Перевезення зерна та соняшника в Україні: правила і економія на логістиці

Перевезення зерна та соняшника в Україні: правила та вимоги (2025)

З 1 грудня 2024 року в Україні набув чинності режим експортного забезпечення (РЕЗ), запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року №1261. Цей режим встановлює особливі умови для експорту окремих видів товарів, зокрема пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів та макухи.

Основні положення РЕЗ включають:

1. Експорт виключно зареєстрованими платниками ПДВ: це забезпечує прозорість операцій та контроль за сплатою податків.
2. Експорт заборонено за цінами нижчими за мінімальні, встановлені Мінагрополітики. Вони розраховуються на основі даних митної служби з урахуванням умов поставки за минулий місяць і щомісяця публікуються на сайті міністерства.
3. Електронний обмін інформацією між державними органами: забезпечується взаємодія між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для контролю за дотриманням експортерами вимог законодавства.

Впровадження РЕЗ спрямоване на боротьбу з "сірими" схемами експорту та забезпечення своєчасного повернення валютної виручки, що є критично важливим в умовах воєнного стану.

Для якісного транспортування зерна й соняшника діють чіткі стандарти. Транспорт має бути чистим, сухим, без сторонніх запахів. Перед завантаженням кузов ретельно очищають від залишків попередніх вантажів. Завантаження та розвантаження повинні мінімізувати пошкодження зерна.

Використання спеціального обладнання допомагає рівномірно розподіляти вагу та уникати надмірного тиску. Допустимі втрати під час перевезення: залізницею — до 2%, автомобілем — до 1,67%. Наприклад, при ціні соняшника 11 000 грн/т втрати на залізниці можуть сягати 220 грн/т, що суттєво для виробників.

Забезпечення якості та безпеки продукції під час перевезення є пріоритетом, що включає регулярний моніторинг вантажу, перевірку на шкідників, рівень вологості та інші критичні показники. Кожна партія зерна та соняшника супроводжується сертифікатами якості, фітосанітарними та іншими документами, що підтверджують відповідність стандартам. Для експорту необхідно подати повний пакет документів, зокрема інвойси, пакувальні листи та сертифікати походження, а країни-імпортери можуть мати додаткові вимоги щодо сертифікації та лабораторних досліджень.

Який транспорт обрати для перевезення зернових культур

Автомобільні перевезення характеризуються високою гнучкістю та швидкістю доставки, особливо на короткі відстані. Цей вид транспорту дозволяє доставляти зерно безпосередньо від виробника до переробника або порту. Однак, обмеженням є відносно невелика вантажопідйомність та залежність від стану доріг. Варто також врахувати витрати на автостраховку, детальніше про яку можна дізнатися - https://easypay.ua/ua/catalog/avto-insurance/osago. 

Залізниця є економічно вигідним рішенням для перевезення великих обсягів зерна на середні та далекі відстані. Проте, залежність від розвиненості інфраструктури та можливі затримки через технічні або адміністративні причини можуть впливати на своєчасність доставки.

Перевезення зерна водними шляхами є економічно ефективним для великих обсягів на далекі відстані. Морські порти України, такі як Одеса та Миколаїв, відіграють ключову роль у експорті зернових. У 2023/2024 маркетинговому році Україна експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних культур. Однак, сезонні обмеження та залежність від доступу до портів можуть створювати додаткові виклики.

Логістика зерна в Україні: як знизити витрати та уникнути проблем

Автоматизація процесів за допомогою WMS і TMS мінімізує людський фактор, покращує маршрутне планування та підвищує прозорість операцій, що сприяє зниженню витрат. Модернізація інфраструктури, зокрема розвиток залізничних і портових потужностей, включаючи “сухі порти” на заході України, оптимізує перевезення та скорочує транспортні витрати.

Додатково, комбіновані перевезення, аналітика та прогнозування попиту дозволяють зменшити простої транспорту і забезпечити своєчасну доставку, що також позитивно впливає на ефективність витрат.

Уникнення логістичних проблем в агросекторі потребує комплексного підходу, що включає планування перевезень наперед, диверсифікацію транспортних маршрутів та впровадження страхових механізмів. Розподіл потоків зерна між залізничним, автомобільним і річковим транспортом з урахуванням сезонних коливань попиту дозволяє знизити навантаження на інфраструктуру та мінімізувати ризики затримок. 

Використання альтернативних шляхів, зокрема річкового транспорту, сприяє зменшенню перевантаження основних магістралей і розширює географію поставок, знижуючи залежність від окремих маршрутів. Додатково, страхування вантажів та фінансові гарантії, такі як форвардні контракти, допомагають мінімізувати ризики форс-мажорних ситуацій і забезпечують фінансову стабільність підприємств у нестабільні періоди.

Джерело: https://easypay.ua/ua