страховому ринку на третину. Якщо у І півріччі 2021-го валові премії складали 33,938 млрд грн, то за той же період 2022-го – 21,433 млрд грн, або на 37% меньше. За І півріччя 2023-го ситуація погіршилась ще більше – обсяг валових страхових премій склав 21,354 млрд грн.

Падіння страхових зборів відбулося практично по всіх видах страхування, окрім "зеленої картки" (страхування цивільної відповідальності власників транспорту за міжнародними договорами). І це очікувано, бо "зелена карта" є обов'язковим страхуванням відповідальності українських водіїв, що  виїжджають на своїх авто за кордон. Дійсно, якщо порівнювати І півріччя 2021 року з тим же періодом 2023-го, приріст премій по "зеленій картці"  склав майже 100%.

Найбільше за динамікою падіння обсягу премій відбулося в авіаційному страхуванні – "мінус" 75,1%, – що цілком зрозуміло через припинення авіасполучення. Втім, краще оцінювати глибину скорочення страхового ринку по найбільш затребуваних видах страхування.

• Страхування цивільної відповідальності власників авто за внутрішніми договорами ("автоцивілка"). У порівнянні з І півріччям 2021-го (коли ринок ще переживав довоєнну динаміку) у січні-червні 2023-го скорочення склало 16,8%;
• Страхування наземного транспорту, крім залізничного – "мінус" 26,7%;
• Медичне страхування – падіння обсягу страхових премій на 36,2%.

Тим не менш маємо зазначити, що за 1 півріччя 2023 року страхові компанії в Україні сумарно уклали з клієнтами 40,755 млн договорів. Для порівняння: за аналогічний період 2022 року – 39,705 млн угод. Судячи з таких даних можна припустити, що ринок, хоч і повільно, але відновлюється. Проте до довоєних показників ще дуже далеко, адже за І півріччя 2021 року страхові компанії уклали з клієнтами майже 62,77 млн страхових договорів.

Причини падіння зрозумілі, але є нюанси

Як каже в коментарі Delo.ua голова асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський, головною причиною скорочення ринку є з одного боку скорочення кількості громадян в країні, а з іншого, вимушена економія серед тих, хто лишився.

"У нас дуже велика втрата населення, територій та підприємств, де працювало багато людей, використовувалося автівок. У людей кожна копійка на рахунку, їм не до страхування. Це стосується як фізосіб, так і підприємців, що страхували співробітників. Це позначилось і на добровільному медичному страхуванні, яке займало в структурі страхування великий відсоток", – говорить експерт.

За його словами, трохи "підтягнулося" страхування "автоцивілки". Але це обов’язковий вид, тому він фактично має гарантований попит.

При цьому зросла середня виплата з "автоцивілки" постраждалим у ДТП особам і перевищила вже 30 тис. грн. "Це дуже серйозний показник зростання. Він відбиває і інфляцію, і девальвацію гривні", – підкреслив Черняховський.

В 3-4 рази скоротилися й обсяги туристичного страхування. Той, хто виїжджав з України до великої війни, купляв поліси туристичного страхування. Нюанс у тому, що зараз багато громадян мають за кордоном тимчасовий прихисток, який як правило, передбачає доступ до місцевої безкоштовної медицини, тож вони не потребують українських полісів страхування за кордоном.

Компанії намагаються запровадити нові опції

В скрутній ситуації компанії адаптуються до нових реалій ринку і пробують розширити клієнтську базу, говорить Черняховський. І йдеться не тільки про намагання чіплятися за клієнта коштом акцій чи знижок. У страхуванні майна, наприклад, компанії відходять від орієнтації на покриття стандартних ризиків, включаючи у договори страхування воєнні ризики, якщо не на повну суму вартості майна, то хоча б на її частку.

"У нас близько 20% компаній вже надають послуги зі страхування воєнних ризиків. А ще десь 25% планують такі послуги надавати", – стверджує В'ячеслав Черняховський.

Якщо розглянути страхування життя, яке теж сильно  постраждало (особливо – накопичувальне, бо сьогодні людям не до накопичення), то тут страховики активніше пропонують продукти, що передбачають виплати у випадку критичних захворювань або смерті. Попит на ці поліси впав не так сильно. При цьому є низка компаній, які виплачують компенсації у випадку смерті застрахованих цивільних від снарядів і ракет.

"Компанії намагаються вижити всіма можливими способами, враховуючи до того ж зменшену платоспроможність клієнтів. Можна чудово зрозуміти тих, хто замість страхування себе й свого майна переведе краще кошти на потреби ЗСУ. Але маю констатувати, в такій скрутній ситуації Нацбанк як регулятор в достатній мірі не підтримує ринок, тоді як галузі потрібний план антикризових заходів та спрощення умов ведення бізнесу на час воєнного стану", – додає Черняховський.

Втім, не всі учасники ринку вірять в можливість збільшення продажів за рахунок нових продуктів. На думку голови правління страхової компанії "Арсенал Страхування" Сергія Авдєєва, основний стримуючий фактор у розвитку страхування воєнних ризиків – відсутність в Україні їх перестрахування, тобто ринку перерозподілу таких ризиків між учасниками страхового ринку.

"Весь страховий бізнес у світі (насамперед – у страхуванні майна) працює коштом перестрахування. Жодна компанія ніколи не бере на себе кумуляцію ризиків за однією, скажімо, адресою. Ми – не винятки. Наші компанії теж перестраховують об’єкти у декількох західних компаній, які далі перестраховують їх один у одного", – каже Авдєєв.

Але заковика в тому, що ніхто з іноземних компаній не захоче в умовах війни брати на себе перестрахування воєнних ризиків з України.

"Якщо взяти воєнні ризики, то перестрахування тут просто не існує. Ніхто зі світових компаній не захоче брати на себе відповідальність в Україні. Українська компанія тут може взяти тільки якісь обмежені ліміти. Наприклад, йти на угоди з часткового відшкодування за понівечене від війни авто, заплативши клієнту 10%", – пояснює Сергій Авдєєв.

Більш того, каже експерт, чекати компенсацій від страховиків у прифронтових областях тут годі: "Якщо хтось захоче застрахувати машину десь у Львові, то, можливо, деякі компанії по воєнних ризиках 10% покриють. Взяття на себе перестрахування воєнних ризиків означає просто швидке банкрутування компанії".

Нацбанк не пропонує нічого, окрім підвищення вимоги?

Голова Асоціації "Страховий бізнес" скаржиться, що НБУ висунув до акціонерів страхових компаній надзвичайно високі вимоги, зокрема, вимоги щодо необхідності мати додаткові активи, що дорівнюють їхній частці у статутному капіталі компаній та підтвердження власного майнового стану. Тепер акціонерам СК необхідно "заморозити" великі кошти на рахунках і замовляти послуги аудиторів, а коштує це чимало. Наприклад, на аудит кожного окремого акціонера треба витратити по 50 тис. грн. Особливо це б'є по акціонерах-фізособах.

"Багато компаній з початку повномасштабного вторгнення РФ не змогли продовжити роботу не стільки через війну, скільки через безпідставно завищені вимоги регулятора. Особливо – невеликі (передусім – регіональні) компанії, які працювали у специфічних сегментах, маючи обсяги бізнесу в кілька десятків мільйонів гривень на рік. Але зависокі вимоги по активах змусили їх закритись", – говорить В'ячеслав Черняховський.

І це – не кінець історії. "НБУ щойно ввів нову заборону щодо вкладень коштів страховиків у житлову нерухомість, фактично примушуючи продавати під час війни цей актив, який дозволив майже зберегти свою валютну вартість, що призведе до додаткових збитків для компаній", – додає він.

З іншого боку, деякі страховики навпаки вбачають у цьому позитивні процеси очищення ринку, з якими Нацбанк як регулятор ефективно справляється.

"Дії регулятора направлені виключно на очищення ринку. Ось і все. І я не виключаю, що те падіння страхування фінансових ризиків у майже 74% (див. ілюстрацію, – ред.) – радше свідчення припинення роботи якихось схем. Лишається тільки нормальне страхування", – резюмує Авдєєв.

Скільки страховиків пішло з ринку цього року

Що ж до закриття страхових компаній, то за даними НБУ з початку 2023 року ринок покинуло 14 страховиків. Якщо на початку року їх було 128, то за підсумками липня – вже 114. На початок червня на страховому ринку працювали:

• 102 страховики non-life (у червні було 103);
• 12 life-страховиків (кількість не змінилася).

Що ж до прогнозів, то на думку опитаних нами експертів, за підсумками 2023 року сума страхових премій у гривневому еквіваленті зросте на 20%. І це з урахуванням як інфляції, так і пожвавлення страхової галузі загалом. Експерти аргументують свій прогноз поступовою адаптацією економіки до реалій воєнного часу.

До слова, про це опосередковано свідчать і результати опитування Нацбанку щодо настроїв бізнесу: підприємства всіх сфер економіки, що беруть участь у дослідженні, дивляться у майбутнє більш впевнено. Індекс очікувань ділової активності сьогодні перебуває на рівні, близькому до нейтрального (50 пунктів) і складає 48,8 пунктів.